Экономические науки/7. Учет и аудит

 

к.е.н. Жураковська І.В.

Луцький національний технічний університет, Україна

Теоретичні підходи до відображення інтелектуального капіталу в обліку

Інтелектуальний капітал є одним з найновіших об’єктів обліку ХХІ і досить складним за своїм змістом, зумовлюючи появу безлічі трактувань його структури, обліку та оцінки. Особливістю інтелектуального капіталу є те, що він виходить за рамки підприємства як господарської одиниці, поняття узагальнює зовнішні зв’язки організації, «надбудову» і саме ефективність цих зв’язків впливає на його вартість та структуру. І.Й. Яремко пише, що бухгалтерія (у світогосподарській теорії і практиці) найбільше відстає від економічних проявів через те, що не вводить у свою методологію категорію “продуктивність капіталу”, визначену тим чи іншим способом. Облікова модель без урахування об’єкта “продуктивність капіталу” може розглядатися як сутність безцільна і суперечлива з точки зору як національної, так і глобальної економіки [1, c. 8-9]. Одним з показників продуктивності капіталу можна вважати інтелектуальний капітал.

Теоретичні напрацювання щодо обліку інтелектуального капіталу нами узагальнено у вигляді чотирьох підходів (назви запропоновані автором):

-            згідно теорії «синергетичних ефектів» ;

-            ототожнення інтелектуального капіталу з гудвілом або його частиною;

-            класичний підхід (передбачений нормативно-правовими актами);

-            суцільний облік всіх складових інтелектуального капіталу.

Облік «синергетичних ефектів» запропоновано С.Ф. Легенчуком [2], вони виникають в результаті взаємодії інтелектуальних активів підприємства, які не знайшли свого облікового відображення (тобто всіх інших інтелектуальних активів окрім інтелектуальної власності). Синергетичні ефекти пропонується відображати в активі балансу на субрахунку 193 «Синергетичні ефекти», оскільки вони є результатом взаємодії активів, як і гудвіл. Для відображення в обліку синергетичного ефекту в пасиві зпропоновано введення рахунку «Синергетичний капітал» з відображенням його у складі додаткового капіталу на рахунку 428.

Підхід до обліку інтелектуального капіталу, за яким він ототожнюється з гудвілом, передбачає відображення його на рахунку 19 «Гудвіл», при чому вартість цього активу визначається як різниця між вартістю підприємства на ринку та його активами. Гудвіл може бути від’ємним, але це не буде означати, що інтелектуального капіталу немає. Підхід умовний і в основному він критикується науковцями через недоліки в оцінці гудвілу. Хоча має сенс теза про те, що вартість підприємства на ринку в ХХІ столітті визначається залученням інноваційних технологій і, як наслідок, формування інтелектуального капіталу фірми.

Класичний підхід передбачає відображення в обліку інтелектуального капіталу згідно законодавства, а саме на рахунку 12 «Нематеріальні активи». На балансі підприємства відображається майже весь ринковий і структурний капітал, об’єкти яких належать до інтелектуальної власності.

Суцільний облік всіх складових інтелектуального капіталу передбачає використання балансових та позабалансових рахунків та спеціальної управлінської звітності (Проскуріна Н.М.[3], Хобта В.М.[4] та ін.).

Переваги та недоліки кожного з підходів проаналізовано в таблиці 1.13.

Таблиця 1.13

Порівняльна характеристика підходів до обліку інтелектуального капіталу

Характеристики

«Синергетичні ефекти»

Облік гудвілу

Класичний підхід

Суцільний облік

Склад об’єктів інтелектуального капіталу

Всі складові згідно класичної структури

Інтелектуальний капітал ототожнюється з гудвілом

Технологічний і ринковий

Всі складові згідно класичної структури

Рахунки

193 «Синергетичні ефекти»

428 «Синергетичний капітал»

19 «Гудвіл»

12 «Нематеріальні активи»

Балансові та позабалансові: 12 «Нематеріальні активи»,

01

Оцінка

Класичні підходи до оцінки майна і економічні методи

Оцінка гудвілу як різниці між вартістю підприємства на ринку і його активами

ПСБО 8, Стандарт оцінки майна №4 «Оцінка інтелектуальної власності»

Застосування як економічних підходів до оцінки майна, так і визначених законодавством

Переваги

Пов’язує зростання вартості підприємства за рахунок інновацій і знань із зростанням власного капіталу

Зрозумілий і легкий  у використанні

Відповідає чинному законодавству, принципам обліку

Використовуються як балансові, так і позабалансові рахунки, обліковуються всі об’єкти ІК

Недоліки

Не достатньо досліджений і апробований метод

Обмежений підхід, так як від’ємний гудвіл не буде означати, що інтелектуальний капітал відсутній

Не враховує всі складові капіталу

Частина об’єктів відображатимуться поза балансом, не збільшуючи вартість підприємства

 

До складу вартості ІК, не врахованого в балансі, може бути включено вартість  знань, компетенцій, ділової репутації (ринковий капітал) та ділових якостей персоналу (людський капітал).

 Тому щодо інтелектуального капіталу пропонуємо врахувати наступне:

-       інтелектуальний капітал – це сукупність окремих складових, які не слід розглядати як окреме ціле в обліку. В цілях управління (управлінський облік) можна дозволити сумування. Основна частина об’єктів інтелектуального капіталу вже є повноцінними учасниками господарського обороту;

-       оцінку людського капіталу та відображення його в обліку доцільно проводити лише за виникнення об’єктивної потреби, якщо зацікавлених в цьому сторін немає, така інфооримація недоцільна. Однак слід звернути увагу на показники  «соціального обліку», так як їх роль повинна бути визначальною в сучасній системі бухгалтерського обліку, а ці показники пов’язані з людським капіталом.

Прийняття або відхилення зазначених пропозицій є подальшим кроком у формуванні теорії бухгалтерського обліку інтелектуального капіталу, яка потребує формування на підставі наукових досліджень.

Література:

1. Яремко І.Й. Економічні категорії в методології обліку: Монографія / Яремко І.Й. – Львів: Каменяр, 2002. – 192 с.

2. Легенчук С.Ф. Бухгалтерське відображення інтелектуального капіталу / Легенчук С.Ф. Автореф. дис. к.е.н. за спеціальністю 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – К.:2006.

3. Проскуріна Н.М. Проблемні питання обліку інтелектуального капіталу  та шляхи їх вирішення / Проскуріна Н.М., Іванова А.П. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSHB_2011/Economics/7_79645.doc.htm

4. Хобта В.М., Удосконалення обліку інтелектуального капіталу підприємства / Хобта В.М., Корнєва О.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/9563/1/%D0%A5%D0%BE%D0%B1%D1%82%D0%B0%20%D0%92.%D0%9C..pdf