Магістр Баєва А.В.

Сумська гімназія № 1, Україна

Тренінг як компонент дидактичного забезпечення процесу формування проектно-технологічної компетентності майбутнього вчителя української мови та літератури

Сучасна система професійної підготовки майбутніх учителів, визнаючи обмеженість традиційного педагогічного підходу до навчання у вищому навчальному закладі, у той же час зберігає його повчальний, дидактичний характер шляхом інформування та розширення знань студентів з питань інновацій. За такого навчання відзначається слабке формування практичних навичок інноваційної діяльності, у тому числі проектно-технологічної. Подолати зазначені проблеми допомагають різні активні форми навчання, зокрема, психолого-педагогічний тренінг. Він є цікавим процесом пізнання себе та інших, ефективною формою опанування нових знань, інструментом для формування вмінь та навичок, формою розширення особистого досвіду, орієнтований на запитання та пошук. Так, цікавим є визначення тренінгу, яке дає Ю.М.Ємельянов: «...термін «тренінг», на нашу думку, повинен використовуватися не для позначення методів навчання, а для позначення методів розвитку здібностей до навчання або оволодіння будь-яким складним видом діяльності, зокрема, спілкуванням» [3, 18].

У процесі проведення такого заняття створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв’язання певної проблеми. У порівнянні з традиційними формами навчання тренінг повністю охоплює весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо.

Цікавою з огляду на дане поняття є думка дослідників В. Бевз та О. Главник, які вважають основною метою проведення тренінгу:

− інформування та набуття учасниками нових професійних навичок та умінь;

− опанування нових технологій у професійній сфері;

− зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо);

− зміну погляду на проблему або на процес навчання ;

− підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя;

− пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем завдяки об’єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв’язання цих проблем

− активізацію громадськості щодо розв’язання актуальних проблем [2].

Саме особливості проведення тренінгового заняття сприяють реалізації такої важливої педагогічної умови як актуалізація потреби майбутнього вчителя у проектно-технологічній діяльності, оскільки його структура, методи й засоби проведення спонукають студентів до професійного та особистісного самопізнання та самовдосконалення, усвідомлення важливості розвитку даного виду компетентності.

Метою проведення психолого-педагогічного тренінгу з питань формування проектно-технологічної компетентності майбутнього вчителя української мови та літератури в системі професійної підготовки, на нашу думку, є:

− опанування учасниками проектно-технологічної діяльності;

− набуття майбутніми фахівцями відповідних проективних умінь та навичок, що в результаті стане основою для вироблення відповідного виду компетентності;

− створення у студентів образу цілісного знання, підвищення мотивації до інноваційної діяльності в школі;

− розвиток дослідницьких і творчих здібностей, критичного мислення, навичок аналізу та рефлексії, уміння визначати власну позицію, планувати свою роботу, оцінювати проміжні та кінцеві результати діяльності.

До тренінгової групи має входити 15-20 осіб студентів, викладач – тренер. Зазначена кількість учасників є найбільш оптимальною для інтенсивного спілкування, залучення тренером до активної взаємодії, досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань.

Відповідно до теми, мети, завдань заняття, визначається його тривалість – від 1,5 години до 3 – 4 годин. Цікавим та ефективним способом з’ясування очікувань студентів від проведення даного тренінгу є створення ними «дерева очікувань» та наступний аналіз того, чи виправдалися вони наприкінці заняття.

Ціннісно-мотиваційний блок

Важливим етапом проведення тренінгу вважаємо створення мотиваційного середовища, визначення напрямів роботи групи та попереднє оцінювання учасниками рівня власних знань з питань проектування, теоретичної та практичної готовності до його здійснення у професійній діяльності, тобто першопочаткове визначення стану сформованості структурних компонентів проектно-технологічної компетентності:

Обираючи метод роботи з майбутніми вчителями під час тренінгу, слід ураховувати: рівень знань учасників з даної теми; якими навчальними засобами підкріпити матеріал, що викладається; ресурси, у тому числі, часу й простору (розподіл на малі групи потребує більше часу і простору, ніж робота всією групою); умови приміщення.

Література:

1. Бакирова Г.Х. Управление человеческими ресурсами / Г.Х. Бакирова.– СПб.: Речь, 2003. – 152 с.

2. Бевз В. Основні положення щодо проведення тренінгів [Електронний ресурс] / В. Бевз, О. Главник // Видавництво «Плеяди» – Режим доступу до журн.: http://pld.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1102.

3. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 186 с.