Право/7. Экологическое, земельное и аграрное право

К. ю. н., доц. Багай Надія Онуфріївна

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, Україна

Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»: окремі питання

Прийняття 14 лютого 1992 року Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» стало на той час прогресивним кроком у розвитку національного аграрного законодавства. Цей нормативно-правовий акт був першим актом вищої юридичної сили, що визначав особливості правового становища окремого виду сільськогосподарських підприємств. Необхідність прийняття такого Закону тривалий час обґрунтовувалася видатним представником аграрно-правової науки В.З.Янчуком [1, с. 19-20].

Як відзначив В.Ю.Уркевич, прийняття цього Закону «мало на меті відродження кооперативних принципів господарювання колгоспів, які були втрачені останніми наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ ст.» [2, с. 136]. Справді, Законом по-новому визначалися правові засади функціонування найбільш численних на той час суб’єктів аграрного сектора економіки – колгоспів.

Незважаючи на реформування більшості колективних сільськогосподарських підприємств, Закон, що визначає їх правовий статус є чинним і сьогодні. Тому він повинен узгоджуватися з іншими нормативно-правовими актами аграрного, цивільного, господарського, земельного та інших галузей українського законодавства.

Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» – диференційований, комплексний та спеціалізований нормативно-правовий акт аграрного законодавства, що визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективних сільськогосподарських підприємств.

На жаль, Законом недостатньо повно регулюються внутрішньогосподарські відносини в колективних сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, в Законі визначаються лише загальні засади внутрішньогосподарського управління. При цьому нечітко визначено коло органів управління в підприємстві, порядок їх формування, компетенцію тощо.

Прогалиною у законодавчому регулюванні правового становища колективних сільськогосподарських підприємств є й членські відносини. Справедливо в свій час зауважила Н.І.Титова, що істотним недоліком Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та інших законів, що приймаються за суб’єктним принципом, є ігнорування прав членів цих структур [3, с.14-15; 4, с.27]. Фактично у Законі лише в межах однієї статті вміщено нормативні приписи стосовно членства у підприємстві.

Важливе місце у системі всіх внутрішньогосподарських відносин в колективних сільськогосподарських підприємствах займають трудові відносини, адже членство в підприємстві безпосередньо пов’язане з трудовою участю в його діяльності. Між тим, у Законі хоча й виділено окремий розділ «Праця і соціальний розвиток підприємства», проте більшість норм цього розділу мають бланкетний характер та не забезпечують спеціалізованого правового регулювання трудових відносин в колективних сільськогосподарських підприємствах.

Законодавцем допущено неточності при визначенні суб’єкта права власності на майно у підприємстві (ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»), що істотно впливають на визначення особливостей правового режиму майна підприємства.

Слід також зазначити, що багато нормативних приписів, вміщених у Законі «Про колективне сільськогосподарське підприємство», давно застаріли й потребують внесення змін у зв’язку з оновленням цивільного та земельного законодавства. Так, до цього часу значна частина положень Закону стосується правового режиму «колективної власності», хоча така форма власності чинним законодавством не передбачена.

Окремої уваги заслуговує й назва цього суб’єкта господарювання. За умов законодавчого визнання колективної форми власності назва «колективне сільськогосподарське підприємство» була цілком обґрунтованою та відображала істотні юридичні ознаки такого підприємства. Сьогодні, хоча й Господарський кодекс України виділяє в якості окремого виду підприємства колективної власності, такий підхід викликає певні зауваження та потребує додаткового вивчення.

Література:

1. Янчук В.З. Теоретические проблемы кодификации законодательства о колхозах: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук: 714 / В.З.Янчук / Всесоюзный научно-исследовательский институт советского законодательства. – М., 1969. – 38 с.

2. Уркевич В.Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин: Монографія / В.Ю.Уркевич. – Х.: Харків юридичний, 2007. – 496 с.

3. Титова Н.І. Селянство: загально соціальні та правові аспекти / Н.І.Титова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІ регіональної наукової конференції (лютий, 1996 р.). – Львів, 1996. - С.14-15.

4. Титова Н.І. Права членів сільськогосподарських кооперативів: тенденції та проблеми законодавчого забезпечення / Н.І.Титова // Право України. – 2000. - №2. - С. 25- 27.