Вус Віктор Ілларіонович
Кандидат психологічних наук
Старший викладач кафедри педагогіки та психології
природничо-гуманітпрного інституту НУБіП України
Особливості
аксіогенезу підлітків при несистематичній релігійно-освітній роботі
Вибірка
складається з учасників дитячого християнського табору «Віра, надія, любов» (Євангельські
Християни Баптисти. Церква «Віфанія») у кількості 68 підлітків. Під час
перебування у таборі, з дітьми проводять заняття педагоги (члени цієї
релігійної громади), у цікавій формі організовують їх дозвілля. Однак, ці
заняття носять несистематичний характер. Робота з цими дітьми проводиться
тільки у літній період. В інший час учні не задіяні в освітній діяльності цієї
релігійної організації.
Подібні
методи «ненав’язливого» релігійного виховання не викликають спротиву (як у
активній, так й у пасивній формі) з боку учнів. Та й результати проведеного
дослідження (низькі рангові місця цінності «пам’ять про померлих» (завуальована
«смерть») на позитивному рівні) вказують на відсутність деструктивних
тенденцій, неконфліктність розвитку ціннісно-смислової сфери підлітків. Водночас, слід зазначити, що
несистематичність навчально-виховного впливу не сприяє актуалізації для
досліджуваних духовно-моральних цінностей. У розглянутій вибірці простежується
висока негативна оцінка цінностей етичного та містичного модусів. Окрім псевдорелігійних
цінностей підлітки цієї вибірки схильні відкидати й такі цінності як «масові
Богослужіння» та «домашня молитва». Хоча на позитивному рівні й спостерігається
декларація важливості релігійних цінностей. Цей факт вказує на неконгруєнтне
ставлення досліджуваних до релігії, на відсутність у формуванні їх світогляду теократичного
вектору. Результати ж кореляційного аналізу найбільш наочно характеризують
залежність ставлення учнів до релігії від їх інтелектуального рівня —
усвідомлення важливості цінності «масові Богослужіння» (когнітивно-позитивний
рівень) співвідноситься з низькими показниками фактора «інтелект» за методикою
Кеттела (r=-0,43,
р≤0,05), а відкидання цінності «домашня молитва» (емоційно-негативний
рівень) — з високими показниками цього фактора (r=0,46, р≤0,05). Тобто,
досліджувані схильні вважати, що релігія не справляє позитивного впливу на
розвиток пізнавально-інтелектуальної сфери людини.
Зневажливе
ставлення до громадянсько-ідеологічного та етичного ціннісних модусів на
негативному рівні, високе значення для них цінностей прагматично-житейського
модусу на когнітивно- та діяльнісно-позитивному рівнях свідчать про споживацькі
тенденції, наявність у досліджуваних таких рис характеру як безвідповідальність,
необов’язковість. Результати спостережень дозволяють тлумачити цей факт як
інфантильність, неструктурованість внутрішнього світу підлітків, які взяли
участь у нашому дослідженні. Актуальність саме цінностей такої категорії
філософії постмодернізму як «нульове зростання» («відпочинок», «любов», «мир»
та «нагороди» на емоційно-позитивному рівні, та цінностей «успіх у житті»,
«піклування про дітей», «нагороди» та «матеріальне благополуччя» на діяльнісно-позитивному
рівні) підтверджують подібний висновок.
Значне
розходження думок при відкиданні цінності «езотерика» на негативному рівні вказує
на неоднозначне ставлення досліджуваних до містики.
Під час
аналізу ціннісних домінант з позитивним модусом оцінки було виявлено, що найбільшу
емоційну підтримку у досліджуваних знаходять цінності гносеологічного модусу.
Важливими у житті ними визнаються цінності прагматично-житейського та
гносеологічного модусів. Особисту актуальність для підлітків складають цінності
гносеологічного, прагматично-житейського та соціального модусів. На
пріоритетність саме для підлітків цінностей пізнавального модусу вказує також й
російська дослідниця Н.О. Волкова.
Таким чином,
відсутність значного релігійно-етичного «навантаження» у навчально-виховному
процесі при несистематичній формі роботи релігійних закладів освіти,
відсутність різкого протиставлення «релігійного» та «світського» сприяє
неконфліктному розвитку особистості підлітків у даному контексті. Водночас,
подібний підхід не спричиняє й актуалізацію для учнів релігійно-етичних
цінностей. Релігійність та особисте ставлення до релігії (як позитивне, так і
негативне) не стають для них тим системоутворювальним стрижнем, навколо якого
відбувається процес формування індивідуальної духовності.
Література:
1.
Боришевський М. Й. Дорога до себе : Від
основ суб’єктності до вершин духовності : монографія / М. Й. Боришевський. — К. : Академвидав, 2010. — 416 с.
(Серія «Монограф»)
2. Братусь Б. С. Христианская и светская психотерапия / Б. С. Братусь // Московский психотерапевтический журнал. — 1997. — №4. — С. 117-123.
3.
Бреусенко-Кузнецов А. А. Духовность или демократия: проблема приоритета в
религиозном воспитании личности / А. А. Бреусенко-Кузнецов // Вісник ЧДПУ.
Випуск 59. Серія психологічні науки. — Т.1. — Чернігів, 2008. — С. 40-43
4.
Волкова Н. А. Динамика ценностных
ориентаций в структуре личностных характеристик у школьников // Дисс... канд. психол. наук
: спец. 19.00.07 / Н. А. Волкова. — Л., 1983. — 158 с.
5.
Вус В. І. Духовно-моральні цінності та особливості процесу їх засвоєння
особистістю / В. І. Вус // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.
С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка. — Т. ХІІ, част. 7. — К.,
2010. — С. 91-98.