Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К. е. н. доц. Кудирко О. М., Кудирко І. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Проблеми та перспективи підприємств харчової промисловості при вступі України в СОТ

Одним з найактуальніших кроків для України на даний час є вступ в СОТ. Це серйозний процес який потребує належної підготовки, заздалегідь не тільки керівництва країни, а й тих, хто є виробником або постачальником товарів та послуг на внутрішні і зовнішні ринки. Питання України щодо СОТ в тій чи іншій мірі торкнеться усіх учасників економічного життя країни, підприємств, організацій і простих громадян.

Харчова промисловість нашої країни є однією з найважливіших складових всього агропромислового комплексу України. А перспектива вступу України до СОТ вимагає кардинальної модернізації підприємств та агропромислового комплексу взагалі. Адже продукція, що вироблятиметься українськими виробниками має гідно конкурувати з іноземною [2].

Після вступу України до СОТ на ринки країни буде постачатися недорога продукція європейських виробників. Перш за все це стосується підприємств кондитерів, виробників алкоголю і пивобезалкогольної продукції. Проте українська харчова промисловість має надію, що зможе скласти гідну конкуренцію європейській продукції.

Кондитерський сектор є найбільш технологічно розвинутим в галузі вітчизняної харчової промисловості. Провідні кондитерські компанії вже вложили великі інвестиції в заміну обладнання та закупівлю нових технологій виробництв для підприємств виробників. Але для невеликих, переважно регіональних підприємств виробників, ситуація є менш оптимістична. Вони не так модернізовані, ринки збуту не великі, відсутні сильні бренди. Такі підприємства потребують великих фінансових вкладів [3].

Щодо умов вступу України в СОТ, передбачена відмінна ввізного мита, на горілку, джин, бренді, коньяк, текілу, лікери. При цьому ставка імпортних виробів на міцний алкоголь і вино буде знижена більш ніж вдвоє. В результаті посилення конкуренції на алкогольному ринку українські підприємства будуть змушені приділяти особливу увагу якості своєї продукції. В свою чергу, держава повинна сприяти розвитку сировинної бази, а також покращити систему оподаткування.

Підприємства виробники м’ясопродуктів занепокоєні вступом в СОТ. Собівартість вітчизняного м’яса вища за імпортоване. А в гонитві за зниженням ціни на продукцію вона втрачає якість. Доки більшість підприємств адаптуються до умов співпраці з СОТ, пройде не менше чотирьох років. Крім того, українським виробникам потрібно покращити технології виробництва, що потребує великих інвестиційних ресурсів [3].

Слід відмітити, що біля однієї шостої частини продукції харчової промисловості іде на експорт. На ріст експорту може позитивно вплинути вступ України до СОТ, проте це призведе до збільшення імпорту, що надзвичайно загрожує вітчизняним виробникам [1].

Якщо говорити про основні ризики, то галузь залежить від цін на сировину, що постачається сільським господарством, тобто, вона безпосередньо залежить від кліматичного ризику.

Головним фактором, що викликає занепокоєння є невисока якість вітчизняної продукції, що знижує її можливість гідно конкурувати з якістю європейських виробників.

Вступ України в СОТ призведе до певних наслідків. Вони очікуються як позитивні так і негативні для українських підприємств і економіки вцілому.

Позитивні: з’являться додаткові стимули приведення законодавства у відповідність до норм і правил СОТ, що покращить умови конкуренції та приведення до підвищення якості товарів; поштовх до запровадження нових технологій виробництва; покращиться інвестиційний клімат; покращиться доступ українських виробників до світових ринків товарів, капіталів; пожвавиться виробництво продукції, внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків; покращаться умови захисту інтересів українських компаній за кордоном; розшириться асортимент та підвищиться якість продукції, знизяться її ціни.

Негативні: вітчизняні підприємства, особливо малі, можуть виявитися неготовими до жорсткої конкуренції, що викличе скорочення в них виробництва; очевидні додаткові значні витрати виробників, які спричинить необхідність приведення у відповідність до міжнародних норм національних стандартів; існує загроза, що структурна перебудова обмежиться простим відмиранням страгнуючих галузей без перерозподілу ресурсів в нові, прогресивні, тобто, фактично відбуватиметься витіснення вітчизняних підприємств виробників.

Отже, вітчизняні підприємства харчової промисловості, внаслідок членства в СОТ, потребують вдосконалення та модернізації. Тому шанc успішно функціонувати в СОТ є у тих, хто може вложити інвестиції в майбутнє.

Література:

1. Инвестиционный прогноз 2008 // Компаньон. – 2008. – №4. – С. 28-29.

2. Сичевський М. До рівня сучасних вимог // Харчова і переробна промисловість. – 2007. – №5. С. 8-10.

3. Чернянська И. Плата за качаство // Инвестгазета. – 2008. – №6. – С.37-38.