Економічні науки/10. Економіка підприємства

Ст.викладач Шафранська Т.Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості управління фінансовими потоками малих і середніх підприємств

Значна частина позитивних зрушень відносно вітчизняних підприємств реального сектора і сфери послуг не здійснила значного впливу на діяльність суб’єктів господарювання малого і середнього бізнесу. В умовах трансформації ринкових відносин положення господарюючих суб’єктів середнього та малого бізнесу залишається нестабільним.

Суттєвим недоліком малих і середніх підприємств як суб’єктів господарювання є обмежені фінансові можливості: власних фінансових ресурсів, як правило, не вистачає для розвитку справи. За даних умов фінансове благополуччя суб’єкта господарювання безпосередньо пов’язано з стабільністю отримання доходів. При цьому наявність певного рівня прибутковості підприємства не завжди свідчить про його сталий успішний розвиток. Відсутність достатнього обсягу оборотних коштів і ефективного управління фінансовими потоками призводять до погіршення фінансової стійкості та зниження ділової активності підприємства, що в свою чергу може стати передумовою фінансової кризи господарюючого суб’єкта. Таким чином, в сучасних умовах господарювання життєздатність середніх і малих структур бізнесу безпосередньо пов’язана з отриманням ними конкретних переваг шляхом створення збалансованої системи управління фінансовими потоками.

Першочерговими завданнями, які необхідно вирішити в процесі управління грошовими потоками на підприємстві, є:

- виявлення і реалізація резервів, що дозволяють зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

- забезпечення збалансованості позитивних і негативних грошових потоків;

- забезпечення синхронності формування грошових потоків;

- забезпечення зростання чистого грошового потоку підприємства.

Доцільно розглядати проблему управління фінансовими потоками господарюючого суб’єкта в трьох основних аспектах: організаційному, стратегічному (перспективному) і тактичному (оперативному). Таким чином, в системі управління фінансовими потоками підприємства виділяються три підсистеми: підсистема організаційного управління, підсистема стратегічного (перспективного) управління та підсистема тактичного (оперативного) управління фінансовими потоками.

Завдання організаційного управління фінансовими потоками направлені на досягнення головної мети управління фінансовими потоками фірми і включають: розробку і впровадження необхідної організаційної документації щодо управління фінансовими потоками та створення системи управління фінансовими потоками підприємства в цілому, а також інтеграцію процесу управління фінансовими потоками в єдину систему менеджменту організації. Завдання стратегічного управління фінансовими потоками полягають в забезпеченні високого рівня стійкості підприємства в процесі його розвитку, розробці і впровадженні довгострокової стратегії управління фінансовими потоками підприємства, створенні ефективних схем перерозподілу фінансових потоків всередині підприємства. Тактичні завдання управління фінансовими потоками полягають в ефективному регулюванні фінансових потоків підприємства, забезпеченні оптимального використання грошових фондів (та їх еквівалентів) підприємства, підтримання на належному рівні постійної платоспроможності підприємства, збільшенні чистого фінансового потоку підприємства.

В сучасних умовах нестабільності ринкового середовища для підприємств малого і середнього бізнесу особливого значення набуває оперативне управління фінансовими потоками, основною метою якого є підтримання необхідного для здійснення розрахунків рівня абсолютної ліквідності і зведення до мінімуму ризику виникнення ситуації, коли зобов’язання підприємства не можуть бути своєчасно виконані внаслідок нестачі платіжних коштів.

Функціонування системи оперативного управління фінансовими потоками представляє собою складний, безперервний процес обміну і перерозподілу інформаційних потоків між структурними підрозділами підприємства, основним завданням якого є оптимізація руху фінансових потоків з метою досягнення максимального прибутку за умов дотримання необхідного рівня ліквідності і мінімізації ризиків. Інформаційний потік в цьому випадку представляє собою чітко визначений обсяг інформації, що характеризує якісні і кількісні параметри відповідного фінансового потоку. Головний принцип організації інформаційних потоків з метою отримання даних, необхідних для прийняття управлінських рішень і можливості реалізації перспективного планування, передбачає оперативну своєчасну доставку необхідного і достатнього обсягу достовірної інформації про рух грошових потоків у структурних підрозділах організації.

Підсистема оперативного планування повинна забезпечувати як зв’язок з попередніми рівнями, так і безперервність процесу управління. Це може бути досягнуто, зокрема, шляхом застосування такого методу планування, коли початок планового періоду припадає на один з днів поточного періоду. Для реалізації зазначених завдань доцільно використовувати метод визначення відхилень, в процесі якого виявляють відхилення на основі даних управлінського обліку, оцінюють відхилення з точки зору впливу їх на запланований результат, визначають характер відхилень та їх причини, готують рекомендації та можливі проекти управлінських рішень на підставі аналізу відхилень. Ці функції, як правило, виконують фінансово-економічні служби підприємства. Важливим етапом оперативного управління фінансовими потоками є гнучке планування, в межах якого проводиться щоденне корегування платіжного календаря на підставі даних оперативного обліку, аналізу відхилень та змін, що вносяться керівниками центрів відповідальності підприємства. Доцільно застосовувати такий спосіб формування платіжного календаря, коли керівники центрів відповідальності підприємства направляють заявки на платежі в межах встановленого ліміту, на підставі яких формується платіжний календар. При цьому діє система пріоритетності платежів. При формуванні платіжного календаря можлива ситуація, коли балансування надходжень і витрат внутрішньосистемними методами неможливо. В таких випадках виникає альтернатива: залучення позичкових коштів або корегування виробничих планів.

При прийнятті оперативних рішень, пов’язаних з управлінням фінансовими потоками, необхідно враховувати особливості підприємств малого і середнього бізнесу, яким притаманні постійні зміни обсягів і асортименту продукції, підвищена інтенсивність фінансових та інформаційних потоків, залежність від зовнішніх джерел фінансування, і вирішувати не тільки завдання забезпечення всіх видів діяльності підприємства, але і проводити постійний аналіз їх впливу на фінансово-господарський стан. Жорсткі часові обмеження на прийняття управлінських рішень вимагають комплексного розгляду питань оперативного управління фінансовими потоками з залученням сучасних методів фінансового планування, менеджменту та використанням економіко-математичних моделей. Таким чином, ефективне і раціональне управління фінансовими потоками підприємства сприяє досягненню фінансової стійкості, прибутковості та позитивної динаміки розвитку суб’єкта господарювання.

Література:

1. Бланк И.А. Управление денежными потоками. – К.: Ника-центр: Ольга, 2002. – 736с.

2. Малые и средние предприятия. Управление и организация: Пер. с нем. / Й. Ханнс Пихлер.- М.: Междунар. отношения, 2002. – 280 с.

3. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.