Кузьменко В.В., Беседіна А.В.,

Донецький національний університет

економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського

ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ В УМОВАХ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

В умовах досконалої конкуренції інформація про ціни, технології, споживчі переваги, кількість товаровиробників тощо, на основі якої покупці та продавці планують свою економічну діяльність, є відкритою для всіх учасників ринку. Зустрічаючись на ринку вони можуть зіткнутись з ситуацією, коли їхні сподівання виявилися марними, іноді близькими до реалій ринку, і лише в окремих випадках сподівання та плани обох сторін збігаються з реальною ринковою ситуацією. Ці відхилення від очікувань можуть проявитися в тому, що покупці хотіли б придбати більше товарів, ніж виробники готові їм запропонувати за ціною, яка склалася на ринку, тому покупці змушені коригувати власні плани. Може скластися і така ситуація, коли на ринку запропоновано більше товарів, ніж споживачі здатні придбати за такими цінами, це спонукає виробників пристосовуватися до такого становища.

Ринкова система – система мінлива, рухлива і здатна до саморозвитку. Тому встановлена стихійним (природним) чином ринкова рівновага може порушуватись. Одним з основних видів порушення ринкової рівноваги є порушення рівноваги внаслідок відхилення ціни від рівноважного рівня [1, c.115]. При її скороченні на ринку утворюється ситуація дефіциту, оскільки обсяг попиту за такої ціни перевищує обсяг пропозиції. При цьому утворюється надлишок нереалізованого товару. Така ситуація в умовах досконалої конкуренції довго не триває, оскільки виробник не бажає розширювати обсяг випуску, якщо він не здатний продати вироблений товар за бажаною ціною і повернути витрачені кошти з прибутком. Тому найближчим часом виробник буде змушений скоротити випуск товару та знизити ціни на нього.

Наявність дефіциту зумовлена тим, що ціна встановилася нижче рівноважного рівня. Головний чинник виникнення дефіциту – стрімке скорочення товарних запасів. Наприклад, перевищення обсягу пропозиції над попитом позначається на збільшенні запасів товарів, а перевищення попиту над пропозицією, що призводить до різкого скорочення запасів. Якщо вплив запасів на збільшення пропозиції вичерпано, продавці можуть замовити підприємствам більшу кількість товарів, а підприємства можуть відредагувати на ситуацію дефіциту збільшенням обсягу виробництва за умови зростання ціни. Продавці також можуть відреагувати на ситуацію дефіциту завдяки збільшенню ціни на дефіцитні товари [1, c.108].

На конкурентному ринку фірми орієнтуються на максимізацію прибутку. З цього приводу між функціональними групами, як правило виникають конфлікти. Прикладом цього є серйозна боротьба з приводу різного розуміння цілей між вищім фінансовим керівництвом компанії Ford Motor і «виробниками». Керівництво акцентує увагу на стратегії щодо максимізації прибутку, а «виробники», орієнтуються на вирішення інженерних проблем, прискорення темпу випуску та більшою мірою наполягають на додаткових витратах для покращення якості продукції.

Хоча ринкова економіка здатна до саморегулювання в деяких випадках вона потребує втручання держави для забезпечення ринкової рівноваги. Головною причиною необхідності державного регулювання ринкових процесів є порушення ринкової рівноваги протягом тривалого часу, або ж встановлення такої рівноваги , яка не може задовольнити суспільство, оскільки має місце безробіття, недовикористання виробничих потужностей, не конкурентоспроможність тощо. Головними інструментами впливу держави на ринкові процеси є: оподаткування виробництва чи реалізації, субсидіювання виробництва чи реалізації, урядове управління економікою, фіксація та регулювання цін [1, c.135].

Однією з ринкових структур з ознаками досконалої конкуренції можна вважати сільське господарство за двома причинами. По-перше, тут велика кількість господарств виробляє однорідну продукцію, а вхід і вихід господарських об’єктів з галузі нічим не обмежений. По-друге, кількість покупців на цьому ринку досить велика і всі мають повну інформацію про ціни на товар [2; c.162].

Останнім часом ситуація на ринку сільськогосподарської продукції характеризується загальним зниженням обсягів виробництва. Так, постійно скорочується площа сільськогосподарських угідь, обсяг валової продукції сільського господарства у 2007 році скоротився на 5 %, причому продукція рослинництва скорочується швидше ніж продукція тваринництва. Це зумовлено як кліматичними умовами, так і вищою трудомісткістю та собівартістю. Проте треба зазначити, що й рентабельність тваринництва постійно знижується (зокрема у 2006 р. на 11 %, а у 2007 р. на 13, 4 %). При цьому спостерігається постійне підвищення цін на всі види сільськогосподарської продукції [3]. Така ситуація свідчить про те, що для встановлення ринкової рівноваги сільськогосподарський сектор не має внутрішніх можливостей і потребує зовнішнього втручання. З боку держави можливим є застосування прями та опосередкованих методів регулювання ринку. Таким чином відстежуючи динаміку розвитку конкретного ринку можна робити висновок про стійкість рівноваги в певній галузі та можливість використання внутрішніх резервів для забезпечення стабільності розвитку чи необхідності зовнішнього регулювання.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Мікроекономіка: Підручник / за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 677 с. (Класичний університетський підручник).

2. Калініченко О.В. , Березіна О.Я. Мікроекономіка: Навч. посібник К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 472 с.

3. http: // www.ukrstat.gov.ua