Васильєва С.І.

асистент КФ ЗНУ

Методичні підходи до оцінки інноваційного проєкту

 

Визначальними єлементами ринкової економіки є вільна конкуренція та концентрація капіталу. Концнтрація капіталу пов'язана на сам перед з необхідністю оновлення технічної бази виробництва. Головною умовоюзабезпечення і підтримування протягом довгострокової перспективи стабільного фінансового стану підприємств є високий рівень єфективності їхньої технічної бази й основних засобів. Механізмом постійного підтримування високого рівня ефективності господарської діяльності підприємств є реальні інвестиції, що формують високий технічний рівень основних засобів на період функціонування чергового інвестиційного циклу суб'екта господарювання. В умовах жорсткої конкуренції на товарних і ресурсних ринках оновлення основного капіталу підприємств повинно відбуватися лише на високотехнологічній сучасній інноваційній основі.

Специфіка нинішньої ситуації в Україні характеризується появою принципово нових відкриттів прогресивних технологічних розробок, наявністю кваліфікованих наукових та інженерних кадрів, а з іншого-недостатнім рівнем нововведень у реальну практику виробництва та значною обмеженністю ресурсів.

Інновації є найважливішою ланкою доведення науково-технічних розробок до стадії їх використання у виробництві з метою збільшення прибутку, утримання відповідної ніші на внутрішньому ринку та спроб її зайняття на світовому через підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників. Тому ііноваційна діяльність у ринкових умовах орієнтована на економічну доцільність і прибутковість, а головною умовою практичногозастосування єінновації є економічний ефект. У загальній же системі економічних відносин роль інноваційної діяльності стає визначальною, адже її кінцевими результатами є підвищеня ефективності виробництва. Зростання обсягів випуску наукомісткої продукції слід вважати основним чинниким збільшення економічного потенціалу держави.

Всучасних умовах реформвання економіки важливу роль повинні відігравати інноваційні проєкти. Їх широкомаштабна реалізація дозволяє активно впроваджувати у виробництво сучасні ресорсозберігаючі технології, збільшувати випуск нової продукції, розширяти спектр послуг, прпонуємих населенню та підприємствам.

Аналіз інноваційної практики дозволяє виділити принципові відмінності інноваційних проєктів від інших видів проєктів:

·        Більш висока ступінь невизначенності, що суттево зменьшує достовірність проведення попередньої фінансово-економічної оцінки та передбачає на практиці використання додаткових критеріїв оцінки та вибору проекту.

·        Тривалість рішень багатьох науково-технічних проблем, як наслідок їх недостатньої визначенності, потребує створення надійної бази прогнозування, врахування фактору часу в розрахунках ефективності інноваційних проектів, тому інноваційний проект орієнтованийна довготривалі, окремі від часу результати.

·        Залучення до проекту спеціалістів високої кваліфікації потребує ретельної організації окремих стадій та єтапів реалізації кожного інноваційного проєкту.

·        Велика верогідність отримання в рамках проекту неочікуванних, але цінних комерційних результатів, потребують він інноваційного проекту гнучкості інноваційних процесів, швидкого впровадження в нові галузі, технології, товарні ринки.

·         Інноваційний проект хоча і являється, частіше за все, інвестиційним, але він відрізняється від нього трьома етапами:

1.               перший етап пов’язанній з проведенням пошукових НДР.

2.               етап другий включає виконання прикладних НДР,

3.               третій етап, етап на якому віконуються дослідно-конструкторські та проектно-конструкторські роботи.

Таким чином, інноваційний проект на відміну від інвестиційного вміщує в себе розробки та досліди. Інвестиційний проект починається з четвертого етапу інноваційного процесу (освоення виробництва нової продукції або комерціалізації інновацій).

Кожний окремий інноваційний проект характеризується системою показників, які визначають об’ем та джелело фінансування, строки та шляхи впровадження конкретної інновації.

Оцінка ефективності інноваційних проектів являє собою найбільш відповідальний етап в процесі прийняття інноваційного рішення. Від того наскільки об’ективно та різнобічно проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкладенного капіталу та темпи розвитку підприємства.

Процес передінноваційних досліджень та збору інформації, необхідної для розрахунку ефективності інноваційного проекту, в повному обсязі є досить трудомісткий та дорогий, оцінка ефективності проекту проводиться в два єтапи. На першому етапі інноваційних досліджень проводиться попередня оцінка ефективності інноваційного проекту, ціль якої полягає в тому щоб визначити доцільність проведення передінноваційних досліджень в повному обсязі. На другому етапі вповодиться комплексне дослідження ефективності інноваційного проекту.

Відбір та оцінка інноваційних проектів повинна включати комплексне застосування формальних методів розрахунку кількісних показників та неформальних (експертних) методів.

Формальні методи передбачають використання тих самих показників що й для інвестиційних проектів, такими показниками є: чистий дисконтований дохід, індекс доходності, внутрення норма рентабельності, строк окупності, коефіціетн ефективності інвестицій, модифікована ставка рентабельності.

До неформальних методів можливо віднести  метод переліку крітеріїв.