Історія / 3. історія науки і техніки

Шейко Н.В.

Ніжинський агротехнічний інститут НАУ, м. Ніжин, Україна

Діяльність наукових центрів по створенню машин для приготування кормів в особистих селянських господарствах України в кінці ХХ ст.

Аналіз розвитку особистого сектору господарювання селян України дозволяє констатувати, що його технізація почалась на початку 80-х років після прийняття постанов по створенню матеріально-технічної бази його розвитку. Щодо засобів приготування кормів, то можна вказати на виникнення в Україні координаційного центру, куди входили науково-дослідні, конструкторські та машинобудівні організації міністерства по машинах для тваринництва і кормовиробництва, міністерства сільського господарства та міністерства вищої освіти. Крім того, залучались працівники заводів, підпорядкованих іншим міністерствам, розміщених в містах Харкові, Львові, Києві, Одесі, Дніпропетровську, Херсоні, Миколаєві.

Робота вказаних колективів була направлена на вирішення завдань єдиної державної програми. Між ними створилось творче поєднання з виконання завдань, яке базувалось як на формальних адміністративних підпорядкуваннях, так і на неформальній співпраці з відпрацьованою системою контактів і процедур взаємного обміну інформацією, базуючись на спільно укладених договорах. Всі колективи виконували роботи, спираючись на власне фінансування і на стиль роботи та концепції власних наукових лідерів.

Аналізуючи діяльність вказаних угрупувань в складі координаційного центру, їх можна віднести до третього виду програм за формою організації наукової роботи – поєднання наукових та технічних центрів з напряму створення машин для підготовки кормів до згодовування стосовно особистих селянських господарств.

Успішна діяльність вказаних центрів стала можливою завдяки наявності великої за обсягом вітчизняної та зарубіжної бази даних, що попередньо формувалась і застосовувалась для розробки високопродуктивних машин, призначених для крупних колективних господарств. До прийняття вказаних вище постанов по забезпеченню особистих господарств технікою промислового виготовлення вже була відпрацьована значна кількість технічних рішень з переробки кормів, які можна було апробувати на пристосованість до використання в засобах кормоприготування для індивідуального сектору. В тваринницькій техніці відбулися глибокі перетворення шляхом поступового накопичення більш досконалих елементів наукових і технічних знань, їх цілеспрямованої трансформації в конструкторські рішення, ведення виробництва машин з постійним вдосконаленням технічних рішень відповідно до скорегованих умов їх застосування та впровадження досягнень, одержаних в суміжних галузях знань. Це надбання базувалось на результатах тривалої підготовчої роботи багатьох поколінь вчених, конструкторів та машинобудівників у світовому контексті. Суттєвий внесок в досягнення цього потенціалу створений також представниками України.

Тематика робіт, які розглядались координаційним центром, виконувалась різними колективами і часом стосувалась різноманітних сторін вивчення та впровадження процесу механізованої годівлі тварин в особистих господарствах. Вони були направлені на пошук економічно доцільних організаційних заходів ведення тваринництва селян, кооперування робіт як між індивідуальними господарствами, так і з колективними, обгрунтування раціональних технологій годівлі, відпрацювання теоретичних передумов технологічних процесів, які застосовувались в кормопереробних машинах, організації проектних розробок, безпосереднє створення та налагодження серійного випуску машин. Засоби механізації створювались з всебічним використанням досягнень зарубіжної науки і техніки як за технологічними напрямами кормоприготування і конструктивними рішеннями в машинах, так і за пристосованістю машин до умов експлуатації та проведення технічного сервісу.

Завдяки координації дій наукових та технічних центрів в подальші за виходом відповідних постанов роки створення і випуск машин для механізації приготування кормів в особистому аграрному секторі тваринництва України почав стрімко розвиватись. Це сприяло доведенню частки тваринницької продукції, виробленої особистими селянськими господарствами, до 72% по відношенню до загальної для всіх категорій господарств.

Стосовно вкладу кожної з організацій в загальний розвиток кормоприготувальних машин, то можна виділити наступні основні результати їх роботи. КТІСМ (м. Запоріжжя) займався формуванням номенклатури необхідних машин та розробкою конструктивних рішень для застосування в подрібнювачах зерна, стеблових кормів, кормозапарниках. ВНДІТвмаш (м. Київ) проводив наукові пошуки та конструкторські розробки, які стосувались подрібнювачів коренеплодів, стеблових кормів, зернових дробарок та плющилок, комбінованих подрібнювачів, пересувних та стаціонарних кормоприготувальних агрегатів. Розробку параметрів начіпних на мінітрактор подрібнювачів, навантажувачів та змішувачів виконували УНДІМЕСГ (смт. Глеваха) та ЦНДПТІМЕТ (м. Запоріжжя). Проведення випробування машин особистого сектору тваринництва та їх сертифікація виконувались у ВНДІМОЖ (с. Дослідницьке). Обгрунтуванням раціонального складу раціонів індивідуального сектору тваринництва та пошук принципів побудови ресурсозбережних технологій займались в сільськогосподарських ВУЗах Києва, Харкова, Мелітополя, Львова.

Випуск кормопереробних машин було організовано на Новоград-Волинському, Малинському, Миколаївському, Могилів-Подільському, Уманському та деяких інших машинобудівних заводах.

Позитивна оцінка діяльності поєднання наукових і технічних центрів підтверджується вагомістю виконаних в 80-ті- 90-ті роки наукових та технічних розробок, а також вказує на перспективність більш повного переходу до проблемного принципу організації дослідницької та виробничої справи в цьому напрямі.