Л.Волик

(м. Полтава)

СТАЖУВАННЯ ТА КУРСОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні майбутній педагог не може будувати свою професійну діяльність без врахування тенденцій розвитку навчального закладу, сучасних трансформацій соціокультурного середовища, можливостей професійного росту. Актуальність даної проблеми зростає у контексті анімаційної діяльності, що пов’язано з особливостями педагогічної та методичної системи її реалізації педагогічної анімації.

Термін «кваліфікація» (на відміну від понять «професія», «спеціальність») використовується нами для позначення «ступеню та рівня професійної підготовленості до анімаційної діяльності». Сучасна соціокультурна та освітня ситуація, регіональні особливості та ряд об’єктивних причин сприяли пошуку найефективніших форм підготовки майбутніх педагогів до анімаційної діяльності. Саме стажування дає можливість враховувати всі перераховані проблеми.

Ця альтернативна форма дозволяє визначити індивідуальну траєкторію підвищення кваліфікації кожного майбутнього педагога, враховуючи його професійний рівень. Така підготовка має на меті наступні цілі:

– опанування практичного досвіду у реалізації анімаційної діяльності;

– набуття організаційних навичок, необхідних для виконання анімаційної діяльності;

– вивчення педагогічного досвіду у сфері педагогічної анімації з метою розробок відповідних проектів;

– запровадження педагогічних технологій анімаційної діяльності у практику.

У залежності від категорії, до якої ми відносимо майбутнього педагога, складається індивідуальний план стажування, визначаються її терміни та місце проведення, плануються підсумкові результати та звіти. Головним фактором педагогічного стажування є розвиток не тільки професійних якостей, знань та умінь у майбутнього педагога, але й створення комфортного психологічного середовища співпраці майбутніх педагогів і керівників цієї програми навчання.

Традиційно виділяють кілька видів стажування: комплексні, цільові та тематичні. Розглянемо більш докладно комплексне стажування, яке проводиться для вивчення сукупності питань викладання навчальних дисциплін, організації педагогічної праці, вивчення специфіки різних видів педагогічної діяльності, зокрема анімаційної.

Цільове стажування передбачає конкретизацію цілей та формування основних проблем у ході формування готовності майбутніх педагогів до анімаційної діяльності. Такий вид стажування передбачає більш поглиблене вивчення окремих питань, зокрема, запровадження педагогічних технологій анімаційної діяльності в освітньо-виховний процес, вивчення нових форм професійної діяльності, організацію елективного курсу з проблеми педагогічної анімації, розширення змісту професійної підготовки за рахунок опанування нових видів професійно-педагогічної діяльності.

Останнім, із розглянутих видів стажування, є – тематичне, що розраховане на відносно невеликий об’єм навчального часу. Матеріали стажування використовується студентами для розробки анімаційних проектів, складання відповідних програм та серії навчальних занять.

Розглянемо зміст, форми і методи роботи майбутнього педагога, які забезпечують їхню ефективність у підготовці до анімаційної діяльності в період стажування студентів.

По-перше, програмний зміст стажування включає теоретичну та практичну складову.

По-друге, визначається місце організації та проведення стажування: на базі традиційних освітніх закладів, стажувальних майданчиках, у регіональних закладах та організаціях, серед міських заходів і т.п., що дозволяє враховувати необхідні умови для навчання.

По-третє, у змісті навчання акцентовано практичний аспект, адже основна частина стажування орієнтована на здобуття професійно-значимих для анімаційної діяльності умінь та навичок.

По-четверте, тривалість стажування визначається спрямованість стажування, психологічним кліматом, результативністю, інтересами учасників і т.п.

Як свідчать опитування студентів 2-4 курсів вищих педагогічних навчальних закладів м. Полтави, Черкас та Харкова психолого-педагогічних факультетів щодо ролі стажування у формуванні готовності до анімаційної діяльності, то:

– 56, 7% респондентів убачають у ній можливість отримання нової необхідної інформації;

– 16, 7% – підвищення рівня методичної, психолого-педагогічної компетентності;

– 21, 1% – спілкування з більш досвідченими людьми (викладачами, колегами);

– 9,3% – стимули для професійного розвитку;

– 7, 4% – розширенні сфери професійних інтересів, зміну поглядів та переконань;

– з них 3, 7% вважають, що стажування не здатне суттєво змінити рівень підготовки до анімаційної діяльності.

Очевидним є той факт, що курси, які організовуються для студентів вищих педагогічних закладів покликані, в першу чергу, сприяти професійному розвитку, саморозвитку та самореалізації майбутніх педагогів.

При цьому лекція є вихідним етапом у оволодінні науковими знаннями. Зокрема, в умовах проблемної лекції пріоритет надається усному викладу матеріалу, який носить характер полілогу, що пробуджує аудиторію до роздумів, дискусії. Іншою обов’язковою формою курсової підготовки майбутніх педагогів до анімаційної діяльності є практичні заняття, які сприяють розвитку умінь та навичок з використання нових знань у анімаційній діяльності. Не менш значимою є самостійна та групова робота слухачів, які організовується за допомогою спеціально розроблених матеріалів – відеоуроків, конспектів уроків, конкурсних матеріалів, контрольних зрізів і т .п. Хід кожного навчального заняття визначається його цілями, а теми – конкретними складнощами, які відчувають студенти під час проходження практик. Якщо запропонований матеріал не містить складнощів, то структура заняття може бути орієнтовно такою: установка – самостійна чи групова робота – обговорення чи захист.

У складному, динамічному процесі професійного розвитку майбутнього педагога виникають складнощі з виконанням професійних завдань і окреслюються професійні потреби. Виявлення останніх відбувається у ході курсової підготовки майбутніх педагогів до анімаційної діяльності та в ході індивідуальних консультацій.

Умовно складнощі класифікуються за такими напрямами:

– предметно-орієнтованими, що виникають при виділенні базових знань усередині навчального курсу;

– суб’єктно-орієнтовані, які забезпечують мотиваційну готовність майбутнього педагога до творчого пошуку;

– організаційно-змістові, що пов’язані, в першу чергу, із забезпеченням методичної діяльності майбутнього педагога.

Досвід роботи показує, що інтерес до осмислення своєї майбутньої професії, до запровадження інновацій у ході реалізації анімаційної діяльності є сутнісним показником особистісного росту та розвитку професіоналізму у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.