Бартіш Г.В.

Львівський інститут банківської справи

Університету банківської справи НБУ

САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

(в рамках вивчення курсу "іноземна мова")

Орієнтація нашої держави на європейський та світовий освітній простір пов'язана з прагненням визнання нашого вітчизняного фахівця у світовому співтоваристві; з пошуком нових шляхів формування особистості сучасного педагога-фахівця, здатного вільно орієнтуватися у світі, розуміючи його ціннісно-культурний контекст.

Зараз вимагає розгляду питання входження або включення окремо взятого викладача будь-якої спеціальності освітньої галузі в європейську освітню галузь через знання мов міжнародного спілкування, інтенсифікацію та оптимізацію процесу оволодіння мовами, інтегрування у світовий освітній простір. Кредитно-модульна система, на яку Україна перейшла кілька років тому, надає можливість нівелювати освітні кордони між європейськими державами. Саме тому нашу увагу привертають різні аспекти викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах (змістові, організаційні й методичні особливості цього процесу на немовних факультетах).

Реалізація цих дидактичних завдань у навчально-виховному процесі вивчення іноземних мов на немовних факультетах передусім пов'язана з роботою з текстом за фахом та з граматичними вправами різного типу. У роботах науковців розроблено та вдосконалено ефективні прийоми навчання іноземній мові на матеріалах читання текстів на актуальну для студентів тематику (зіставний переклад, віднаходження паралелей на рівні мовних чи світоглядних універсалій), розроблено проблеми комунікативності в процесі навчання іноземних мов. Водночас відзначаємо необхідність у подальшій розробці конкретних прикладних систем вправ та завдань для студентів немовних факультетів для самостійної роботи.

Вивчення англійської мови студентами І-ІІI курсів "немовних факультетів" має певні особливості. Назва навчального курсу "англійська мова за професійним спрямуванням" свідчить про зосередженість на фаховому компоненті: вивченні іноземної мови науково-професійного напряму; на здійсненні читання й осмислення професійно орієнтованої, термінологічної та загальнонаукової іншомовної літератури; використанні її в побутовій, соціальній та професійних сферах; формуванні високого рівня іншомовної комунікативної взаємодії; формуванні іншомовної компетентності.

Враховуючи той факт, що навчально-виховний процес проводиться згідно з Болонською угодою (в рамках якої велика кількість часу виділяється на самостійне опрацювання студентами навчальної та наукової інформації, показник самостійної роботи студентів має перебувати на рівні 75%, а показник ретранслювання інформації професорсько-викладацьким складом - 25%). Мусимо констатувати, що колишні методи та шляхи організації самоосвітньої діяльності дещо застаріли, їхнє місце займає самостійна індивідуальна робота студента з різноманітними джерелами отримання знань за незначної консультативної роботи викладачів, а також застосування власних знань на практиці (у побуті, професійній сфері).

Потреба студента в самоосвіті є характерною ознакою розвиненої особистості, необхідним компонентом її духовного життя. Вона пов'язана з виявленням вольових зусиль, високим ступенем свідомості й організованості студента, внутрішньою відповідальністю за своє самовизначення.

Аби студент немовного факультету в рамках вивчення курсу іноземної мови мав потребу в самоосвіті та саморозвитку, потрібно, щоб у нього було адекватне уявлення про свою діяльність, про особистісні якості, а також про вимоги, які ставить перед ним як майбутнім професіоналом його викладач та суспільство загалом. При цьому саморозвиток інтегрує діяльність суб'єкта, спрямовану на розвиток характеру, здібностей та індивідуальних характеристик, гуманістичного виховання та професійної освіти.

Отже, гуманістичною метою освіти є формування в майбутнього спеціаліста в рамках вивчення курсу "Іноземна мова за професійним спрямуванням" здатності до саморозвитку, самоутвердження, творчої праці. Обрана професійна діяльність має певні умови за правильного професійного вибору. У зв'язку з цим актуальним є питання вдосконалення професійної підготовки у вищій школі , зокрема у курсі вивчення іноземної мови.

Ми розглядаємо самоосвіту як самостійно організований суб'єктом діяльності процес, що задовольняє його потребу в пізнанні та особистісному зростанні. Самоосвіта є необхідною складовою частиною саморозвитку, яка приводить до формування іншомовної компетентності. До структурних рис самоосвіти належать: самовиховання, самопізнання, самоусвідомлення, самооцінка, самоконтроль, самовдосконалення. Рушійним чинником самоосвіти є мотивація. Тому дуже важливо для студентів уже на І-ІІ курсах сформувати усвідомлену потребу у знаннях, у самоосвіті.

Процес, спрямований на формування іншомовної компетентності засобом самоосвітньої діяльності студентів визначається впровадженням таких методів та шляхів:

· Спілкування іноземною мовою як на заняттях, так і в побуті (де це можливо);

· Залучення вихованців до творчої індивідуальної діяльності (міні-уроки, індивідуальні завдання, творчі завдання);

· Спрямовання навчально-виховного процесу з іноземної мови використовуючи різні вправи та шляхи для залучення студентів до активної самоосвітньої діяльності.

Щоб пробудити інтерес до самоосвіти та сформувати потребу в пізнанні й самовдосконаленні пропонується використовувати різні форми впливу на вихованців: проводити бесіди про усвідомлення своєї особистості як основи самовиховання (І курс), а також диспути про самовиховання волі й характеру (II курс). Усе це спонукає студентів до роботи над собою, стає підґрунтям для самоосвіти, яка є наслідком "незадоволення" власною освітою, бажанням самовдосконалитися.

Будь-яка цілеспрямованість реалізує себе через розвиток особистості, через її діяльність. Останнє підтверджується даними Національної лабораторії тренінгу США, які показали, що на лекціях засвоюється 5% навчального матеріалу, під час самостійної роботи з літературою - 10-30%, у процесі виконання практичних завдань - до 75%, під час виконання інших видів роботи - 90%.

Враховуючи вищезазначене, ми використовуємо будь-яку можливість для залучення наших вихованців до активної професійно спрямованої самоосвітньої діяльності. Ефективність цього буде досягнуто завдяки:

- залученню студентів до максимального спілкування іноземною мовою;

- впровадженню спеціальної програми вправ для роботи вдома;

- організації заходів для самоосвітньої діяльності.

У рамках програми самоосвітньої діяльності студентів ми залучаємо наших вихованців до таких видів самостійної роботи:

1. На початку вивчення курсу «ІМ» пропонується вихованцям спілкуватися лише іноземною мовою (де це можливо). Як допоміжний вид пропонується самим віднайти, проаналізувати та репрезентувати низку найуживаніших фраз щоденного ужитку.

2. Також у рамках вивчення курсу «ІМ» пропонується студентам складати діалоги та полілоги як на задану та довільну теми (використовуючи як подані вирази, так і вирази вільного спрямування, як за зразком, так і без нього). Студенти за допомогою використання різних засобів впливу на слухачів (наочні матеріали, аудіо- та відеозасоби, інформація з різних додаткових джерел) створюють цікаві ситуації в межах цього виду діяльності.

3. Останнім етапом під час вивчення фахового тексту є написання творчої роботи. У результаті перевірки творчих робіт визначено, що студенти використовували для написання кілька джерел різного спрямування.