УДК 811.111:621.39

Діяльність викладача – компонент процесу функціонального навчання у іншомовній лексиці

О.П.Кармазіна, асистент

У статті розглядаються компоненти процесу функціонального навчання іншомовній лексиці та керуюча діяльність викладача, як один з компонентів навчального процесу. Наводяться рекомендації щодо покращення стратегій діяльності викладача на занятті з використанням екстралінгвістичного об’єкту (фільму-епізоду) та функціонально-змістовних таблиць.

Інтенсифікація навчання, екстралінгвістичний об’єкт, іншомовна лексика, спілкування, керуюча діяльність викладача.

Будь-яка методика навчання накладає певні зобов’язання на діяльність викладача і його роль в учбовому процесі. Не є виключенням і функціональна стратегія навчання іншомовній лексиці. Більш того, діяльність викладача є самостійним компонентом, який знаходиться в нерозривному зв’язку і взаємодії з рештою компонентів процесу функціонального навчання в іншомовній лексиці як системи. І хоча час розмови викладача на уроці при такому навчанні не великий, його керуюча діяльність заслуговує окремого розгляду.

Вперше питання про найбільш ефективне управління тими або іншими процесами було поставлене кібернетикою, яка «…визначає загальні закони управління і зв’язку у всіх системах, що знаходяться у дії.» [5, 45] Кібернетичне управління, як відомо складається з трьох дій: 1) вивчення керованого об’єкту; 2) вироблення стратегії (програми) управління; 3) реалізація прийнятої програми дій.

Н.Ф.Тализіна стосовно управління процесом функціонального навчання пише: «Керувати – це не додавати, не нав’язувати процесу хід, що суперечить його природі, а навпаки, максимально враховувати природу процесу, погоджувати кожну дію процесу з його логікою.[1, 69 ]

Таким чином, мета діяльності викладача, що управляє, полягає в тому, щоб, впливаючи в міру необхідності на різні компоненти процесу формування лексичних навиків спілкування як системи, підтримувати її в змозі, визначеному закономірностями функціонального навчання. Ухвалення викладачем рішення про дію компонента даної системи здійснюється в результаті синтезу інформації, що отримується за допомогою зворотного зв’язку від всіх компонентів одночасно. За допомогою зворотного зв’язку викладач отримує інформацію про поведінку того або іншого компонента, що входить в процес навчання іншомовній лексиці як системи. Під впливом яких-небудь чинників середовища, у тому числі і випадкових, ці компоненти можуть відхилятися від заданих параметрів, що може негативно позначитися на продуктивності всього процесу навчання. Діяльність викладача повинна бути направлення на те, щоб запобігти виходу процесу за межі умов, що забезпечують його оптимальне функціонування. Такою мовою при навчанні лексиці є перш за все функціональність процесу навчання іншомовній лексиці

як єдиного цілого. Знаючи конкретні форми, в яких виявляється функціональність в кожному компоненті процесу формування лексичних навиків спілкування, можна визначити загальну стратегію діяльності викладача, що управляє смисловою, змістовною його стороною. В той же час ця діяльність викладача має свої особливості залежно від поведінки конкретного компонента.

Розглядаючи студента як суб’єкта процесу навчання, визначаємо, що його функціональна суть полягає в єдності функціонального стану мозку, змістовного базису, потреби у виразі своїх думок на нерідній мові, потреби в нових лексичних одиницях і негайній реалізації цієї потреби на іноземній мові. Виходячи з цього і повинна будуватися діяльність викладача в управлінні даним компонентом. Викладач повинен прагнути до того, щоб зберегти і по можливості підсилити функціональний стан мозку студента, що вчиться, створений за допомогою пред’явлення на початку уроку екстралінгвістичного об’єкту. Величезне значення тут має поведінка викладача, його доброзичливе відношення до студентів, інтерес до змісту заняття.

Візьмемо,наприклад, урок з використанням фільму-епізоду. Будучи свідком того як одного разу викладач перед пред’явленням фільму-епізоду насварив студентів за досконалу провину і тим самим порушив атмосферу спілкування. Надалі всі спроби відновити атмосферу доброзичливого спілкування і зацікавленості на уроці потерпіли невдачу. Не слід це робити і після пред’явлення фільму-епізоду, оскільки грубе втручання викладача в процес утворення змістовного базису і функціонального стану відразу ж приводить до зникнення останнього. Слід пам’ятати, що функціональний стан і змістовний базис є основними умовами продуктивного засвоєння іншомовної лексики. Викладачу не рекомендується робити різні коментарі в процесі сприйняття студентами екстралінгвістичного об’єкту, оскільки процес формування функціонального стану носить особовий характер і тут важливо, щоб йшло формування особового сенсу, властивого кожному студентові, що вчиться.

Для управління формуванням «змістовного базису» перед переглядом фільму-епізоду викладач може поставити ряд завдань, які потрібно обговорити надалі і на основі яких побудовані функціонально-смислові таблиці. Це змусить студентів активно мислити, намагатися сформувати свою власну думку з приводу показаного у фільмі-епізоді або іншому екстралінгвістичному об’єкті.

Для успішного засвоєння іншомовної лексики необхідно створити умови, при яких кожен студент мав би можливість задовольнити свою потребу у вислові думки за допомогою нових лексичних одиниць. В основному всі необхідні для оформлення своїх висловів лексичні одиниці даються у функціонально-смислових таблицях. Проте в окремих випадках студенти можуть запитувати деякі слова, яких в таблиці немає. Слід дати ці лексичні одиниці , якщо цього вимагає потреба виразу їх думок.

Функціональна суть лексичної одиниці (виявляється в єдності особово-смислових, наочних, парадигматичних, синтагматичних і формальних зв’язків, при цьому наступна роль відводиться особово-смисловим зв’язкам. Все це вчитель повинен враховувати в ході управління даним компонентом процесу навчання. Досягається це знову ж таки за рахунок актуалізації особового сенсу студентів. Іншого шляху для засвоєння особово-смислових зв’язків немає. В процесі функціонального навчання іншомовній лексиці студенти відразу ж використовують нові слова за призначенням, для виразу своїх думок. Звичайно ж, в окремих випадках вони випробовують труднощі у вимові цих слів, оскільки ще не володіють в певній мірі формальними зв’язками ЛО. Це звичайний процес, і у рамках стратегії функціонального вивчення використовується певна робота з формою слова. Обговорення змісту фільму-епізоду, коли у студента виникають труднощі у використанні нової лексичної одиниці, та вимушена зупинка обговорення фільму при зосередженні всієї роботи на відпрацюванні форми нових лексичних одиниць призводить до зникнення функціонального змісту, атмосфери зацікавленого обговорення. В результаті такої роботи студенти не тільки не засвоїли особисто – змістовні і інші зв’язки лексичної одиниці, але погано оволоділи і формальними зв’язками. Винесення на перше місце особисто-змістовних зв’язків створює оптимальні умови для оволодіння формальними зв’язками. Сказане, звісно, не означає, що викладачу не треба корегувати форму лексичних одиниць, що використовуються в процесі обговорення екстралінгвістичного об’єкта. Це робити обов’язково треба, але тільки таким чином, щоб не порушувати процес спілкування і не концентрувати увагу на формі іншомовних лексичних одиниць.

В ході навчання викладач повинен також слідкувати за формуванням парадигматичних і синтагматичних зв’язків лексичних одиниць. Для цього потрібно створювати такі умови, при яких кожний студент міг би самостійно вибрати ту лексичну одиницю і ту синтагматичну модель, які потрібні йому для викладу своєї думки. Потрібно попереджати будь-які спроби формального використання слів у вимові.

Функціональна сутність даного компонента проявляється в поєднанні мотивів мовної інтенції операцій лексико-граматичного розгортання, моторної реалізації при передовій ролі мотиву (потреби). З урахування цього й будується діяльність викладача з управління даним компонентом. Необхідно прагнути до того, щоб в процесі навчання іншомовній лексиці відбувалося становлення цілісного механізму породження мовних висловів з використанням нових лексичних одиниць, а не опрацювання його окремих ланок. Особливу увагу слід приділити мотивації висловів студентів. При організації діяльності студентів з функціонально-змістовними таблицями необхідно дотримуватись особливості етапів роботи з ними.

Перший етап – використовуючи функціонально-змістовні таблиці в якості вербальної опори, студенти готуються висловити свої думки з приводу ситуації, показаної в екстралінгвістичному об’єкті. При цьому робота носить самостійний характер. Однак це не означає, що викладач не повинен керувати процесом підготовки студентів до вираження своїх думок. Перед усім необхідно сформувати у студентів раціональні прийоми роботи з функціонально-змістовними таблицями. Студентам слід детально ознайомитись з структурою функціонально-змістовної таблиці, показати, в якому порядку виконуються операції по вибору лексичних одиниць, в їх поєднанні з іншими одиницями синтагматичних моделей. Головне на цьому етапі – не квапити студентів з відповіддю, надати їм можливість добре познайомитись з новими лексичними одиницями. В подальшому час підготовки студента до висловлювання скоротиться до декількох секунд.

Другий етап – вислови студентів з приводу ситуації. На даному етапі викладач керує висловлюванням студентів. Надати можливість висловитися потрібно всім без виключення. Обговорення мовних задач повинно прийняти характер бесіди, виключаючи будь-які спроби формальних висловів. Не потрібно орієнтувати студентів на запам’ятовування нових лексичних одиниць. Важливо, щоб їх свідомість була направлена на зміст, як своїх думок так і думок інших студентів. Знаючи характер своїх студентів, вивчивши контекст їх діяльності, особистий досвід, сферу побажань, інтересів, викладач за допомогою спеціальних засобів отримує змогу зіштовхувати різні думки студентів між собою. Не потрібно допускати різкостей у відношенні тих, хто на думку викладача, висловлює неправильні думки, а також обговорювати та заважати їм говорити. Слід привчити студентів уважно вислуховувати точку зору своїх товаришів. Якщо у студента виникають труднощі у використанні іншомовної лексичної одиниці, слід, не втрачаючи основну канву розмови, тактовно підказати йому необхідну одиницю. Слід спонукати студентів до вислову своїх думок за допомогою установок типу: «А як думає Н.?», «Н. вважає, що ..., а ти?», «Чи згодні ви з думкою К.?» і так далі. Таким чином, в центрі уваги студентів на занятті буде сенс висловів по обговорюваних проблемах. Форма нових лексичних одиниць засвоюватиметься мимоволі.

Слід звертати увагу студентів на вимову. Необхідно привчити їх інтонаційно правильно підкреслювати сенс своїх висловів це дозволить наблизити процес обговорення до ситуації реального спілкування, відчути природність обговорення, уникнути учбової інтонації на уроці.

Третій етап. На даному етапі здійснюється обговорення завдань направлених на самих студентів. Починається відрив студентів від вербальних опор, з урахуванням індивідуального підходу. У більшості випадків студенти самостійно перестають користуватися вербальними опорами. Проте за часом цей процес не є однаковим для всіх. Сильні студенти набагато раніше перестають користуватися опорами, слабким можна дозволити користуватися опорами більш тривалий час, що дозволить їм на рівні з сильними студентами брати участь в процесі обговорення проблем.

Четвертий етап – здійснюється до вдосконалення лексичних навиків і розвитку мовних умінь.

Істотним чинником діяльності викладач є уміння створити сприятливий психологічний клімат спілкування на уроці. Слід врахувати, що «…обов’язковою умовою при створенні сприятливого клімату на уроці є встановлення правильних взаємин між викладачем і групою, між студентами. Для здійснення мовного спілкування, в якому нові лексичні одиниці є засобом такого спілкування, повинні бути створені сприятливі, дружні відносини між тими, що спілкуються і дотримані умови, що забезпечують хід спілкування: вмотивованість мови, звернення до співбесідника, ситуативна спрямованість, емоційна забарвленість»[3, 47]

Важливу роль для створення психологічного клімату спілкування відіграє емоційна поведінка викладача, його міміка, інтонація і т.д. Важливо, щоб викладач був самим собою, реагував на відповіді студентів природно, розглядав їх як мовних партнерів. Слід пам’ятати і спілкування має місце тоді, коли людина, вступаючи в контакт з іншою людиною, бачить в ньому собі рівного, тобто суб’єкта, і тому розраховує на активний зворотній зв'язок, на обмін інформацією.

Отже, функціональність процесу навчання лексиці матиме місце лише при використанні сукупності таких засобів навчання як екстралінгвістичний об’єкт (фільм-епізод), функціонально-змістовні таблиці, функціонально-лексичні вправи, функціональний характер діяльності викладача, що керує процесом навчання. Так функціональний стан студентів співвідноситься з особисто-змістовними зв’язками лексичної одиниці, з мотивом діяльності нових лексичних одиниць, що вивчаються та засвоюються.

Діяльність викладача, який керує навчальним процесом, є компонентом який знаходиться в нерозривному зв’язку і взаємодії з рештою компонентів процесу навчання іншомовній лексиці.

Література

1. Беляев Б.В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка. М., 1964

2. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. М., 1978 3. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М., 1974.

4. Леонтьев А.Н. Некоторые вопросы психологии обучения речи на иностранном языке // Психолингвистика и обучение русскому языку нерусских. М., 1977.

5. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1977.

В статье рассматриваются компоненты процесса функционального обучения иноязычной лексике и управляющая деятельность преподавателя, как один из компонентов учебного процесса. Наводятся рекомендации относительно улучшения стратегий деятельности преподавателя на занятии с использованием экстралингвистического объекта (фильма-эпизода) и функционально-содержательных таблиц.

In the article the components of process of functional studies to the foreign vocabulary are examined and managing activity of teacher, as one of components of educational process. Recommendations in relation to the improvement of strategies of activity of teacher on employment with the use of extralinguistic object (film-episode) and functionally-rich tables in content are pointed.

Ключевые слова: Интенсификация обучения, экстралингвистический объект, иноязычная лексика, общение, управляющая деятельность преподавателя.

Intensification of teaching, extralinguistic object, foreign vocabulary, intercourse, managing activity of teacher.