Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Піддубний А.С., Заляєва Ю.Р.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту,Черкаси, Україна

До питання відображення емоцій в лексиці сучасної німецької мови

Суперечливість визначення сутності категорії емоційного в мові пов’язана зі складністю такого психофізіологічного феномену як «емоція». На основі емоцій формується сприйняття індивідом навколишнього світу та мовної картини світу людини, яка репрезентує досвід індивіда, соціуму, нації, людства у вербальній формі. Вирішення проблем емотивної семантики має практичне значення для лексикографії, перекладу, прагматики різних видів комунікації.

Різноманітність лексико семантичного складу – це характерна риса емоційно-оцінної лексики німецької мови. Один з найчисельніших класів емотивного вокабуляра утворюють слова з емоційно-оцінним компонентом в денотативній частині значення: лексичні одиниці з емоційно-оцінним компонентом (willenlos, unfreundlich) та денотативні одиниці (prima, geil, toll).

Інтенсиви або слова з граничною семантикою відносяться до емоційно-експресивних лексем (brillant, reizend entzückend). Лексичні одиниці з семою «екстенсивність» порівняно не чисельні (winzig, stillschweigend).

Слова з метафоричним (образним) емоційним значенням представлені різноманітними семантичними типами лексичних одиниць: антропоніми (Sack – «товста людина»), зооніми (Fuchs – «хитра людина»), сакроніми (Engel – «добра людина»), оніми (Josef – «чемна людина») та ін.

Важливе місце в класифікації посідають емоційно-стилістичні слова, а саме емоційно забарвлена розмовна мова. Зазвичай розмовні слова виконують функцію позитивної або ж негативної оцінки. Певний прошарок серед них складає стилістично знижена лексика, яку використовують з метою вербальною агресії. Для реалізації цих цілей служать емотивні кліше: погрози, прокльони, вигуки та інше, які розглядаються як емоційно-оцінні слова та вирази.

Склад емоційно-оцінної лексики значно розширюється за рахунок емоційно-ідеологічних слів (Ossi, Wessi), емотивність яких обумовлена соціальними, ідеологічними, політичними факторами.

Зазначені вище типи слів складають ядро емоційно-оцінного вокабуляру сучасної німецької мови. Разом з тим слід виділити слова з потенційно вираженою емотивністю – так звані модальні частки. Склад таких слів досить різноманітний. Їхня роль досить велика у розмовній мові, а також в мові художньої, газетно-публіцистичної літератури.

Модальні частки не мають у німецькій лінгвістиці єдиного загальновизнаного найменування, зустрічаються такі терміни, як modale Partikeln, Modalpartikeln, Abtönungspartikeln, Würzwörter та інші, якими позначаються модальні слова і емоційно-експресивні частки.

Частки, як самостійну частину мови, можна поділити на дві групи – іллокутивні і семантичні. В іллокутивних частках (за іншою термінологією — модальних: aber, bloß, denn та ін.) переважає комунікативна функція: вони виражають певні почуття, емоції, уточнюють прагматичну спрямованість сказаного і т.п. У семантичних частках (sehr, weit, weitaus, ganz, so, viel і т.д.) домінує семантична функція.

Модальні частки виявляють прагматичну спрямованість і вносять у висловлювання найрізноманітніші емоції. Наприклад, модальна частка doch передає численні і різноманітні відтінки почуттів: жаль про нездійсненне (Hätten wir doch auf ihn gewartet!), подив, змішаний із обуренням (Das ist doch nicht zu glauben), дружня порада (Seid doch nicht dumm!) та ін.

Модальна частка wohl у розповідному реченні може вказувати на те, що висловлення варто розуміти як спонукання до чогось, невдоволення. Питальні ж речення з подібними частками в більшості будуть такими лише за формою, набуваючи змісту риторичних питань: Bei dir piept es wohl? На такі запитання людина не чекає відповіді. Відбувається емоційна оцінка співрозмовника.

За допомогою частки etwa співрозмовник “підказує” негативну відповідь (Fährst du etwa mit mir?). Ця частка дає зрозуміти, що той, хто говорить, був би незадоволений, якби отримав позитивну відповідь. Частка ж auch може вказувати на стурбованість адресанта, який чекає, що його співрозмовник розсіє сумніви (Hast du auch dafür Geld?).

Модальні частки відносяться до всього речення в цілому. У реченні вони відіграють комунікативну роль і допомагають зрозуміти мету і наміри: про що говориться, яка емоційна оцінка змісту висловлювання, які взаємини існують між партнерами по комунікації. У залежності від типу речення реалізується той чи інший лексико-семантичний варіант модальної частки.

Незважаючи на те, що модальні частки важко або неможливо перекласти, не можна робити висновок, що поза реченням модальні частки взагалі позбавлені лексичного значення. Причина такої думки полягає в тому, що німецька мова характеризується розгалуженою системою модальних часток, і при перекладі доводиться використовувати інші мовні засоби: повнозначні слова, порядок слів, вигуки, інтонація.

Отже, модальні частки німецької мови (aber, auch, bloß, denn, doch, etwa, nur, schon, wohl та інші) мають у різних контекстах особливі значення і використовуються переважно в діалогічному мовленні для вираження емоційності висловлювання, але лексичне значення вищевказаної частини мови визначається не завжди достатньо чітко.

Література:

1. Helbig G. Lexikon deutscher Partikeln. – Leipzig, 1994. – 258 S.

2. Helbig G., Helbig A. Lexikon deutscher Modalwörter. – Leipzig, 1993. – 300 S.

3. Изард К.Э. Психология эмоций. – СПб., 2006. – 464 с.

4. Златоустова Л.В. Когнитивная природа эмоций и их типология. – http://www.ksu. ru/science/news/lingv_97/n74.htm

5. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Воронеж, 1987. – 192 с.

6. ABBYY Lingvo 10. Многоязычный электронный словарь. – ABBYY Software, 2004.

7. PONS. Wörterbuch der deutschen Umgangssprache. Stuttgart, 1987. – 959 S.