К.біол.н., Масліков С.М., к.біол.н., Степченко Л.М., Спіцина Т.Л.

Дніпропетровський державний аграрний університет

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛАМПИ “БІОПТРОН” для ЛІКУВАННя РАН У ДРІБНИХ ТВАРИН

Важко уявити розділ ветеринарної медицини, де б використовували стільки різних засобів і речовин, як при лікуванні ран. Їх арсенал насправді безмежний, причому крім традиційних засобів все частіше використовуються лазер, вакуумна терапія, сорбенти, гідрофільні мазі, різноманітні рослини і засоби тваринного походження [2, 3].

Приблизно 20 років тому учені під час дослідження поляризованого світла встановили його позитивну дію на тваринний організм. З тих пір у літературі описані випадки стимулюючого впливу монохромного світла на тканини, обмін речовин, імунну систему. Фірма “Zepter International” виготовила і випустила у продаж порівняльно недорогий і дуже зручний у використанні портативний генератор монохромного світлового випромінювання із спектром 400-2000 нм і ступенем поляризації 95 % (“Біоптрон”).

Прилад “Біоптрон” вже використовується у гуманній медицині і, як свідчить досвід лікарів, застосування поляризованого світла є особливо ефективним за лікування ран, що за звичайної терапії гояться дуже повільно (трофічні виразки, пролежні, опіки, рани на тлі діабету і т.ін.) [1, 4].

Матеріали та методика досліджень. Дослідження проводили в умовах клініки факультету ветеринарної медицини ДДАУ на 10 кролях і 20 собаках.

У 1-й серії дослідів об’єктами дослідження були безпородні кролі вагою 1,6-1,9 кг. З них формували дві групи по 5 тварин. Усім тваринам на зовнішній поверхні вушної раковини шляхом скарифікації шкіри робили поверхневі рани площею 4см2. В подальшому тваринам контрольної групи ранову поверхню обробляли 3 %-вим розчином перекису водню, а дослідної ‑ щодобово рани після обробки 3 %-вим розчином перекису водню змащували тонким шаром окси-спрея і опромінювали лампою “Біотрон” 1 раз на добу впродовж 4 хвилин.

В 2-й серії дослідів було обстежено і в подальшому прооперовано 20 собак з різноманітними патологічними процесами в ділянках черевної порожнини, молочної залози, кінцівок та голови. В кожному конкретному випадку обсяг оперативного втручання здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик, а саме: цистотомію, кесарів розтин, оваріоектомію і гістеректомію виконували через парамедіанний лапаротомний доступ; новоутворення піддавали екстирпації, а інфіковані рани ‑ повному висіченню. В усіх випадках операційну рану закривали вузликовими швами.

Усі тварини залежно від особливостей післяопераційної терапії були поділені на 2 групи. Так, тваринам першої групи місцево двічі на добу застосовували лише 2 %-вий спиртовий розчин діамантового зеленого. У другій групі тваринам один раз на добу рани зрошували окси-спреєм, а після його висихання з відстані 5 см впродовж 4 хвилин опромінювали лампою “Біоптрон”. Для профілактики розвитку післяоперційних ускладнень тваринам обох дослідних груп внутрішньом’язово інєктували “Амоксицилін” (один раз на дві доби у дозі 1 мл/10 кг маси тварини). В післяопераційному періоді за тваринами спостерігали щоденно до одужання.

Результати власних досліджень та їх аналіз. В першій серії дослідів у всіх експериментальних тварин загоєння дефектів шкіри йшло під струпом, проте динаміка загоєння дещо різнилась (таблиця 1).

 

 

 

Таблиця 1. Динаміка загоєння ран за даними целофанографії

 

Доба дослідження

Площа ранової поверхні, см2

Дослідна група

1

2

1

4,0

4,0

7

3,56

2,39

12

1,95

0,82

14

1,30

0,14

18

0,28

-

20

0,12

-

22

-

-

 

Отримані дані щодо інтенсивності репаративних процесів в ранах цілком корелюють з динамікою показників крові, що надані в таблиці 2.

 

Таблиця 2. Морфо-біохімічні показники крові у дослідних кролів

Показники крові

Початкові

На час загоєння ран

1

2

- еритроцити, 1012

6,310

6,480

7,403

- гемоглобін, г/л

146

147

149

- гематокрит, %

37

40,6

35,2

- лейкоцити, 109

8,2

8,5

8,6

- загальний білок, г/л

91,3

91

96,5

- альбуміни, г/л

34,02

36,17

36,19

- глобуліни, г/л

57,28

54,83

60,31

 

В другій серії дослідів клінічні спостереження показали, що в усіх тварин загоєння післяопераційних ран йшло за первинним натягом, проте інтенсивність загоєння була різною.

У тварин першої дослідної групи більш-менш виразна ексудація відмічалась лише в першу добу досліду у вигляді незначної кількості кров’янистої рідини, що виступала по лінії розрізу; на другий день поверхня рани вже була сухою і вкрита фібрино-тканинним струпом. Крім того, у тварин дослідної групи виразна гіперемія і незначний набряк країв рани реєструвались тільки впродовж 2-3 доби після операції. У жодної тварини ми не спостерігали будь-яких ускладнень, причому відторгнення струпу і епітелізація відбулися вже на 5-6 добу.

Контрольна група тварин відрізнялась різноманітністю клінічних проявів перебігу ранового процесу. Так, у суки, якій проводили оваріоектомію, виразний запальний набряк реєстрували впродовж 3 діб після оперативного втручання, а у тварин з пупковою грижею та з інфікованою раною в ділянці стегна ‑ впродовж 4 діб. Крім того, у останньої тварини з 3 по 6 добу в ділянці рани відмічалося обмежене гнійне запалення. Відторгнення фібрино-тканинного струпа та повне покриття дефекту шкіри епітелієм у тварин контрольної групи відбувалося лише на 8-9 добу.

Висновки

Методичне опромінення випадкових та операційних ран поляризованим світлом (лампа «Біоптрон») сприяє скорішому відновленню мікроциркуляторного русла в ділянці ураження та нормергічному перебігу ранового процесу, що запобігає виникненню післяопераційних ускладнень і призводить до скорочення строків загоєння ран на 3-4 доби.

Застосування лампи «Біоптрон» не має жодних протипоказань і є ефективним засобом у комплексі лікування ран у дрібних тварин (гризунів, котів, собак).

Література:

1.     Аззам Р., Башара Н. Элипсометрия и поляризованный свет. Пер. с англ.‑М.:Мир,1989. – 328 с.

2.     Жевандров. Применение поляризованого света. – М.: Наука,1978. – 176 с.

3.     Руденко Т.В. Биоптрон. Светолечение – М.: Наука, 1997. –56 с.

4.     Смит К., Хенеуолт Ф. Молекулярная фотобиология (Процессы инактивации и восстановления). – М.:Мир, 1972.‑ 272 с.