Лепьохіна І.О.
К.е.н., Докторант
Класичного приватного університету
АЛГОРИТМ РЕГУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО
ПІДПРИЄМСТВА
Послідовно
здійснюваний алгоритм регулювання поведінки окремих категорій персоналу
підприємства залежно від результативності діяльності показаний на рис. 1.
Як бачимо, алгоритм має
універсальний характер і передбачає 5 етапів регулювання : 1) виявлення; 2)
вимір; 3) аналіз; 4) втручання; 5) оцінка [1,
с. 73]. Одиницею аналізу може бути як
індивід, так і група людей. Але у будь-якому випадку успіх так званого
ситуаційного управління поведінкою значною мірою залежить від виявлення
причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою і результатами роботи, між діями,
які коригують і підвищенням ефективності діяльності підприємства [2,
с. 34].
Ефективність функціонування і соціальний розвиток тих або
інших суб'єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується, передусім,
формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів,
провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.
Оплата праці складається з основної заробітної плати і
додаткової оплати праці. Розміри оплати найнятого робітника залежать від
результатів його праці з урахуванням результатів загальної господарської діяльності
підприємства.
Основна заробітна плата працівника визначається
конкретними тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а
також надбавками і доплатами в розмірах, що не перевищують встановлені чинним в
країні законодавством. Рівень додаткової оплати праці, в більшості випадків,
залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Рис. 1 Типовий алгоритм регулювання
поведінки працівників підприємства
Зазвичай до додаткової оплати праці відносять премії,
інші заохочувальні і компенсаційні виплати, а також надбавки і доплати, не
передбачені чинним законодавством або встановлені зверху розмірів, які їм
дозволені. За розрахунками на виробничих підприємствах України впродовж
декількох останніх років, основна заробітна плата і додаткова оплата праці
складають відповідно до 70-80 і 20-30 % від загальної величини заробітку.
Список використаних джерел.
1. Горбунков В.М. Управління соціальним розвитком трудового
колективу / В.М. Горбунков. – К. : МАУП, 1998. – 80 с.
2. Формування системи мотивації праці на підприємствах в умовах переходу до ринкової економіки / В.М. Гончаров, М.А. Будагьянц, С.Й. Радомський [та ін.] ; за ред. В.М. Гончарова. – К. : Техні