Экономические науки/10.Экономика предприятия

К.е.н. Мозгова Л.О.

Студентка факультету «Облік і аудит» Струневська А. А.

Харківський національний економічний університет, Україна

Особливості конфліктів в діяльності наглядової ради акціонерного товариства

Згідно українського законодавства в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим [1]. Інституціональна відмінність наглядової ради від виконавчих органів, головним завдання яких є поточне управління акціонерним товариством, полягає у тому, що вона є органом стратегічного управління. Стратегічний ресурс наглядової ради реалізується у її постійному функціонування.

Отже, наглядова рада - орган акціонерного товариства, що вирішує стратегічні задачі та діє на постійній основі, що проявляється у особливостях її діяльності:

може ініціювати діяльність вищого органу управління - скликати збори акціонерів, а загальні збори акціонерів, навпаки, не можуть ініціювати конкретне засідання наглядової ради;

на відміну від загальних зборів акціонерів та виконавчих органів, компетенції наглядової ради носять рухливий характер: компетенція загальних зборів акціонерів суворо встановлена законом, а компетенція виконавчих органів носить залишковий характер (ті компетенції, які не віднесено законом до компетенції зборів акціонерів, законом і статутом - до компетенції наглядової ради);

оперативність прийняття рішень наглядовою радою значно вище (проміжок часу від моменту оголошення про збори акціонерів до моменту проведення – не пізніше, ніж 30 днів, наглядової ради - кілька днів). Слід зазначити, що членами наглядової ради є конкретні фізичні особи, а загальні збори акціонерів хоч і представлені довіреними особами юридичних осіб та акціонерами - громадянами, приймають «знеособлені» рішення;

наглядова рада, як постійно діючий орган, вимагає більшої регламентації своєї діяльності, що досягається групою нормативних корпоративних актів (положенням про наглядову раду, про комітети, про корпоративного секретаря та ін);

загальні збори акціонерів контролюють діяльність наглядової ради (звіт про діяльність ради директорів є фрагментом річного звіту), рада директорів планує діяльність загальніх зборів акціонерів, але конкретних контрольних завдань щодо нього не має;

форматами діяльності наглядової ради є: робота в засіданні, на якому приймаються певні рішення (головний формат в плані вироблення стратегії розвитку акціонерного товариства), підготовка до засідань, участь у переговорному процесі з виконавчими органами та колегами, виконання рішень наглядової ради (головний формат в аспекті реалізації стратегії розвитку акціонерного товариства), участь членів ради в комітетах (реалізується насамперед контрольна функція ), підвищення персональної кваліфікації членів ради, здійснюване за ініціативою та за рахунок компанії.

Основними конфліктними аспектами діяльності наглядової ради є :

1) процедура висування кандидатів до наглядової ради. Тут можна виділити дві групи питань , пов'язаних з: ініціюванням акціонерами включення в офіційні списки кандидатів у цей орган і належним формуванням радою списків кандидатів. Конфлікт виникає внаслідок неспівпадання позицій ініціаторів висування кандидатів і тих, хто складає списки для голосування. Можливими напрямами щодо запобігання даного виду конфліктів є: обов'язкова згода кандидатів; право на їх висунення міноритаріями варто обмежити можливістю участі в підписанні однієї заявки; перевищення кількості висунутих кандидатів над кількісним складом наглядової ради розглядати як формальну підставу для відмови.

2) процедура ініціювання і скликання засідання наглядової ради. Ця процедура організаційно забезпечує прийняття управлінських рішень. Конфліктні ситуації виникають на стадії прийняття рішення про задоволення ініціативи та офіційного направлення повідомлення про засідання членам даного органу із зазначенням часу, місця та порядку денного. Запобігання таких конфліктів можливе за рахунок ретельного опису у внутрішніх документах форматів належного повідомлення про засідання .

3) обмежена інформативність протоколу засідання наглядової ради. Засідання, як правило , завершуються прийняттям тих чи інших актів - рішень з питань компетенції.

4) організація стимулювання ефективної діяльності членів наглядової ради. Організаційні системи винагороди: виплата винагороди без укладання договору (контракту) між членом ради і товариством: 1) винагорода визначається річним загальними зборами акціонерів після припинення повноважень членів ради; 2) критерії та (або) розміри винагороди членів ради директорів визначаються на початку «періоду виконання обов'язків»; виплата винагороди з укладенням договору (контракту) між членом ради директорів і господарським товариство: 1) такий контракт трактується як індивідуальний трудовий договір і , якщо відповідний член ради не має інших форм зайнятості, він оформляється наказом і фіксується в трудовій книжці ; 2) договір між акціонерним товариством і членом ради розглядається як угода - договір цивільно -правового характеру.

Література

1. Закон України "Про акціонерні товариства" // Відомості Верховної Ради України. - 2008. - № 50-51.

2. Мозговая Л. А. Особенности организационной деятельности наблюдательных советов на украинских промышленных предприятиях / Л. А. Мозговая // Materialy IV mezinarodni vedecko – prakticka conference «Zpravy vedecke ideje - 2008», (Praha, 27 rijna-05 listopadu 2008 roku). – Praha, Publishing House «Education and Science», 2008. – С.22–24.

3. Мозговая Л. А. Формирование механизмов разрешения конфликтов в системе корпоративного управления предприятием / Л. А. Мозговая // Бизнес-Информ. – 2008. – № 1. – С. 150–153.