Узунов Федір Володимирович, к.е.н., доцент, перший проректор Університету економіки та управління

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА У РАМКАХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН БІЗНЕСУ І ВЛАДИ

Трансформація відносин власності, пов'язана з переходом від державної форми до приватної (в її різних різновидах), формує соціально-економічну основу виникнення різноманіття організаційно-правових форм господарювання, створює необхідні передумови для реалізації принципів економічної свободи суб'єктів ринкових відносин, для формування конкурентного середовища.

Необхідно зазначити, що одним з головних напрямів сучасного соціально-економічного розвитку в регіоні є інноваційна політика, яка дозволяє створювати високоефективні кластери і суттєво поліпшувати рівень життя громадян, їх зайнятість. Основною умовою успішної реалізації інноваційної політики виступає ефективна взаємодія між суспільними секторами та розвиток партнерських відносин між ними.

В умовах, коли провідні країни освоюють п’ятий і шостий технологічні уклади, в основі яких лежать інформаційні технології, робототехніка, нанотехнології, тонка хімія тощо, в Україні на загальнодержавному рівні важко досягти інноваційних проривів одночасно у всіх галузях, але на регіональному рівні можуть реалізовуватися інноваційні проекти, які сприяють економічному зростанню та покращенню соціальної інфраструктури безпосередньо в регіоні і, опосередковано, впливають на покращення ситуації у країні в цілому.

Інноваційний розвиток регіону значною мірою залежить від вирішення питань нормативно-правового врегулювання, об’єднання ресурсів, інвестиційної політики, трансферту технологій на міжнародні ринки. На регіональному рівні перш за все мають вирішуватися такі конкретні проблеми, як об’єктивний аналіз ресурсів регіону, що можуть бути використані для інноваційного розвитку; визначення мережі зв’язків, які встановлюються з іншими регіонами, загальнодержавним рівнем, міжнародними ринками; встановлення системи преференцій для суб’єктів інноваційного розвитку, яка не суперечить стимулюванню соціально-економічних процесів і підвищенню соціальних стандартів громадян, що проживають на даній території; залучення до технологічного переобладнання підприємств, підготовки кадрів, підвищення їх кваліфікації, перш за все, підприємств і освітніх закладів регіону.

Розглядаючи ці питання, необхідно зазначити, що успішність інноваційного розвитку регіону залежить від того, наскільки інноваційна політика буде прозорою і ефективною і яку підтримку вона отримає серед громадян. Зрозуміло, що сприяння розвитку багатогалузевих підприємств, які дають можливість забезпечувати стабільний ринок праці і сприятливий соціальний клімат, незалежно від змін кон’юнктури ринку, є привабливим для всіх громадян і дає можливість вирішувати проблеми власного працевлаштування, освіти, добробуту.

Для інноваційного регіонального розвитку у рамках регіональних партнерських відносин бізнесу і влади найбільш актуальним для вирішення органами регіональної влади, бізнесовими структурами і громадянами є питання виділення цільових бюджетних дотацій для реалізації інноваційних проектів, соціально-значимих для регіону. Якщо в регіоні створюється система преференцій для підприємств, які спрямовують отримані кошти для технологічного переобладнання, то громадяни мають бути впевнені в тому, що це не приведе до спаду виробництва та втрати робочих місць.

Інноваційний розвиток в регіоні в рамках партнерства видається можливим в рамках такого правового поля, яке сприяє відкритості регіональній системі для інвестицій, технологічному оновленню підприємств, розвитку виробництв, які не погіршують економічні умови в регіоні, не зводяться до перетворення регіону у виключне джерело отримання прибутку для інвесторів.

У депресивних регіонах інноваційний розвиток доцільно спрямовувати на подолання вузької спеціалізації підприємств, адже в результаті ліквідації бюджетоформуючих підприємств виникли кризи на ринку праці і в соціально-економічному становищі жителів таких міст.

Важливим аспектом інноваційної політики і предметом партнерства в регіоні є взаємодія підприємств, освітніх закладів, органів регіонального управління у стимулюванні і закріпленні в регіоні висококваліфікованих кадрів, їх перепідготовка і підвищення кваліфікації, залучення до інноваційних процесів місцевої науки.

Аналіз європейського досвіду регіонального розвитку пропонує використати в ефективному управлінні інноваційним розвитком такі методи: - використання і стимулювання внутрішнього потенціалу регіону для виживання в ринкових умовах, а не перекачування фінансів з одного регіону в інший; - створення спеціального фонду (фондів) регіонального розвитку за зразком Європейського фонду регіонального розвитку, який може фінансувати важливі інвестиційні проекти, спрямовані на формування нової економічної структури в регіонах; підтримка малого та середнього підприємництва в регіонах із застосуванням венчурного капіталу, лізингу, взаємних гарантій тощо; використання наукових досліджень для розробки концепції регіонального розвитку [1].

Можна констатувати, що застосування цього досвіду передбачає об’єднання в рамках партнерства всіх зацікавлених суб’єктів та ініціативність органів державного управління в тому, щоб в інноваційній політиці в регіоні відбулося: формування регіональних інноваційних мереж і кластерів, які концентрують науковий і виробничий потенціал регіону; сприяння розвитку багатогалузевих підприємств, які дають можливість забезпечувати стабільний ринок праці і сприятливий соціальний клімат та інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ємельянов В.М. Гармонізація інтересів держави і бізнесу в аспекті соціально–економічного розвитку регіону /В.М. Ємельянов // Науково-методичний журнал. – Т. 157. Вип. 145. Державне управління. – Микалаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – С.75-80.