К.е.н.
Заруцька О.П.
Управління Національного банку України в
Дніпропетровській області, Україна
Розробка індикаторів ранньої
діагностики банків як чинник своєчасного запобігання втраті фінансової
стійкості
Основні
граничні обмеження фінансових показників вітчизняних банків встановлені
системою економічних нормативів, яка не є достатньо чутливою для відображення
змін фінансової стійкості банків у різні періоди економічного розвитку.
Загальні для банків з різним профілем ризику обмеження не забезпечили
своєчасного реагування на суттєві перетворення ресурсної бази у період кризи
ліквідності, не враховують важливих аспектів кредитних ризиків, недостатньо
обмежують інвестиційний ризик для банків, зорієнтованих на роботу з цінними
паперами. При визначенні розміру регулятивного капіталу не враховується
специфіка профілю ризиків, можливі втрати та необхідні резерви для його
покриття. Кризовий період продемонстрував випадки, коли деякі з банків не
порушували значень економічних нормативів до самого початку процедури
ліквідації.
Недостатня
чутливість системи економічних нормативів, єдиних для всіх банків, потребує
впровадження диференційованих оцінок фінансової стійкості, сукупних ризиків та
достатності капіталу з використанням підходів структурно-функціональних груп. В
рамках диференційованого банківського нагляду стає можливим вдосконалення
оцінки фінансової стійкості кожного банку з огляду на його належність групі.
Система
нормативів має бути доповненою додатковими індикативними показниками,
орієнтованими на профіль ризиків конкретних структурно-функціональних груп
банків. Обмежувальні значення показників повинні враховувати специфіку розвитку
банківської системи у різних фазах економічного циклу. Інтерпретація значень
таких індикативних показників полягає не тільки у порівнянні із середнім рівнем
для банків групи, а й наданні оцінки структурним ризикам з оглядом на специфіку
групи.
Мова йде про
новий концептуальний підхід до відображення фінансової стійкості банків, що
ґрунтується на особливостях профілю ризиків окремих структурно-функціональних
груп банків, що поєднують однорідні об’єкти. Математичний апарат
самоорганізуючих карт Кохонена, що використовується при групуванні банків за
сукупними значеннями системи показників, дозволяє не лише аналізувати розвиток
і вивчати особливості окремих структурно-функціональних груп, а й динамічно
уточнювати саму систему показників контролю за діяльністю банків, враховуючи
особливості конкретного періоду розвитку системи, фази економічного циклу,
зовнішніх та внутрішніх умов, що впливають на стан банківської системи.
Процедура
розподілу банків за структурно-функціональними групами проводиться на підставі
значень фінансових показників кожної групи із врахуванням місця розташування
кластерів на карті Кохонена. Основні співвідношення структурно-функціональних
груп підтримуються досить стабільними протягом п’ятирічного періоду
спостережень, що робить порівняними результати досліджень та дозволяє
пропонувати їх для практичного впровадження.
Кожний банк,
як складна економічна система, яка розвивається у конкурентному середовищі під
впливом різноманітних внутрішніх та зовнішніх чинників, характеризується
власною структурною специфікою та профілем ризиків. Погіршення окремих аспектів
його діяльності відображується у відповідних показниках і вливає на інші
характеристики. Оскільки система показників фінансової стійкості банку враховує
різноманітні аспекти його діяльності, дослідження змін цих показників необхідно
проводити комплексно, за сукупним впливом на загальний фінансовий стан.
Наприклад, подорожчання ресурсної бази одночасно впливає на стан прибутку через
зростання витрат, на ліквідність банку через зміну структури зобов’язань, на
підвищення ставок за кредитами і, опосередковано, на їх якість. У разі значних
змін вартості ресурсів такий банк переміститься за картою Кохонена до нового
сегменту і змінить оточення, тобто отримає новий статус в системі
структурно-функціональних характеристик.
Модель
кластеризації виступає своєрідною динамічною системою координат для
інтерпретації змін показників кожного банку. При порівнянні показників для
кожного звітного періоду одночасні зміни показників усіх банків унеможливлюють
об’єктивне встановлення формальних граничних значень для градації рівня
фінансової стійкості - однакових для всіх банків.
Висновки щодо
специфіки розвитку системи є результатом обробки звітності банків, узагальнення
структурно-функціонального аналізу груп, дослідження траєкторій банків, причин
переходів та інтерпретації потоків. Виявлення можливих проблем, пов’язаних із
структурними переміщеннями, викликає необхідність адаптації системи показників
та застосування відповідних обмежень для банків підконтрольної групи.
Важлива
індикативна ознака пов’язана із процентною політикою банків. Як показав аналіз
траєкторій проблемних банків, зростання процентних ставок за активами і
пасивами банків напередодні кризи відігравало роль індикатора загрози
фінансової стійкості. Підвищені ставки зобов’язань були симптомом втрати
ліквідності, відсутності необхідної ресурсної підтримки. Високі ставки за
кредитами стали наслідком зростання вартості ресурсів і, одночасно, механізмом
компенсації втрат від погіршення якості активів та формування резервів під
кредитні ризики. При цьому якість кредитного портфелю погіршилась.
Методи
структурно-функціонального аналізу мають доповнювати і розвивати діючі системи
контролю і управління ризиками, що використовуються банківським наглядом.
Литература:
1.
Дебок Г. Анализ финансовых даных с помощью самоорганизующих карт : пер.с
англ. / Г. Дебок, Т. Кохонен ; Нац. фонд подготовки кадров. – М. : АЛЬПИНА,
2001. – 317 с.
2.
Заруцька О.П. Банківський нагляд з використанням структурно-функціонального
аналізу: теорія, світовий і вітчизняний досвід. Монографія. Суми: ДВНЗ «УАБС
НБУ», 2013. – 379 с.
3.
Заруцкая Е.П. Проблема развития функций банковского надзора в контексте
оценки финансовой устойчивости банков // Уральский научный вестник, Уральск,
Казахстан, - 2012. - №10(46). – с. 55-59.
4.
Заруцкая Е.П.
Трансформация подходов к банковскому надзору: мировой опыт и украинские реалии
// Современный научный вестник, Белгород, Россия, -2012. №15(127) – с. 31-36.
Материалы для VIІI
Международной научно-практической конференции «Научный потенциал мира – 2013»
адрес автора: helenZar@yandex.ru