Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

Шустова А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі , Україна

Стратегічний розвиток персоналу підприємства на основі маркетингу

Стратегічне управління персоналом стає найважливішою передумовою формування успішного менеджменту в умовах існуючих вимог забезпечення розвитку підприємств. Стратегія управління персоналом відбиває довгострокові інтереси підприємств. Ефективне функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання визначається адекватною стратегією ефективного використання та розвитку персоналу, яка є одним з найважливіших інструментів реалізації основних функцій системного управління. На думку фахівців, стратегічне управління і концепція управління персоналом можуть підвищити конкурентоспроможність підприємства, створити його додаткові цінності, сформувати ефективне управління підприємством.

Мінливість макроекономічних показників, підвищення інтенсивності конкурентної боротьби обумовлює необхідність пошуку нових інструментів управління персоналом підприємства . В сучасних умовах розгляд персоналу як найбільш цінного ресурсу потребує створення сприятливих умов для максимального використання здібностей людини у процесі праці для отримання конкретно значущого для організації результату через систему управління стратегічним розвитком персоналу.

Перш за все необхідно усвідомити, що стратегічне управління персоналом – це багатогранний процес, спрямований на оптимізацію кадрової політики і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності підприємства в довгостроковій перспективі. У найбільш широкому розумінні під стратегією управління персоналом підприємства розуміється система довгострокових цілей управління персоналом, які визначаються ідеологією і загальними завданнями розвитку підприємства, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Стратегію управління персоналом можна розглядати як генеральний план дій підприємства у сфері кадрової діяльності, що визначає її форми і напрями, джерела і способи формування персоналу, які забезпечують досягнення стратегічних цілей розвитку підприємства .

Стратегія управління персоналом підприємства дає змогу пов'язати численні аспекти управління персоналом з метою оптимізації їх впливу на персонал підприємства, в першу чергу на трудову мотивацію працівників та їх освітньо-професійні характеристики.

Основними характеристиками стратегічного управління персоналом є:

– довгостроковий характер, що пояснюється її спрямованістю на розроблення і зміну психологічних установок, мотивації, структури персоналу, всієї системи управління персоналом або її окремих елементів;

– цілі стратегічного управління персоналом мають відповідати загальній стратегії розвитку підприємства; вони пмають бути спрямовані на досягнення цілей економічного розвитку підприємства, а не суперечити їм;

– стратегічне управління персоналом повинне враховувати дію чинників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, що може викликати необхідність коректування загальної стратегії розвитку підприємства, а відповідно і змін структури та чисельності персоналу, його навичок і кваліфікації , стилю і методів управління персоналом .

Аналіз системи стратегічного розвитку персоналу передбачає проведення дослідження за такими напрямками , як соціальний розвиток персоналу (взаємозв'язок цілей підприємства і працівників, урахування і ув'язування потреб підприємства і працівників , вивчення і оцінка потенціалу просування працівників , ознайомлення працівників з реальними перспективами їх зростання , виявлення працівників з високим потенціалом зростання і просування, стимулювання розробки індивідуальних планів кар'єри, ув'язання кар'єри з результатами оцінки діяльності персоналу, визначення можливих напрямків ротації, відповідальність керівників за розвиток підлеглих), професійний розвиток (створення сприятливих умов для розвитку персоналу, організація ефективної системи підвищення кваліфікації , навчання безпосередньо на робочому місці:адаптація нових працівників, інструктаж на робочому місці, наставництво, розширення кола обов'язків, делегування повноважень, демонстрація прийомів роботи, передача досвіду, ротація, застосування методу ускладнення завдань, навчальне заміщення, підготовка і розвиток робочої команди, консультування, навчання поза робочим місцем:

дистанційне навчання, ознайомлення з досвідом інших підприємств, розгляд практичних ситуацій, ділові ігри, моделювання ситуацій, семінари, виставки, симпозіуми, тренінги, рольові ігри, самостійне навчання, участь у виставках і інших заходах як представника підприємства, участь у навчальних програмах,участь у проектах )і особистісний розвиток ( розвиток біологічного блоку особистості:стійкість нервової системи, підтримка фізичного здоров'я; розвиток психологічного блоку особистості: психічний розвиток працівників , розвиток пізнавальних (розумових) здібностей, розвиток педагогічного блоку особистості:життєвий досвід , набуття знань, умінь, навичок, звичок, розвиток соціально-психологічного блоку особистості: формування системи потреб працівників , формування системи мотивів, відносини між працівниками, моральні норми формування системи життєвих цінностей працівників). Отже в умовах маркетингової орієнтації підприємства стратегічний розвиток персоналу повинен забезпечувати підвищення значущості персоналу підприємства як складової його системи конкурентоспроможності.

Література:

1. Балабанова Л.В. Стратегічне управління персоналом підприємства в умовах ринкової економіки: монографія /Л.В. Балабанова, О.В. Стельмашенко. –– Донецьк: [Дон НУЕТ], 2010. – 238 с.