Краснов Р.Д.

учитель-методист математики СЗШ № 104 імені О. Ольжича м. Київ

Активізація пізнавальної діяльності учнів

у системі компетентнісного підходу на уроках математики

Урок - перше вогнище, зігрівшись біля якого,

людина прагне стати мислителем

В. Сухомлинський.

В освітньому просторі України окреслились важливі тенденції запровадження компетентнісного підходу в навчанні, зокрема в навчанні математики, що сприяє формуванню ключових компетентностей, пов’язаних із здобуттям, перетворенням і застосуванням нового знання.

В умовах становлення і розвитку в Україні інформаційного суспільства, запровадження компетентнісної моделі математичної освіти, в основі якої лежать системно-діяльнісний та особистісно орієнтований підходи, стає об’єктивно необхідним. Для вирішення цих питань, на думку Звєревої Г. Ф., учитель має керуватись такими правилами, незалежно від стажу, категорії та методів своєї роботи:

· Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте.

· Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною із вивченням предмета.

· Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

· Привчайте учнів думати та діяти самостійно.

· Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем.

· Враховуйте індивідуальні особливості кожного учня.

· Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю [3].

У контексті вибраної моделі навчання, активізація пізнавальної діяльності стає лейтмотивом організації навчальної діяльності вчителя та учнів, що знайшло своє відображення в працях та статтях багатьох вітчизняних та зарубіжних педагогів. При цьому кожен учитель має свій підхід, свій стиль подачі інформації, улюблені прийоми, свій методологічний арсенал. Погоджуємося з думкою Панчук С. Ю., яка вважає, що найкращий учитель той, хто спланував, організував роботу так, щоб вона викликала емоційне піднесення, неодмінно впливала на почуття і мислення, збагачувала досвідом самостійних пошуків і роздумів [5]. Це сприяє виникненню та розвитку допитливості, глибокої пізнавальної активності. Широке використання усних вправ, які формують стійкі обчислювальні навички, є фундаметном вивчення математики. Вправи розвивають уважність, спостережливість, ініціативу, пробуджують інтерес до навчання.

Вдало підібрані вправи дають можливість без великих затрат часу програвати типові ситуації і прийоми міркувань, системно підвищувати рівень просторових уявлень учнів, проводити роботу з формування їх логічної і мовної культури.

Математичні диктанти можуть бути як моніторинг і нести коментуючу функцію. При чому така форма може широко використовуватись як у молодшій, середній, так і старшій школі. Тут і повторення і підготовка до нового матеріалу, і закріплення, і оцінювання. Це може бути на різних етапах уроку. Доцільно використовувати це на початку уроку, коли треба задати темп, або всередині, коли треба змінити форму діяльності, зняти втому і підвищити розумову активність. До аналізу і перевірки робіт можуть долучатися самі учні, створюючи активні групи, які разом із вчителем і перевіряють, і готують завдання, використовуючи різні засоби навчання. Головне, щоб все було органічно пов’язане з навчально-виховною метою, яку ставить перед собою вчитель.

Важливим моментом в активізації пізнавальної діяльності і формуванні життєвих компетенцій є вміння відповідати, ставити, формувати необхідні запитання один одному. Доцільним є використання на уроках елементів інтелектуальних ігор "Що? Де? Коли? ", "Брейн-ринг", "Розумники та розумниці", коли питання готують усі учасники навчально-виховного процесу. Тут формат математики розширюється і включається такий вагомий аргумент, як міжпредметні зв’язки. Питання можливі як колективні, так й індивідуальні, вони можуть нести іменний характер, представляти конкретного учня, вчителя або взагалі сім’ю. Особливою популярністю користуються математичні бої, де при мінімальній підготовці змагання можна широко використовувати весь запас пройденого матеріалу, що дає можливість актуалізувати та систематизувати вивчене. Мотив гри сприяє створенню додаткових умов для активної розумової діяльності, підвищує концентрацію уваги, наполегливість, працездатність, створює додаткові умови для виникнення відчуття успіху, а також дозволяє закріпити теоретичні знання, розвиває творчість, формує функціональні вміння.

Система роботи вчителя в сучасних умовах повинна бути спрямована на розвиток учнів, формування їх світогляду, креативних здібностей, пізнавальної активності.

Навчання для всіх повинно буди цікавим, захоплюючим, що дає можливість отримувати задоволення в пошуках математичної істини.

Компетентнісний підхід у навчанні змушує вчителя постійно переглядати арсенал засобів навчання і виховання, вибирати найбільш ефективні форми, розробляти їх, спираючись на свій досвід та творчість учнів. Для формування базових, предметних компетенцій вибираємо дієвий підхід у навчанні. При такому підході у дітей формуються навички самоосвіти, процес навчання базується на основі свідомого метаутворення. Учні багато часу працюють самостійно, вчаться плануванню, організації, самоконтролю і оцінці своїх дій та результатів. Це вдало можна використовувати при проходженні тем, що охоплюють елементи модульного навчання.

Учні різні за своїми математичними здібностями завжди зможуть знайти вправи, які вони обов’язково виконають самостійно, або самі, або за допомогою учнів-консультантів, вчителя. Головне, що практично всі учасники опиняються в ситуації успіху. Так само можна використати диференційований підхід при проходженні нової теми. Безумовно, що в класах профільного навчання результати можна отримати дуже високі, але і в академічних, і в стандартних групах насолоду математики відчують всі бажаючі. Дуже подобаються уроки-семінари, уроки-заліки, де широке використання мультимедійних засобів навчання дає можливість компетентнісний підхід зробити реальністю. Наочність - "золоте" правило дидактики (А. Я. Каменський) складає зміст одного з провідних принципів навчання. Складання навчальних презентацій - це наближення школярів до дослідження, дає можливість активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвиває наочно-образне мислення, створює умови для творчої співпраці учнів та вчителя.

Досить ефективним є використання мультимедійної дошки, за допомогою якої можна здійснювати пояснення нового матеріалу, подавати умови задач для усного та письмового розв’язання, будувати графіки, малюнки, заповнювати таблиці, здійснювати контроль та корекцію знань, організовувати дидактичні ігри, демонструвати учнівські презентації тощо.

Мультимедійна дошка може бути використана на етапах підготовки до ЗНО, ДПА, олімпіад, конкурсів, МАН. Це ефективний спосіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розширення та поглиблення знань з математики. Головне – не боятися використовувати її, адже працювати набагато простіше, якщо твій помічних – розумна і сучасна техніка.

Особливої уваги, на наш погляд, варте забезпечення компонента творчого мислення. На думку Колашнікова І. І. [4], необхідно послуговуватися двома формами навчання: 1) фронтальна форма, де педагогічна ефективність багато в чому залежить від уміння вчителя тримати в полі зору більшу кількість учнів класу, забезпечити активну роботу кожного члена колективу, підтримувати увагу та робочу дисципліну; 2) індивідуальна форма організації навчання, яка забезпечує ефективність уроку завдяки застосуванню сучасних засобів навчання, наданню можливості кожному учневі навчатись за посильним темпом. Важливу роль відіграє підбір та зміст домашніх завдань. При чому зовнішній контроль повинен виявляти не лише рівень засвоєння математичних знань а й стан загального розвитку. Фронтальність та системність перевірки спонукає учнів до свідомої творчої діяльності, сприяє формуванню вмотивованої, компетентної особистості. Попри широкий вибір підходів і методів навчання, де кожен учитель знаходить свій, лише йому притаманний спосіб вирішення головного завдання – це якісне, корисне та цікаве навчання. Крім того, вчитель має пам’ятати, що він готує не математиків-професіоналів, а насамперед, всебічно розвинену особистість; урок потрібно проводити не для учнів, а разом із ними, і щоб на кожному уроці кожна дитина відчувала радість творчої праці.

Література

1. Васильєва Д. Використання мультимедійної дошки в позакласній роботі з математики / Д. Васильєва Математика в школі. – 2011. –. № 11 – 12. – С. 43.

2. Глобін О. Компетентнісний підхід у навчанні та стандарт шкільної математичної освіти / О. Глобін // Математика в школі. – 2011. –. № 11 – 12. – С. 2 – 5.

3. Звєрева Т. Ф. Методичний посібник для вчителів / Т. Звєрева. – Режим доступу: http karkivosvita.net.ua.>files / zvereva – 56. Pdf/

4. Калашніков І. І. Забезпечення компонента творчого мислення / І. Калашніков // Математика в школі. – 2003. –. № 2. – С. 27

5. Панчук С. Ю. Формування ключових компетентностей на основі використання форм активного навчання і виховання / С. Ю. Панчук. – Режим доступу: www eduuki. uran. net.ua.