Медицина\16. лучевая диагностика

Кандидат медичних наук Данилейченко Інна Валеріївна

Львівський Національний Медичний Університет ім. Д. Галицького

Україна.

Ультрасонографічний моніторинг ендемічного зобу у студентів Львівського Національного Університету ім.. Д. Галицького

Відомо, що причиною виникнення ендемічного (еутериоідного) зобу є нестача йоду в воді, грунті, і відповідно в продуктах харчування. Щитоподібна залоза синтезує три гормони Т4 (тироксин), Т3 (трийодтиронін) і кальцитонін. Основний гормон щитоподібної залози (ЩЗ) – Т4, який cекретується в найбільшій кількості і має середню метаболічну активність.

Концентрація гормонів впливає на на важливі фактори життєдіяльності організму: частоту серцевих скорочень, частоту дихання, інтенсивність використання енергії, стан шкіри, репродуктивну здатність, апетит, інтелект. Оскільки повноцінні Т3 та Т4 утворюються лише при достатній кількості йоду, а його засвоєння регулюється селеном, має значення вміст цих мікроелементів в продуктах харчування та воді. При недостатності їх в продуктах харчування можна стверджувати про ендемічний дефіцит цих мікроелементів, що приводить до розвитку різних патологічних станів – йододефіцитних захворювань. Значна частина України, особливо західні регіони та Полісся являють собою зони дефіциту йоду. Така тривала нестача останнього сприяє розвитку цілої низки йододифіцитних захворювань : порушення розумового та фізичного розвитку, зобу та його ускладнень, йодоіндукованого тиреотоксикозу, гіпотеріозу. В сучаних алгоритмах діагностики при тиреоідних захворюваннях велике значення має ультрасонографія (УЗД) щитоподібної залози.

Виділяють наступні УЗ ознаки ендемічного (еутиреоідного) зобу: дифузний (рівномірно збільшена ЩЗ), вузловий (наявність вузлів в ЩЗ), змішаний зоб (на фоні дифузнозбільшеної залози візуалізуються окремі вузли). За розташуванням зоб може бути однобічним (дифузне збільшення однієї з долей) та двобічний (збільшення обох долей та перешийка).

Метою цього дослідження було виявлення ознак ендемічного зобу у студентів , які проживають на території з вираженною нестачею йоду в продуктах харчування та воді (Львівська, Закарпатська та Волинська області) за допомогою ультрасонографії і підтвердження теорії усунення симптомів йодної недостатності шляхом прийому йодовмісних препаратів.

Матеріали та методи дослідження

Було обстежено 642 студенти віком від 18 до 21 років. З них 309 чоловіків та 333 жінки. У 459 обстежених виявлено дифузне збільшення ЩЗ. У всіх досліджуваних студентів були однакові скарги на зниження працездатності (10%) , швидку втомлюваність (85%), підвищену дратливість (54%), порушення сну (39%).

Дослідження ЩЗ проводились на ультрасонографічному апараті Medelcom LSE 120 T з використанням датчику 7.5 МГц.

Результати та обговорення

Збільшення залози оцінювалося за двома основними параметрами: кількісні дані про величину об’єму ЩЗ і якісні критерії.

За норму було взято величину об’єму залози в жінок 18см. куб. у чоловіків 25см. куб.

До якісних критеріїв відносили ознаки , які характеризували зміни форми ЩЗ і стан навколишніх тканин.

У 284 обстежених було виявлено зоб І ст.: спостерігалось збільшення об’єму залози на 30% . УЗ картина: випрямлення передніх поверхонь обох долей, згладження S-подібного вигину латерального краю. Перешийок зберігав попередні розміри та форму.

У 154 обстежених діагностовано зоб ІІ ст. Об’єм залози був збільшений на 35-50%. УЗ картина: передні та задні поверхні долей вибухають, їх латеральні краї випрямлені, перешийок дещо потовщений (6 мм і більше).

У 15 студентів було виявлено зоб ІІІ ст. - об’єм залози збільшений до 80%. УЗ картина: передня поверхня, латеральний край і задня поверхня ЩЗ значно вибухає, тканина залози «напливає» на перешийок, який був потовщений в два рази.

Ехогенність залози в нормі коливається в межах 35-40 одиниць сірої шкали. У всіх обстежених студентів, незалежно від ступеня збільшення ЩЗ , ехогенність паренхіми була помірно знижена (ехогенність порівнювалась з еталоном норми - тканиною коловушної слинної залози пацієнта).

Ехоструктура ЩЗ була неоднорідною (гетерогенна), середньозерниста і крупнозерниста (ехогенні включення діаметром до 2-3 мм). Капсула залози у всіх випадках диференціювалась чітко.

Всі обстежені студенти з ознаками ендемічного зобу приймали препарат «Йодомарин 100» фармацевтичної фірми «Берлін-Хемі», так як відомо, що добова норма йоду для організму складає 100 мг.

Повторне УЗ обстеження проводилось через місяць. У 365 (85%) студентів було відмічено нормалізація розмірів ЩЗ , зникли попередні скарги, підвищилась працездатність, покращилась пам'ять, нормалізувався сон. У 98 (15%) студентів розміри залози зменшились до І ст., ехогенність тканини залози наблизилась до норми, скарг майже не було, самопочуття значно покращилось.

Висновок:

Йодододифіцитний стан, проявом якого є ендемічний зоб, залишається значною проблемою Західних регіонів України. Тому ультрасонографічне обстеження ЩЗ у населення, в тому числі у студентів, данного регіону є доцільним, особливо коли воно проводиться до і після лікування йодовмісними препаратами.

Література:

1. Абрамова Н. А. , Фадеев В. В. , Герасимов Г. А. , МельниченкоГ. А. Зобогенные вещества и факторы. Обзор литературы // Клиническая и эксперементальная тиреодология. – 2006. -- №1.

2. Петрушина Н. А. , Пирухина Л. В. Болезни щитовидной железы. М.: ГЄОТАР-Медиа. -- 2011.