Медицина/7. Клиническая медицина

Ніколенко В.Ю., Агаркова О.В., Могилевська Х.Е., Ніколенко О.Ю., Ніколенко А.В.

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, м. Донецьк, Україна

Особливості захворюваності на хронічні попереково-крижові радикулопатії в гірників вугільних шахт та їх зв’язок з умовами праці

Трудовий потенціал світу, згідно з даними ООН, на сьогодні складає близько 3 млрд. чоловік або 45% населення планети. З кожним роком зростає актуальність проблеми збереження професійної працездатності. Наразі кількість інвалідів сягає 600 млн. осіб. Особливо негативна динаміка відзначається в країнах СНД. Зокрема, у Російській Федерації за останні роки первинна інвалідність у працездатному віці збільшилася на 50%, професійна захворюваність зросла в 1,7-15 разів. Аналогічна картина спостерігається і в Україні: з 1990 року динаміка профзахворюваності мала змінний характер і збільшилася вдвічі. Основний контингент інвалідів з причини профзахворюваності зосереджений у промисловому центрі України – Донбасі. Поясненням цьому є вкрай несприятливі умови праці у вугільній промисловості. Близько 70% інвалідів праці так чи інакше пов'язані з видобутком вугілля. При цьому майже половина випадків профзахворюваності припадає на Донецьку область [1, 4, 10].

У ранговій структурі професійних захворювань по Донецькій області перше місце посідають хвороби органів дихання, друге займають захворювання периферичної нервової системи, де велика питома вага належить професійним хронічним попереково-крижовим радикулопатіям (ХПКР) [2].

Приблизно 30% робочої сили в розвинених країнах і 50%-70% – у країнах, що розвиваються, зазнає важкого фізичного навантаження внаслідок переміщення вантажу і ручної праці. Найменш захищеними від важких фізичних навантажень є: шахтарі, фермери, рибалки, будівельники, комірники. Статичні м'язові навантаження і повторний їх вплив можуть призвести до ушкоджень і кістково-м'язових захворювань. У багатьох розвинених країнах такі захворювання – основна причина як первинної, так і стійкої непрацездатності працюючих і призводять до економічних збитків на рівні 5% валового національного продукту (ВНП) [23, 26].

Таким чином, поширення захворювань спини набуває великого соціально-економічного значення, оскільки до кола пріоритетних напрямів, рекомендованих ВООЗ для докладного вивчення в рамках «Декади кісток і суглобів» (The Bone and Joint Decade 2000-2010 р.), віднесені і болі у спині. Робоча нарада ВООЗ вбачає мету Декади у зниженні на 25% прямих і непрямих витрат на медичну допомогу пацієнтам з болями в спині [2, 13].

Пацієнти з повторними епізодами болю у спині довше залишаються непрацездатними, витрати на їхнє лікування зростають у кілька разів. Разом з тим чимало питань діагностики і лікування захворювань спини остаточно не вирішені, або перебувають у стадії обговорення й вивчення [14].

Більшість досліджень показує, що від 60% до 80% населення в індустріально розвинених країнах страждає на захворювання, пов’язані з патологією попереково-крижового відділу хребта. Найбільше досліджень, присвячених болю в нижній частині спини (БНЧС), проведено в Північній Америці й у Західній Європі. Епідеміологія захворювань попереково-крижового відділу хребта широко вивчалася в більшості розвинених країн, проте дані зі Східної Європи й інших частин світу обмежені [11, 12].

Поширеність патології, викликаної утворенням кил міжхребцевих дисків на попереково-крижовому рівні, складає 1,6-3% від загального числа населення. Серед працюючого населення захворювання попереково-крижового відділу хребта призводять до тимчасової непрацездатності від 10% до 14,7%, а у віці 40-60 років цей відсоток досягає 14,5-25,7%. У структурі захворюваності населення Росії поперековий остеохондроз складає 48-52%, займаючи перше місце за числом днів тимчасової непрацездатності, а в загальній структурі інвалідності через захворювання кістково-суглобної системи – 20,4%. В той же час остеохондроз виявляється протягом життя в кожної другої людини. До 90% радикулопатій обумовлені саме остеохондрозом хребта. Серед усіх пацієнтів з остеохондрозом хребта в 71-80% і більше патологія виявляється саме в поперековому відділі [15].

Лікування хворих із гострими і хронічними больовими синдромами – одна з найважливіших задач, що стоять перед медициною. Наразі під синдромом поперекового болю – low back pain (LBP) – розуміють біль, локалізований між XII ребром і сідничними складками. У США щороку близько 50 млн. осіб страждають на болі у спині, з них 70% – на болі саме в попереку. Працевтрати тут складають у середньому по 9 днів у рік на кожного хворого. Поширеність LBP у популяції складає в середньому 48,2%, в тому числі у віці до 25 років – 12,5%; старше 65 років – 65,9% [4].

Захворювання нервово-м'язового й опорно-рухового апарату, що включають хвороби м'язової системи, суглобів, кісткового апарату, хронічні полінейропатії, радикулопатії, відносяться до найбільш розповсюдженої професійної патології [3, 7].

Розвитку захворювань спини сприяють локальна і місцева вібрація, часто повторювані рухи, статико-динамічні навантаження, вимушене положення тіла, що характерно для професій, пов'язаних з важкою фізичною працею (робітники гірничовидобувної промисловості, водії великовантажних машин, у тому числі механізатори сільського господарства, вантажники, будівельники, клепальники, вальцювальники, ковалі та ін.) [5].

В Україні захворювання опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи є вельми поширеною патологією. Так, у структурі професійної захворюваності (зокрема, серед робітників вугільної промисловості) патологія подібного роду посідає друге місце, і рівень захворюваності хребта й периферичної нервової системи продовжує зростати, особливо, в осіб працездатного віку. Аналіз профзахворюваності за деякими професіями і статтю показав, що в даний час найбільший ризик захворювання серед працівників чоловічої статі становлять робітники вугільної і гірничовидобувної промисловості, а також водії транспортних засобів, серед жіночої статі – працівниці сільського господарства [17].

Майже 80% підприємств Російської Федерації в 2005 році було віднесено до II і III групи щодо класу шкідливостей. Питома вага об'єктів III групи залишається надзвичайно високою. Найбільш несприятливими є умови праці у вугільній промисловості (висока питома вага підприємств III групи). Щодо видів економічної діяльності, то в 2005 році вельми незадовільними були умови праці на ділянках видобутку кам'яного вугілля, бурого вугілля і торфу (46,1%), що спричинило високий рівень професійної захворюваності. Так, 2005 року в Російській Федерації найбільш високі показники профзахворюваності на 10000 працівників зареєстровано на підприємствах вугільної промисловості – 28,87 (у 2004 р. – 37,49) [8, 18].

У Польщі 2005 року зареєстровано 3249 профзахворювань. Рівень професійної захворюваності становив 34,8 випадків на 100 оплачуваних робітників. Захворювання нервової системи складають 3% від загальної кількості профзахворювань. В промислових галузях Польщі того ж таки 2005 р. найвищий рівень профзахворюваності було зареєстровано в робітників видобувної промисловості (281,7 випадків на 100 тис. оплачуваних робітників), особливо у вугільній промисловості (325,2) [6].

В Італії проводилися дослідження серед 1155 водіїв тракторів, які зазнавали загальної вібрації і напруження (postural) м'язів спини й 220 офісних працівників. Навантаження на нижній відділ хребта були оцінені з погляду частоти і/або тривалості незручних положень у процесі роботи. Встановлено, що у водіїв тракторів БНЧС виникає значно частіше, ніж в офісних працівників, і БНЧС більше пов'язані з вібрацією і напруженням м'язів спини. Також впливали на розвиток БНЧС вік і отримані травми [19].

Епідеміологічний аналіз БНЧС у сільськогосподарських працівників проводився також у Китаї, Індії, Ново-Зеландії. У Китаї в провінції Auhui опитано 13965 чоловіків і жінок (вік 25-64 роки). За рік БНЧС відзначили 64% опитаних. У жінок ця патологія була притаманна усім віковим групам і поширена більше, ніж у чоловіків. Також фермери відзначили взаємозв'язок важкої фізичної праці і дії вібрації на розвиток БНЧС. У Новій Зеландії опитано 586 фермерів з 286 ферм із показником відповіді 65,4%. БНЧС за останні 12 місяців дошкуляли 54,6% [21, 24].

У Японії теж приділяється велике значення БНЧС у працюючого населення. Тож, з 1986 по 1988 рік було зареєстровано 13166 випадків БНЧС. У чоловіків цей показник у 4 рази вищий, ніж у жінок усіх вікових груп, крім вікової групи понад 50 років. Найвищий рівень БНЧС відзначено в шахтарів і вантажників, а також у робітників транспорту, сільського господарства і в рибалок. Встановлено, що виникнення БНЧС не залежить від пори року, лише значився зв'язок БНЧС з роботою у вимушеній робочій позі [22].

Японські вчені виконали дослідження, щоб визначити чинники ризику виникнення БНЧС у водіїв. У 2003 році провели опитування стосовно БНЧС серед водіїв таксі в місті Fukuoka. Поширення БНЧС склало за рік серед водіїв 45,8%. Цей показник відповідав показникам інших професійних водіїв, у яких БНЧС спостерігається досить часто. БНЧС були пов'язані з загальною вібрацією, напруженням м'язів спини, ергономічністю крісла водія [25].

У Мексиці організували дослідження з оцінки ризику розвитку БНЧС залежно від підняття ваги на робочому місці, до якого включили 231 робітника (18-55 років). Багатовимірний аналіз, з використанням умовної логічної регресії, показав, що підняття ваги обумовлює розвиток БНЧС (7,3; 95% CI 1,7 – 31,4). Співвідношення доза-відповідь залежало від ваги вантажу, сукупного часу підняття ваги і щоденної роботи, пов'язаної з підняттям ваги. Співвіднесений ризик склав 0,83, вважають, що 83% БНЧС можна запобігти, правильно організовуючи навантаження і час роботи [20].

Аналіз професійної захворюваності за галузями промисловості в Україні показав зростання її рівня у вугільній, металургійній, машинобудівній галузях, в той час, як у працівників сільського господарства він знизився з 1991 року більш ніж у 9 разів, що є ознакою руйнування системи медичного обслуговування в цій галузі. Серед професійної патології найчастіше виявляються захворювання пилової етіології, що становлять понад 60% загального числа хвороб. На другому місці – захворювання опорно-рухового апарату – 25,5% (радикулопатії, остеохондроз, артрити та ін.).

Захворюваність гірників на попереково-крижові радикулопатії залишається високою у вуглевидобувній промисловості і завдає великих економічних збитків [9].

Клініка захворювань попереково-крижового відділу периферичної нервової системи у гірників має деякі особливості, які слід враховувати при проведенні лікувально-оздоровчих заходів і вирішенні експертних питань.

Однією з найпоширеніших причин ураження корінців попереково-крижового відділу є задня і задньо-бічна кила міжхребетного диска.

Вторинні зміни у вигляді набряку, спайок між корінцями і оболонкою, циркуляторних розладів, тобто так званий «дискорадикулярний конфлікт» пояснюють невідповідністю між ступенем компресії корінця і вираженістю клінічних симптомів, що спостерігаються у ряді випадків. Корінець, що зазнав навіть незначної компресії, стає чутливим до дії інфекційних, температурних і алергійних чинників.

Основні синдроми дистрофічного ураження поперекового відділу хребта: больовий, м'язово-тонічний, корінцевий і нейродистрофічний.

Провідний синдром в клінічній картині захворювань попереково-крижового відділу – больовий, який має велику варіабельність. Найчастіше пред'являються скарги на біль у поперековій ділянці з іррадіацією по ходу сідничного нерва. Водночас спостерігаються судоми в литкових м'язах, похолонення стоп, їх підвищена пітливість. Біль виникає здебільшого в момент переходу у вертикальне положення і внаслідок інших переміщень тіла, зокрема – перевертань у ліжку. За наявності кили диска біль залежить не стільки від швидкості ходьби, скільки від різкості рухів. Він посилюється при кашлі, чханні, натужені. Якщо до дискогенного корінцевого синдрому приєднується венозний застій, то біль і скутість посилюються після сну. При дослідженні больової чутливості може виявитися аналгезія, гіпо- або гіпералгезія.

Другий після болю клінічний синдром – тонічні реакції поперекових м'язів, їх напруження. Саме напруженням м'язів і визначаються захисні пози – фіксовані зміни конфігурації поперекового відділу хребта (кіфоз або гіперлордоз і сколіоз з ротацією). Значна знерухомленість поперекового відділу хребта в результаті м’язово-тонічних реакцій має місце частіше при залученні 4-го поперекового диска і рідше – при ураженні 5-го диска. Обмеження обсягу рухів у поперековому відділі хребта спостерігається в усіх хворих.

Нейродистрофічний синдром звичайно є результатом м'язово-тонічної форми люмбоішіалгії, будучи, так би мовити, її продовженням. Встановлено, що декомпенсація мікроциркуляторних процесів розвивається в тих м'язах, які зазнають навантаження. Дистрофічні зміни в м'язах обумовлені вегетативними порушеннями в зоні ураженого квадранта тіла й осередком ураження в хребті.

У розвитку попереково-крижової радикулопатії нині значення надають набутій патології хребта. Найважливіша роль у формуванні больового синдрому при цьому захворюванні у гірників належить дегенеративно-дистрофічним змінам хребта, які констатуються в середньому в 60-65% випадках. В основному, ці зміни носять характер деформуючого спондильозу, ізольованого або в поєднанні з остеохондрозом. Виявлено залежність спондилогенних змін не тільки від віку, але і від стажу роботи (в осіб, які пропрацювали 6 і більше років, ці зміни зафіксовано в 82-87% випадків, тоді як у малостажованих гірників зміни в хребті значилися в 17,2% випадків) [9, 15, 16].

Висновки:

1. Ураження попереково-крижового відділу хребта набули широкого поширення серед робітників самих різних професій, пов’язаних у процесі роботи із навантаженнями та напруженнями м’язів цього відділу.

2. Клінічні прояви попереково-крижових радикулопатій досить часто починаються із м’язово-тонічного синдрому із вираженим больовим компонентом, до якого часто приєднується корінцевий синдром, а нейродистрофічний синдром є, як правило, наслідком ураження м’язів та периферичних нервів ноги.

Література:

1. Алексеев В. В. Диагностика и лечение болей в пояснице / В. В. Алексеев // Consilium medicum. – 2002. – № 2. – С. 96-102.

2. Алексеев В. В. Дифференциальная диагностика и лечение болей в пояснице / В. В. Алексеев // РМЖ. – 2002. – Т. 10, № 12-13. – С. 27-30.

3. Антонов А. О. Розповсюдженість та особливості клінічного перебігу остеоартрозу у шахтарів / А. О. Антонов // Матеріали Другого національного Конгресу ревматологів України. – 1997. – С. 81.

4. Арус М. М. Адресное медикаментозное лечение болевых пояснично-крестцовых синдромов: (Опыт применения лекарственных средств в зарубежных клиниках) / М. М. Арус // Рецепт. – 2002. – № 3. – C. 75-79.

5. Аспекти реабілітаційного лікування хворих з дискогенними радикулопатіями попереково-крижового відділу хребта / І. Л. Довгий, О. О. Коркушко, Н. В. Ханенко, В. Г. Середа // Міжнар. неврол. журн. – № 3. – 2005. – С. 65-67.

6. Бережнов С. П. Сохранение профессионального здоровья украинских шахтеров – приоритетная задача медицины труда / С. П. Бережнов, В. В. Мухин // Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування профзахворювань: материалы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию Донецкой обл.: зб. ст. – Донецк: СПД “Дмитренко”, 2007. – С. 3-9.

7. Болевые синдромы в неврологической практике / А. М. Вейн, Т. Г. Вознесенская, А. Б. Данилов [и др.]; под ред. А. М. Вейна. – М.: МЕДпресс-информ, 2001. – 368 с.

8. Верещагин А. И. О состоянии профессиональной заболеваемости в Российской Федерации в 2005 году / А. И. Верещагин, С. А. Степанов // Концепция и система службы медицины труда в Российской Федерации: материалы II Всерос. съезда врачей-профпатологов (Ростов-на-Дону, 3-5 окт. 2006 г.). – Ростов н/Д: Полиграфист, 2006. – С. 28-30.

9. Влияние условий труда на развитие пояснично-крестцовых радикулопатий у горнорабочих / В. М. Валуцина, Г. С. Передерий, В. Т. Тарасенко, Л. В. Смоленко // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: зб. ст. – Донецк: Каштан, 2005. – С. 166-171.

10. Гладчук Є. О. Про стан та проблеми профпатологічної служби Донецької області / Є. О. Гладчук // Материалы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию Донецкой области. – Донецк, 2007. – С. 17-22.

11. Камчатов П. Р. Современные подходы к ведению больных с болью в спине / П. Р. Камчатов // Consilium medicum. – 2004. – № 8. – С. 557-561.

12. Кирдогло Г. К. Медична реабілітація – сучасна система відновлення здоров’я / Г. К. Кирдогло // Матеріали III Національного конгресу фізіотерапії та курортології. – Ялта, 2006. – С. 66-67.

13. Кукушкин М. Л. Неврогенные болевые синдромы: патофизиология, особенности клинической картины, принципы терапии / М. Л. Кукушкин // Consilium medicum. – 2005. – Т. 7, № 2. – С. 133-137.

14. Кукушкин М. Л. Общая патология боли / М. Л. Кукушкин, Н. К. Хитров. – М.: Медицина, 2004. – 315 с.

15. Попелянский Я. Ю. Болезни периферической нервной системы / Я. Ю. Попелянский. – М., 1989. – 464 c.

16. Профілактика та лікування хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників вугільних шахт: метод. рек. / В. Ю. Николенко, Г. В. Жданова, Д. О. Ластков [та ін.]. – Донецьк, 2006. – 20 с.

17. Ретнев В. М. Профессиональные заболевания: прошлое и настоящее / В. М. Ретнев // Мед. академ. журн. – 2007. – Т. 7, № 3. – С. 94-101.

18. Условия труда и здоровье работников: заболеваемость, смертность, здоровье последующего поколения / Г. И. Тихонова, Г. П. Яковлева, Л. Г. Жаворонок, И. В. Сидоров // ГУ НИИ медицины труда РАМН. – М., 2006. – С. 1-9.

19. Fathallah F. A. Low back disorders in agriculture and the role of stooped work: scope, potential interventions, and research needs / F. A. Fathallah, B. J. Miller, J. A. Miles // J. Agric. Saf. Health. – 2008. – Vol. 14, № 2. – P. 221-245.

20. Health of farmers in southland: an overview / H. Firth, P. Herbison, D. McBride, A. M. Feyer // N. Z. Med. J. – 2001. – Vol. 114, № 1140. – P. 426-428.

21. Lower back pain in truck drivers working in plateau areas and its prevention / H. Yu, S. Hou, W. Wu [et al.] // Zhonghua Lao Dong Wei Sheng Zhi Ye Bing Za Zhi. – 2002. – Vol. 20, № 1. – P. 1-4.

22. Lumbar supports and education for the prevention of low back pain in industry: a randomized controlled trial / M. N. van Poppel, B. W. Koes, T. van der Ploeg [et al.] // JAMA. – 1998. – Vol. 279, № 22. – P. 1789-1794.

23. Neurological disorders public health challenges World Health Organization / WHO. – Geneva: Switzerland, 2006. – 217 p.

24. Tiemessen I. J. Low back pain in drivers exposed to whole body vibration: analysis of a dose-response pattern / I. J. Tiemessen, C. T. Hulshof, M. H. Frings-Dresen // Occup. Environ. Med. – 2008. – Vol. 65, № 10. – P. 667-675.

25. Tsujimura H. Exposure to whole-body vibration of forklift truck operators in dockyards-actual exposure in Japan and evaluation by EN 13059 / H. Tsujimura, K. Taoda, K. Nishiyama // Sangyo Eiseigaku Zasshi. – 2006. – Vol. 48, № 5. – P. 157-168.

26. WHO Scientific Group on the Burden of Musculoskeletal Conditions at the Start of the New Millennium. – Geneva : Switzerland, 2003. – 218 p.