Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалиста

Николаенко О.В.,

Ушатая Т.А.

Черниговский государственный институт экономики и управления

Комунікаційні проектні технології при формуванні іншомовної компетенції студентів

Іншомовна компетенція, як гуманітарний феномен у професійному самовизначенні є інтегрованим освітнім результатом і виявляється в готовності майбутнього спеціаліста використовувати отримані лінгвістичні знання, вміння та комунікативний досвід в професійному, соціальному середовищі у відповідності з вимогами державного освітнього стандарту.

Аналізуючи структуру поняття «іншомовної компетенції», дослідники, як правило, крім обов’язково професійних та іншомовних знань (когнітивний компонент), роблять наголос й на способах іншомовної діяльності, що виявляється у мовних вміннях та навичках (діяльнісний компонент). Спираючись на дослідження І. А. Зимньої, С. Ю. Ніколаєвої, А.П. Тряпициної, які підкреслюють значення ціннісно-змістового аспекту професійної компетенції, ми виділяємо також аксіологічний (ціннісний) компонент в структурі іншомовної компетенції, розуміючи, що головний напрямок у іншомовної діяльності визначається її ціннісними пріоритетами. До того ж, у структурі останніх, разом із особистісно значущими, важливу роль грають й професійні цінності, які є мотиваторами пізнавальної діяльності. Таким чином, іншомовна компетенція є особливим системно-ціннісним новоутворенням особистості, що сприяє інтеграції іншомовних та професійних знань, вмінь, ціннісних відносин, а її розвиток – це процес і результат інтеграції знань, вмінь, ціннісних відносин в межах навчально-пізнавальної та професійно значущої діяльності, причому ціннісні відносини виступають в якості провідного механізму розвитку іншомовної компетенції, визначаючи її аксіологічно значуще місце в професійній освіті [ 2].

Дослідники схиляються до думки, що однією з ефективних технологій, які дозволяють вирішувати дані завдання, є проектна технологія. Генетичний аналіз явища вказує на його тісний зв'язок з методом проектів та проектною методикою. На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики дана методика активно досліджується як закордонними, так й вітчизняними авторами (Дж. Дьюи, Б.Кильпатрик), російської трудової школи (П.Блонский, О.Макаренко), німецької реформаторської школи (Г. Литц, П. Петерсон, М. Кершенштайнер) українськими дослідниками (Л. Миронець, Г.О. Руських, Є.С. Полат та інші), які побачили в проектній діяльності важливий засіб продуктивної освіти, нетрадиційний спосіб організації особистісно-орієнтованого освітнього процесу. Інтерес до технології останнім часом пояснюється тим, що її використання дозволяє в навчальному процесі вирішувати ряд важливих дидактичних задач і забезпечує не лише міцне засвоєння навчального матеріалу, але й інтелектуальний та моральний розвиток студентів, їх самостійність, доброзичливість по відношенню до викладачів і один до одного, комунікабельність, бажання допомогти іншим, формування гуманістичних та пізнавальних цінностей [1].

Основними, суттєвими характеристиками проектної технології є: по-перше, самостійна робота студентів з оволодіння знаннями, вміннями, а, по-друге, обов’язкова наявність проблеми, яка значуща, актуальна та цікава для студентів; стимулює пізнавальну активність; спрямовує пошукову діяльність; не має односкладового рішення; вимагає аналізу різних точок зору і різноманітних джерел; припускає різноманітність методів дослідження, застосування інтегрованих знань.

Серед важливих особливостей використання даної технології можна виділити наступні риси:

- навчання не обмежується набуттям студентами певних знань, вмінь та навичок, а організується як практична діяльність, яка зачіпає емоційну та вольову сфери особистості, що й активізує її пізнавальну активність та суб’єктну позицію;

- студенти отримують можливість виконувати творчу роботу в межах заданої теми, самостійно знаходити необхідну інформацію не лише з підручників, але й інших джерел різних галузей знань. При цьому вони вчаться самостійно мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, знаходити та вирішувати проблеми, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів вирішення;

- в проекті успішно реалізуються різні форми організації навчальної діяльності, під час якої здійснюється взаємозв’язок студентів один з одним, а також із педагогом;

- під час проектної роботи увесь процес орієнтований на студента: перш, за все, враховуються його інтереси, життєвий досвід, здібності;

- підсилюється індивідуальна і колективна відповідальність студентів за виконання конкретної роботи в межах проекту, так як кожен повинен подати своїй групі результати своєї діяльності;

- спільна робота в межах проекту вчить студентів доводити справу до кінця, так як у підсумку вони повинні подати матеріалізований продукт, а саме: зробити презентацію, написати статтю. Повідомлення, зібрати та опрацювати статистичні дані, зробити аудіо- чи відеозаписи, оформити альбом, колаж, стінгазету і т. п.;

- проектна технологія легко вписується в навчальний проект, поєднується із традиційними формами навчання.

Використання проектної методики особливо актуально при навчанні іноземної мови у ВНЗ, бо, приходячи із різним рівнем підготовки, студенти самостійно визначають проблему, порівнюючи рівень її складності із своїми можливостями. На перший план у ВНЗ виступає самостійне використання іноземної мови як засіб отримання нової інформації, збагачення словникового запасу, розширення лінгвістичних знань і використання їх у нових ситуаціях дійсності, що оточує. З педагогічної точки зору, іноземна мова, як навчальний предмет, володіє великими можливостями для культурного та особистісного становлення студентів.

Сучасні освітні стандарти додають вузівському курсу комунікативно-орієнтований і професійно спрямований характер, а іншомовна компетенція, таким чином, включає поняття комунікативності. Під час навчання іноземної мови об’єктом навчання є мовленнєва діяльність, а мовна система виступає тільки як засіб реалізації цієї діяльності, і тому, як і будь-яка діяльність, мовленнєва діяльність повинна базуватися на комунікативно-пізнавальній потребі студентів висловлювати свою думку. Ця потреба входить до загальної системи мотивації. Відповідно у педагога виникає педагогічна і психологічна проблема першочергового створення, формування або збереження вже існуючої у студентів потреби спілкування іноземною мовою і пізнання з допомогою цієї мови особистісно-значущої дійсності.

Навчальний проект є важливим засобом формування мотивації вивчення іноземної мови. Важливими факторами, що сприяють формуванню внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльності при використання проектного навчання, є:

- зв'язок ідеї проекту з реальним життям: ідея будь-якого проекту повинна бути пов’язана із створенням конкретного продукту чи вирішення окремої, значущої для студента проблеми, узятої із реального життя у процесі практичної діяльності;

- наявність інтересу до виконання проекту з боку усіх його учасників: у процесі застосування проектної методики дуже важливо добитися особистісного прийняття ідеї проекту і пробудження справжнього інтересу до його реалізації, що дозволяє домогтися успішного його виконання і підсилює його навчальний вплив;

- провідна роль консультативно-координуючої функції викладача: перехід з позиції лідера в позицію консультанта і координатора, що дає студентам реальну автономію і можливість виявлення своєї власної ініціативи і самостійності в процесі виконання проекту, сприяє саморозвитку особистості.

Важливо позначити суттєві методичні умови, що лежать в основі проектного навчання як сучасної педагогічної технології на етапі творчого застосування мовного матеріалу:

1. Активна усна практика. Щоб сформувати у студентів необхідні вміння мовленнєвої діяльності, а також мовну компетенцію на рівні, що зумовлений вимогами програми, необхідна організація активної усної практики для кожного студента групи.

2. Комунікативні задачі. Для того щоб сформувати комунікативну компетенцію поза мовним оточенням недостатньо насичувати заняття умовно комунікативними або комунікативними вправами, які дозволяють вирішувати комунікативні задачі. Важливо надати студентам можливість, міркувати, вирішуючи будь-які проблеми, з тим, щоб студенти акцентували увагу на зміст висловлювання. Щоб у центрі уваги була думка, а мова виступала би у своїй прямій функції – формування і формулювання цих думок.

3. Діалог культур. Для того щоб студенти сприймали мову як засіб міжкультурної взаємодії, необхідно не лише ознайомити їх із країнознавчою тематикою, але й шукати способи залучення їх до активного діалогу культур, щоб вони на практиці могли пізнати особливості функціонування мови у новій для них культурі.

Основна ідея проектного підходу до навчання іноземної мови полягає в тому, щоб перенести акценти з різного виду вправ на активну розумову діяльність, яка вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами.

Робота над проектом, як свідчить практика, містить певні труднощі. Так, студенти не завжди готові або здатні здійснити проектну діяльність іноземною мовою, наприклад: проводити дискусію, обговорювати організаційні питання, викладати хід думок і т.д.. Невідворотні і мовні помилки, так як частина додаткової інформації незнайома студентам і викликає певні мовні перепони. Тому повторення і узагальнення необхідного граматичного і лексичного матеріалу повинно передувати розробці проектів. Самі проекти доцільно проводити на заключному етапі роботи над темою, коли вже створені умови для вільної імпровізації в роботі з мовним і мовленнєвим матеріалом.

В якості прикладу наведемо розроблений багаторазово апробований план виконання проектної роботи, що реалізується у три етапи:

- на підготовчому етапі студентам пропонується сформулювати проблему дослідження, висунути гіпотези, визначити напрямки пошуку інформації, створити проектну групу, визначити роль кожного члена групи;

- основний етап проекту пропонує актуалізацію вже знайомого мовного матеріалу з обраної теми, а також ознайомлення з новими лексичними одиницями. Задачі даного етапу: організувати роботу в малих групах по збору інформації, аналізу ідей, обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез (спостерігання, інтерв’ю, опитування, експеримент), визначити форми і способи подачі результатів проекту.

- на заключному етапі проекту студентам пропонується закінчити відбір інформації і її обговорення у групах, скласти сценарій захисту проекту, оформити проектну роботу ( у вигляді брошури, стінгазети, доповіді і т.д.), захистити проект, проаналізувати результати групової проектної діяльності.

У той самий час, як свідчить досвід з практики, ефективність застосування проектної технології залежить від багатьох факторів, серед яких у якості основних можна назвати:

- знання студентами основних особливостей різноманітних типів проектів (дослідницький, творчий, рольовий, ігровий і т.д..);

- створення педагогом ситуація успіху у процесі освітнього процесу як позитивного стимулювання мовної діяльності студентів.

Виконання проектних завдань і участь у проекті дозволяє студентам бачити практичну користь від вивчення іноземної мови. В наслідок цього з’являється підвищення інтересу до вивчення предмету, дослідницької роботи, пізнанню як процесу актуалізації знань і їх свідомого використання у різних іншомовних мовленнєвих ситуаціях.

Проектна технологія дозволяє підвищити рівень внутрішньої мотивації студентів, рівень володіння мовним матеріалом і говорінням як одним із видів мовленнєвої діяльності, рівень розвитку комунікативних вмінь і міжкультурної компетенції загалом, а також підвищити інтелектуальний та творчий потенціал студентів, рівень їх самостійності, ціннісного ставлення до пізнання, взаємодії, майбутньої професії, розширити соціальний та комунікативний досвід, розвинути корпоративність як характеристику рівня спільності групи.

Література:

1. Арванітопуло Е. Г. Педагогічні основи використання проектної методики у навчанні іноземних мов / Е.Г. Арванітопуло // Теоретичні питання освіти та виховання: збірник наукових праць. - Вип. 13. - К. : КДЛУ, 2000. - С. 21 - 23.

2. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Е. С. Полат // Иностранные языки в школе. - 2000. - № 2-3.

3. Триус Ю. В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання інформатики. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2005.

4. Hutchinson T. Introduction to Project Work / T. Hutchinson. - Oxford : Oxford University Press, 1991. - 23 p.