Герасимова О. І.

викладач, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Оптимальне використання організаційних

та організаційно-методичних резервів вищого навчального закладу як організаційно педагогічна умова формування рефлексивних умінь

Як відомо, педагогічний університет – «багатопрофільний вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки й культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність» [1, с.91], - визначають З.Курлянд та Р.Хмелюк. Перехід українських вищих навчальних закладів до гнучкої, динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, яка дає змогу задовольнити потреби і можливості кожної особистості у здобутті знань, певного освітнього та кваліфікаційного рівнів за бажаним напрямом відповідно до індивідуальних здібностей відкриває широкий простір для методичних інновацій, уведення в дію авторських навчальних програм, авторських курсів, факультативів, спецкурсів, спецсемінарів за вибором студента. Дві останні форми переважно використовуються на старших курсах університету. Спецкурс – «курс, який вивчають студенти на старших курсах університету з метою оволодіння вузькоспеціалізованими, новітніми знаннями з певної науки, формування актуальних для певної спеціалізації умінь і навичок» [2, с.201], - визначає М.Фіцула. Як правило, керівник спецкурсу – досвідчений викладач, визнаний фахівець у своїй галузі, що має достатню кількість наукових праць з проблем спецкурсу, який викладає. Під час викладання матеріалу спецкурсу висвітлюють новітні досягнення і актуальні завдання певної науки, детально і глибоко розкривають ті розділи й питання, які представляють науковий інтерес і є актуальними у теперішній час, або ті питання, які недостатньо висвітлюються в науковій літературі [2]. Також окремі теми спецкурсу можуть бути присвячені питанням, які є особливо складними для розуміння студента, дискутивними з точки зору перспектив розвитку окремої науки. Керівник спецкурсу, зміст якого спрямовується на розвиток рефлексивних умінь студентів, повинен спиратися на власний попередньо набутий досвід педагогічної діяльності, обов’язково враховувати попередню теоретичну і практичну підготовку студентів педагогічного університету.

У науково-методичній літературі та інструктивно-методичних матеріалах визначено, що спецсемінар – «курс, що вивчається студентами на старших курсах в межах вузької спеціалізації і передбачає оволодіння спеціальними засобами професійної діяльності в обраній для спеціалізації галузі науки або практики [2, с.202]. Беручи участь у роботі спецсемінару, студенти педагогічного університету розширюють і поглиблюють набуті знання, обговорюють доповіді, повідомлення, мають широкі можливості для презентації власних пізнавальних, навчально-пізнавальних та наукових інтересів у проектній діяльності, вчаться робити усні або письмові рецензії як вислід власних рефлексій з приводу певної події, інформації, тексту тощо. Спецкурс відкриває широкі можливості для впровадження різноманітних видів обговорення наукових проблем. З метою оптимального формування рефлексивних умінь студентів також варто активувати у межах спецкурсів та спецсемінарів резерви самостійної роботи.

Оптимальне використання лекційно-семінарської форми навчання та резервів кредитно-модульної системи створює сприятливе тло для розв’язання часткових дослідницьких проблем, зокрема, - проблеми формування рефлексивних умінь студентів педагогічного університету. Оновлення змісту вищої освіти відбувається нині, перш за все, за рахунок створення нової системи методичного та інформаційного забезпечення, входження українських вищих навчальних закладів у транс територіальну систему електронної інформації. Безумовно, інтенсивність процесу формування рефлексивних умінь залежить також і від використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних можливостей.

Важливим організаційним резервом у спектрі досліджуваної проблеми є удосконалення системи комплектування контингенту вищого педагогічного навчального закладу, його «рухливість» у процесі фахової підготовки, можливість утворення нових студентських наукових об’єднань на ґрунті зацікавленості певною дослідницькою темою, навчальною дисципліною, розвитку творчих нахилів тощо. Також варто зазначити, що вимога реалізації максимальної професійної спрямованості для студентів педагогічного університету конкретизується на рівні «виявлення та систематизації професійно значущих знань і вмінь; розроблення завдань, питань з реалізації професійно значущих знань та вмінь, розробки відповідних методик» [1, с.99]. Рефлексивні уміння повною мірою можемо віднести до професійно значущих. Тож у теперішній час існують сприятливі можливості для використання організаційних, організаційно-методичних резервів у напрямі формування рефлексивних умінь студентів педагогічного університету.

Література:

1. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / [З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін. ; за ред. З. Н. Курлянд]. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – 399 с.

2. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / Михайло Миколайович Фіцула. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 528с.