Якименко Н. О.,

ст. викладач кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка

Актуальні компетенції сучасності

у підготовці бакалаврів із документознавства

Еволюція освітніх технологій викликана динамікою суспільного життя та мінливим середовищем ринку праці. Установи освіти, здійснюючи відбір абітурієнтів, усвідомлюють, що вимоги соціуму та роботодавців щороку підвищуються. Тому освітні заклади зобов’язані готувати до соціально-комунікаційних змін майбутніх бакалаврів, спеціалістів, магістрів документознавства та інформаційної діяльності, розвивати та стимулювати здатність оперативно і конструктивно здобувати новітні навички, підвищувати фахову компетентність та професійні компетенції. Тим більше, що працездатний вік нинішніх абітурієнтів та студентів-першокурсників сягатиме у середньому 2050 року.

Бакалавр документознавства та інформаційної діяльності – це не лише актуальна професія, а й важлива соціально-комунікаційна складова сьогодення. Проте ще не існує єдиного погодженого визначення та переліку ключових компетенцій зазначеного професійного спрямування. Оскільки компетенція – це, насамперед, замовлення суспільства на підготовку фахівця, то перелік компетенцій кристалізується із запитів конкретного соціуму, умов його життєдіяльності.

Поняття професійної компетенції та компетентностей у наукових колах розглядається відносно недавно, проте маємо чимало науково-критичних статей за вказаною проблемою. До аналізу означеного питання зверталися у своїх працях Бермус А. Г., Бобієнко О. М., Болотов В. А., Бездрабко В. В., Гордієнко Г., Зимня І. О., Малик Г. Д., Філіпова Л., Хуторський А. В., Ялалов Ф. Г, Савченко В. А.

Особливостями професійної підготовки документознавців цікавилися у наукових та дисертаційних дослідженнях Н. Р. Барабанова, Н. А. Гайсинюк, С. Г. Кулешов, Н. М. Кушнаренко, І.  Нілова, Ю. І. Палеха, І. Петрова, М. С. Слободяник, Г. М. Швецова-Водка, І.  М. Крохмаль, В. М. Варенко, О. А. Сивак.

У роботах В. А. Козирєвої, Н. Ф. Радіонової, А. П. Тряпіциної професійна компетентність визначається як інтегральна характеристика, що включає низку складових, які у фаховій літературі називають компетенціями.

Зимня І. О., трактуючи виступ В. Хутмахера про прийняті Радою Європи 5 компетенцій, наводить такий їх перелік:

1. «політичні й соціальні;

2. компетенції, пов’язані з життям у багатокультурній спільноті;

3. компетенції, що стосуються володіння усною і письмовою комунікацією;

4. компетенції, пов’язані з ростом інформатизації суспільства;

5. здатність вчитися протягом усього життя» [5].

Важко не погодитися з думкою цього ж науковця щодо розуміння компетенцій як базових навичок [5], тому очевидним, на наш погляд, стає проектування перелічених компетенцій у площину професійної діяльності бакалавра документознавства, адже їх перелік зіставний із відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою [3], [4]. На замовлення соціуму фахівець указаного напрямку, моделює та змінює власні професійні компетенції для задоволення політичної, соціальної, культурної, інформаційної, освітньої сфер. Урешті така гнучкість, за дослідженням Г. Малик [7], дає перспективи працевлаштування фахівцеві з документознавства та інформаційної діяльності у багатьох сферах суспільно-економічного життя.

Слушна, на наш погляд, думка О. М. Бобієнко «без знань нема компетенції, але не будь-яке знання і не в будь-якій ситуації реалізує себе як компетенція» [1], а основне — при компетентнісному підході результативність освіти є значущою поза її межами, тобто має емпіричне значення. Поряд із знаннями, як характеристикою професійної компетентності, тобто базовою компетенцією, фігурують навички. Саме закріплені та реалізовані у процесі професійної діяльності знання є якісним показником освітнього процесу, важливою складовою ефективної професійної діяльності бакалавра документознавства, запорукою саморозвитку та самореалізації.

Важливим елементом соціально-комунікаційної взаємодії є інформаційна компетентність [8], що включає такі базові навички (компетенції) як здатність ефективно виконувати дії зі створення і відбору, поширення, зберігання та знищення даних, розв’язання відповідних завдань у площині набутого досвіду, самоконтроль та самоусвідомлення особистої ролі у формуванні документного та інформаційного потоків.

На думку Г. Гордієнко [2], діяльнісну характеристику сукупності професійних задач документознавця в цілому, а, отже, і бакалавра зокрема, становлять такі шість компонентів: комунікативний, креативний, організаторський, аналітичний, ораторський прогностичний, правовий. Наведений перелік професійних задач, із нашої точки зору, є підґрунтям для розвитку компетенцій зі спеціальності, розширює науково-методичні горизонти у розробці фахових курсів для бакалаврів документознавства з метою поглиблення професійних знань та закріплення фахових навичок.

Продовжуючи думку Г. Гордієнко [2], Ялалов Ф. Г. уводить у терміносистему поняття багатовекторності [9], як складової педагогічної компетенції. Зважаючи на поліфункціональність та багатогранність професійної діяльності бакалавра документознавства, широкий діапазон його соціально-комунікаційних та інформаційно-аналітичних завдань, вважаємо за доцільне говорити про багатомірність і багатовекторність зазначеного фаху. «Конкретні прояви феномену багатомірності в людському житті залежать від характеру діяльності. У різних професійних сферах багатомірність реалізується по різному» [9;48].

Отже, при підготовці бакалаврів документознавства перспективне завдання вищої школи полягає у формуванні низки компетенцій, що забезпечать тривалу праце- та конкурентоспроможність випускників зазначеного фаху в соціумі. Отриманий диплом випускника-бакалавра повинен гарантувати роботодавцю наявність у працівника таких базових навиків:

· уміння створювати та обслуговувати документні та недокументні комунікації, в т. ч. за допомогою технічних засобів (телефон, ПК, комп’ютерні мережі);

· навички сприймання, аналітичної обробки та трансформації інформаційних потоків; здатність взаємодіяти з контактною соціальною групою (колеги, клієнти, партнери, конкуренти, органи держуправління і влади);

· міжкультурна й міжетнічна, соціальна толерантність;

· здатність до самоосвіти та навчання протягом усього трудового життя.

Тобто саме багатовекторність трудової діяльності вимагає підвищеної уваги до формування професійних компетенцій бакалаврів документознавства, а гіпердинаміка соціально-комунікаційного простору є підґрунтям для подальшої розробки та аналізу запропонованої теми в методичній і науковій літературі.

Список використаних джерел

1. Бобиенко О.М. Ключевые компетенции специалиста в условиях глобализации экономики [Электронный ресурс] /О.М. Бобиенко // Вестник ТИСБИ. – 2006. – выпуск № 4. – Режим доступа: http: // www. tisbi. ru/sciCence/vestnik/2006/issue4/Obraz1.html

2. Гордієнко Г. Компетентнісний підхід до навчання майбутніх документознавців [Електронний ресурс] / Г. Гордієнко.– Режим доступу: http: // www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/umlsh/2010_4/Gordyenko.pdf

3. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Вип. 1: Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, розд. 1: Професії керівників, фахівців та технічних службовців /М-во праці та соц. політики України. – 3-тє вид., допов та перепр. – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, - 353с.

4. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Вип. 81: Культура та мистецтво /М-во праці та соц. політики України. – 2-ге вид., перепр. – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, - 76с.

5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования // Интернет-журнал «Эйдос», – 2006. 5 мая http://eidos. ru/jurnal/2006/0505.htm

6. Крохмаль І. М. Компоненти професійної готовності фахівця з документознавства та інформаційної діяльності // Педагогічний альманах.–2011.–Вип.12.–Част.3.–С.124-131

7. Малик Г. Д. Професійна карта як елемент реалізації компетентнісного підходу в інформаційно-комунікативній підготовці документознавця: вітчизняний і міжнародний виміри [Електронний ресурс]/Г. Малик. – Режим доступу:http: // www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkp/2011_4/st9.pdf

8. Миронова О. І. Формування інформаційної компетентності студентів як умова ефективного здійснення інформаційної діяльності // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 17 (204).- 2010. – С. 165-175

9. Ялалов Ф. Г. Многовекторные педагогические компетенции // Педагогика – 2012. -№4. С. 45-54