Мартиненко Світлана Андріївна

Аспірантка кафедри педагогіки Донбаського державного педагогічного університету, Україна

Аналіз ціннісного ставлення техніків-механіків авіаційного коледжу до обраної професії, як підґрунтя для формування фахової компетентності

Інформаційне суспільство ХХІ ст. вимагає від сучасного фахівця високого професіоналізму та якісно сформованої професійної компетентності. Враховуючи тенденції розвитку суспільства сучасна психолого-педагогічна наука детально вивчає зміст і сутність категорії «фахова компетентність». Так, представники компетентнісного підходу (підходу І.Ільїн, Л.Алексєєв, Н.Шаблигін, Н.Карнаух, Ю.Варданян, М.Ільязова, А.Вербицький, О.Ларіонової, І.Сергєєв, Д.Іванов, К. Віаніс-Трофименко, Г.Лісовенко, В.Лозовецька, Л.Лукянова, Л.Козак та ін.) досліджуючи проблеми змісту і структури професійної компетентності працівника, виділяють ціннісне ставлення до обраної професії, як міцне підґрунтя для формування фахової компетентності трудівника. Наслідуючи ідеї компетентнісного підходу актуальним постає питання аналізу ціннісного ставлення техніків-механіків авіаційного коледжу до обраного фаху.

Дослідження ціннісного ставлення до професії у техніків-механіків груп 1М13 (24 особи), 2М13 (20 осіб), 1М(О13) (24 особи) Відокремленого структурного підрозділу Київського Національного авіаційного університету Слов’янського коледжу Київського Національного авіаційного університету (ВСПНАУ СКНАУ) було проведено в два етапи. На першому етапі було визначено мотивацію вибору навчального закладу техніками-механіками і їх ставлення до обраного фаху.

Так, студентам було запропоновано відповісти на наступні питання:

· Чим зумовлене ваше рішення продовжити навчання після закінчення школи?

· Що для мене означає навчання в авіаційному коледжі?

· Для чого я навчаюся в авіаційному коледжі?

· Чим спричинений ваш вибір спеціальності саме техніка-механіка серед інших спеціальностей авіаційного коледжу?

Аналіз розгорнутих відповідей майбутніх техніків-механіків на наведені запитання дозволяють охарактеризувати мотивацію вибору навчального закладу і внутрішнє ставлення до обраної професії у респондентів.

За результатами даного опитування доходимо висновку, що для: 79% опитуваних вища освіта – це тільки запорука подальшого працевлаштування; 17% розглядають вищу освіту, як джерело оновлення власних знань, умінь і навичок і тільки 4% студентів впевнені, що вища освіта – це основа для всебічного і гармонійного розвитку особистості. Вища освіта для майбутніх техніків-механіків представляє собою лише невід’ємну складову для вибору професії в майбутньому, про що свідчить несвідомий вибір закладу навчання у 47% студентів. І, як наслідок, спостерігається відсутність інтересу і ціннісного ставлення до обраної професії у 73% опитуваних.

Отже, аналіз відповідей студентів з даного опитування свідчить про те, що на сьогоднішній день професія техніка-механіка не розглядається студентами вищих закладів навчання авіаційної сфери, як ціннісний фундамент для подальшого професійного розвитку, джерело формування фахової компетентності і власного соціально-економічного становища. Все це спричинено відсутністю у студентів базової інформації про основи і зміст професії техніка-механіка. Результати застосування анкетування зумовлюють висновок про те, що провідними завданнями навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах авіаційної сфери виробництва є: формування внутрішньої мотивації до розширення власних професійних знань; створення педагогічних технологій формування фахової компетентності техніка-механіка, за допомогою яких розвивалося б ціннісне ставлення до змісту і специфіки обраної професії, й пізнавальний інтерес до системи авіапостачання держави.

Другий етап дослідження ціннісного ставлення техніків-механіків до обраної професії був націлений на визначення: змісту ціннісних орієнтацій студентів; місця обраного фаху у системі ціннісних орієнтацій.

Відтак, маючи за мету, аналіз системи ціннісних орієнтацій техніків-механіків було проведено авторську експрес-діагностику особистісних цінностей студентів за наступними шкалами: професійні (кар’єрний зріст, престижність професії тощо), економічні(рівень зарплатні, фінансова забезпеченість, житло тощо), сімейні (вірність, родина, діти тощо), соціальні(соціальний статус, взаємини з людьми тощо), духовні (любов, краса, мораль, релігія тощо), фізичні(здоров’я, зовнішній вигляд тощо), інтелектуальні цінності (освіта, самоосвіта, підвищення кваліфікації тощо). При цьому від студентів вимагалося розташувати цифри від 1 до 7 напроти кожного виду цінностей, враховуючи, що: «1» - не важливо для мене, …, «7» - найважливіше для мене.

Результати запровадження авторської експрес-діагностики занесені до Таблиці 1.

Таблиця 1.

Ціннісні орієнтації техніків-механіків

Назва цінностей	Кількість студентів, що надали їм перевагу у процентному відношенні.
Професійні	86%
Фінансові	48%
Сімейні	85%
Соціальні	62%
Духовні	29%
Фізичні	10 %
Інтелектуальні	43%

Аналізуючи отримані дані після тестування техніків-механіків робимо висновок, що мають місце такі ціннісні зв’язки: «Професійні цінності ⇔ Фінансові цінності ⇔ Сімейні цінності» (для 57% опитуваних), «Професійні цінності ⇔ Фінансові цінності» (для 48% опитуваних), «Професійні цінності ⇔ Сімейні цінності ⇔ Соціальні цінності» (для 48% опитуваних), «Професійні цінності ⇔ Фінансові цінності ⇔ Сімейні цінності ⇔ Соціальні цінності» (для 24% опитуваних).

Виявлені зв’язки ціннісних орієнтацій обґрунтовують, що технікам-механікам присуща внутрішня мотивація отримання високо оплачуваної роботи для створення сім’ї і задля високого соціального статусу. Але студенти не пов’язують високооплачувану роботу із інтелектуальним і духовним розвитком, отже, і з навчанням та з професійною діяльністю за обраним фахом. Відтак, цінність освіти і відповідне ставлення до обраної професії майже не сформована у техніків-механіків.

Зміст Таблиці 1 наочно ілюструє, що для респондентів стан власного здоров’я (фізичні цінності) є практично не важливим, але враховуючи стресогенний фактор при виконанні техніком-механіком власних професійних обов’язків, то актуальною постає проблема виховання у студентів ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих.

Підсумовуючи аналіз результатів діагностики ціннісних орієнтацій техніків-механіків доходимо висновку, що робота за обраним фахом і відповідний професійний розвиток, не мають місця у системі ціннісних орієнтацій опитуваних.

Узагальнюючи вище викладене визначаємо, що: з одного боку у 73% опитуваних техніків-механіків ВСПНАУ СКНАУ відсутнім є ціннісне ставлення і інтерес до обраної професії, а з іншого 86% респондентів відводять перше місце професійним цінностям у власній системі ціннісних орієнтацій. Корінь зазначеної проблеми полягає в тому, що студенти груп 1М13, 2М13 1М(О13) з причин відсутності інформації про сутність і специфіку професійної діяльності техніка-механіка авіаційної сфери виробництва не пов’язують професійний розвиток, набуття високого соціально-економічного статусу із роботою за обраним фахом.

Отже, у процесі дослідження було доведено, що у більшості техніків-механіків груп 1М13, 2М13 1М(О13) навчального закладу ВСПНАУ СКНАУ є відсутнім ціннісне ставлення до обраної професії та професійна діяльність за обраним фахом не знайшла місця у системі ціннісних орієнтацій студентів. У такому випадку підґрунтя для розвитку фахової компетентності техніків-механіків є не сформованим, що ускладнюватиме формування фундаментальної системи загальнонаукових і професійних знань студентів і заважатиме розвитку професіоналізму. Відтак, провідним завданням навчально-виховного процесу вищого навчального закладу авіаційного профілю є оновлення педагогічних методів і прийомів для: розширення системи знань студентів про власну професійну діяльність та її практичне втілення; виховання ціннісного ставлення до обраного фаху та формування пізнавальної професійно-спрямованої активності, як підґрунтя для розвитку фахової компетентності працівників.

Література:

1. Віаніс-Трофименко К.Б., Лісовенко Г.В. Підвищення професійної компетентності педагога. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176 с.

2. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму: навально-методичний посібник / [В.Т.Лозовецька, Л.Л.Лук’янова, Л.В.Козак та ін. ]. За заг. ред. Лозовецької В.Т. – К., 2010. – 382 с.

3. Банько Н.А. формирование профессионально-педагогической компетентности как компонента профессиональной подготовки менеджеров: Монография. – Волгоград: ВолгГТУ, 2004. – 75 с.

4. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: Монографія. Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. – 332 с.

5. Дорофеев А.А. Профессиональная компетентность как показатель качества образования / А.А.Дорофеев // Высшее образование в России. –2005. –№4. –С.30-33.