Секція „Сучасні методи викладання”

Житарюк І.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ПРИ ВИВЧЕННІ СТЕРЕОМЕТРІЇ

Упродовж віків геометрія служила джерелом розвитку не лише математики, але й інших наук. Саме у ній виникли перші теореми та доведення і сформувалися закони математичного мислення. Низка геометричних задач сприяли появі нових наукових напрямків, і, навпаки, розв’язання багатьох наукових проблем отримано з використанням геометричних методів.

Геометричні методи зображення просторових фігур стали фундаментом образотворчого мистецтва. Завдання про знаходження орбіт руху космічних тіл було розв’язано за допомогою конічних перерізів. Теорему Ейлера про число вершин, ребер і граней опуклого многогранника історики називають першою теоремою топології. Розробка методів розв’язання завдань оптимального управління стала можливою завдяки розвитку геометричних методів, зокрема теорії многогранників.

Відповідно до державного стандарту середньої загальної математичної освіти, в результаті вивчення математики на профільному рівні учень повинен – знати і розуміти можливості геометрії для опису властивостей реальних предметів і їх взаємного розміщення; уміти співвідносити плоскі геометричні фігури і тривимірні об’єкти з їх описами, кресленнями, зображеннями; розрізняти й аналізувати взаємне розташування фігур; зображувати геометричні фігури і тіла, виконувати креслення за умовою задачі; розв’язувати геометричні задачі, спираючись на вивчені властивості планіметричних і стереометричних фігур і відношень між ними, застосовуючи алгебраїчний і тригонометричний апарат; обчислювати лінійні елементи і кути в просторових конфігураціях, об’єми і площі поверхонь просторових тіл і їх простих комбінацій; будувати перерізи многогранників і зображувати перерізи тіл обертання; використовувати отримані знання і уміння у практичній діяльності і буденному житті.

Для досягнення поставлених цілей потрібно: створювати на уроках стереометрії умови для активної розумової діяльності, підпорядкованої засвоєнню конкретних знань; формувати у суб’єктів навчання правильне розуміння багатоступінчастої абстрактності понять і положень стереометрії; розкривати зміст стереометрії в її зв’язках з реальною дійсністю, практикою громадського життя, а також з іншими науками, основи яких відображено в загальноосвітніх предметах; показуючи, що система математичних знань є результатом досвіду, культури, цілеспрямованої діяльності людей і внутрішніх потреб їх впорядковування; систематично використовувати дані з історії математики, що розкривають виникнення, розвиток математичних термінів, понять стереометрії під впливом розвитку суспільства, економіки, техніки, природничих наук і розвитку людського мислення.

Учням природничо-наукових класів пропонувати історичні відомості про життя і діяльність М.І. Лобачевского, центральне проектування – перспективу, Л. Ейлера, правильних многогранниках – тілах Платона, напівправильних многогранниках – тілах Архімеда, конічних перерізах, об’єм піраміди, Р. Декарта та ін.

З урахуванням викладеного вище на прикладі конкретних тем курсу стереометрії для класів природничо-наукового профілю формування світогляду учнів старшої школи потрібно розпочинати ще при введенні основних геометричних понять, при цьому варто навчати розуміти і застосовувати їх у своїй практичній діяльності. Далі, під керівництвом учителя, вивчати основні теми стереометрії, виробляти розуміння методики дії з навчальним матеріалом, здійснювати цілеспрямовану діяльність учнів щодо опрацювання запропонованого навчального матеріалу, з урахуванням зміни міри самостійності, перевіряти ступінь засвоєння отриманих знань і сформованості умінь і навичок з вивченої теми з отриманням конкретного скоректованого і обґрунтованого результату.

Для підвищення ефективності світоглядної спрямованості значущості стереометрії потрібно пояснювати виникнення і розвиток її основних понять, тверджень, правил, методів і співвідношень між ними. Необхідно систематично розкривати шляхи впливу практики на розвиток стереометрії і внутрішніх закономірностей її розвитку і, навпаки, показувати, як основні поняття стереометрії допомагають розв’язувати певні проблеми практики.

Література

1. Жохов А.Л. Научные основы мировоззренчески направленного обучения математике в общеобразовательной и профессиональной школе / А.Л. Жохов : Автореф. дис. ... докт. пед. наук. – М., 1999. – 40 с.

2. Карелина И.Е. Основные этапы формирования мировоззрения старшеклассников / Карелина И.Е. // Современные проблемы школьного и вузовского математического образования : Тезисы XXIV Всероссийского семинара преподавателей математики университетов и педагогических вузов. – М.; Саратов : Саратовский, гос. ун-т, 2005. – С. 173-174.

3. Гнеденко Б.В. Формирование мировоззрения учащихся в процессе обучения математике / Гнеденко Б.В. – М. : Просвещение, 1982. – 145.

4. Смирнова И.М. Научно-методические основы преподавания геометрии в условиях профильной дифференциации обучения / Смирнова И.М. – М. : Прометей, 1994. – 152 с.