Філософія/ Філософія культури

Цехмістренко О.В.

аспірант кафедри прикладної філософії та теології

Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, Україна

Співвідношення постіндустріального суспільства і принципів філософії постмодерну

Проблему співвідношення постіндустріального суспільства і принципів постмодернізму вивчали такі філософи як З.Бауман, Е.А.Богатирева, Р.Н.Евстігнєєв, Л.П.Евстігнєєва в своїх дослідженнях вони виявили основні принципи філософії постмодернізму, та її співвідношення з постіндустріальним суспільством.

Спробу переосмислити співвідношення теорії постіндустріального суспільства і принципів філософії постмодернізму, що претендує на його ідеологічне відображення, зробив З.Бауман в концепції пост-сучасного суспільства. Згідно З.Бауману, пост-сучасному суспільству передує суспільство «сучасне». Його можна охарактеризовано як стабільне, таке, що здійснює контроль над своїми членами за допомогою головного інституту – держави, яка упорядковує, перш за все, господарське життя суспільства. Пост-сучасне суспільство має прямо протилежні ознаки. Воно характеризується значним зменшенням повноважень національної держави, на його місце претендує екстериторіальний фінансовий капітал в умовах глобального ринку. Подібні зміни неминуче спричиняють за собою нестабільність у всіх сферах життя суспільства, зокрема в економіці, і відчуття ненадійності буття у людей [1]. Таким чином, пост-сучасність є продукт пізнього капіталізму, головною формою якого стали міжнародний фінансовий капітал і транснаціональні корпорації.

Треба розуміти, що більшість країн ще дуже далека від стану постмодерна, оскільки знаходяться ще у стадії традиційного суспільства або на етапі переходу від традиційного до капіталістичного суспільства. Важливо також відзначити, що в культурі постмодерна має місце ряд соціально небезпечних явищ: зростає можливість глобального екологічного колапсу; наростає соціальна поляризація людства; актуальною залишається проблема «золотого мільярда»; держава переносить центр тяжіння своєї діяльності в сферу обслуговування інтересів екстериторіального капіталу [4, С. 48]. Саме ця культура, культура постмодерну як не яка інша відрізняється гонитвою за задоволеннями, гедонізмом і переважанням відчуттів над сенсами.

Зарубіжні економісти стурбовані проблемами входження постмодерна у всі сфери культури, у тому числі і в економічну культуру. Дж.Халтеман відзначає, що економісти завжди сприймали свою дисципліну як найбільш раціональну і близьку до природних і точних наук серед усіх гуманітарних наук.

Ми можемо виділити тепер ті характерні риси, якими володіє економічна культура постмодерна. Як домінуючі Л.П.Евстігнєєва і Р.Н.Евстігнєєв називають наступні риси: ідеї суб’єктивізації і індивідуалізації постіндустріального суспільства; ідея того що особа володіє абсолютною свободою в прийнятті культури і цивілізації; свобода вибору (товарів і послуг); глобалізація; релігійність яка породжує відвертість [3].

Однією з ознак постмодерна в культурі є не сама по собі поява масової людини, але зміна його статусу: «У центрі постмодерна стоїть масова особа як духовна субстанція, тоді як ще зовсім недавно масова особа реалізувала себе як природну і соціальну істоту [3, С. 5].

Поведінка і мотиви суб’єкта економічної культури постмодерна характеризується суперечністю, емоційною сприйнятливістю, орієнтацією на індивідуальні потреби, прагматичністю, незалежністю, прагненням до того, щоб самостійно будувати своє життя, оточуючи себе тими об’єктами, які є для даного індивіда істотними в його розумінні.

Е.А.Богатирева виділяє ключову якість культури постмодерна, і говорить що це особливе уявленні про «другого», прагнення побачити мир очима «іншого». На соціокультурному рівні ця межа виявляється в тенденціях міжнародної інтеграції» міграції, мультикультуралізму і транскультуралізму; на філософському рівні – в усвідомленні і визнанні відмінностей [2].

Таким чином, поверхневий огляд проблеми постмодерна взагалі і в економічній культурі зокрема дозволяє зробити принципово важливі з методологічної точки зору висновки: економічна культура постмодерна оформляється у той момент коли економічні відносини знаходять постіндустріальні форми. А логіка становлення і існування культури з постіндустріальною економікою і інформаційним суспільством такі, що формують певні риси економічної культури, що мають яскраві зовнішні прояви, але що ґрунтуються на глибинних ментальних установках.

Література:

hrhUi- | '№,„ '
||Tl-ччр '-чг,г

1. Бауман 3. Глобализация. Последствия для человека и общества / 3.Бауман – М.: Издательство «Весь Мир», – 2004. – 188 с.

2. Богатырева Е.А. Завершен ли «проект» постмодерна? / Е.А.Богатырева // Вопросы философии. – М., – 2009. – №8. – С. 56–65.

3. Евстигнеев Р.Н., Евстигнеева Л.П. Экономическая глобализация и постмодерн / Р.Н.Евстигнеев, Л.П.Евстигнеева // Общественные науки и современность. – 2000. – № 1. – С. 5– 14.

4. Лесков Л.В. Философия и мировой кризис XIXвека / Л.В.Лесков // Философия хозяйства. – 2005. – №4 – 5. С. 48