психология и социология/педагогическая психология

Кузьменко Олеся

студентка хіміко-біологічного факультету

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького, Україна

Житнік Тетяна Сергіївна

асистент кафедри загальної психології

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького, Україна

Вплив сучасних джерел комунікацій на поінформованість студентів-першокурсників про ВІЛ: аналіз дослідження

ВІЛ – одна з найважливіших проблем, що виникли перед людством в кінці XX століття. ВІЛ впливає не тільки на психічне здоров’ї окремої людини, але й на державу та суспільство загалом. Проблеми, які виникають в суспільстві через розповсюдження ВІЛ, стосуються так чи інакше всіх нас.

Кожна людина повинна знати, що ВІЛ розповсюджується через статеві контакти і через заражену донорську кров або її компоненти, донорські органи і сперму, а також ВІЛ може передаватися між особами, що вживають наркотики, через загальні голки багаторазового використання, при деяких лікувальних процедурах, або ж від матери дитині під час вагітності або пологів[1]. Потрібно знати, що ВІЛ не передається при випадкових побутових контактах між людьми. ВІЛ не можна заразитися повітряно-краплинним шляхом, в басейні або через загальне кухонне приладдя, посуд та їжу[2]. У нашому суспільстві, на жаль, існує цілий ряд соціальних проблем, пов’язаних з ВІЛ, і більшість з них виникає через недоліки або нерозуміння інформації про сам вірус, через несвоєчасне інформування людей про ВІЛ-інфекцію. До останньої групи можна віднести молодих людей, які змінюють соціальні умови спілкування. Наприклад, студенти, молоді люди, що переїздять до іншого міста або країни, тим самим лишаючись без ретельної батьківської опіки або уваги близьких.

Мета статті – дослідження сучасних джерел засобів масової інформації (ЗМІ), що ефективно (на їх думку) інформують молодь про Віл-інфекцію.

Нагадаємо, дослідження триває з 2012-го року. Першим етапом було проведення акції до дня боротьби зі СНІДом. Головна мета акції – інформування населення міста та району щодо ВІЧ–інфекції. Разом з акцією проводилося інформаційно-діагностичне заняття для І-го курсу соціально-гуманітарного факультету та кураторів І-го курсу. Перша частина заняття була присвячена з’ясуванню шляхів зараження ВІЧ-інфекцією та засобам запобігання зараження, на якому детально було повідомлено про наслідки та ризик неконтрольованої поведінки молоді, які потрапляють в нові соціальні умови, отримуючи певну свободу. Наступна частина інформаційно-діагностичного заняття була присвячена опитуванню студентів І-го курсу (від 16 до 20-ти років). Анкетування проводилося анонімно, студенти мали зазначити тільки вік та стать. Студентам було запропоновано вибрати, на їхню думку, вірну відповідь із 5-ти запропонованих запитань. До кожного питання було запропоновано три відповіді, одна з яких вірна. Мета опитування – дізнатися про рівень поінформованості студентів І-го курсу щодо ВІЧ-інфекції. Загалом, отримані результати можна вважати достатніми.

Наступне завдання – визначення шляхів отримання інформації щодо ВІЧ/СНІД захворювання. Анкетування дасть змогу визначити найбільш ефективні засоби доведення інформації до населення, загалом молоді.

В опитуванні брали участь студенти І курсу соціально-гуманітарного факультету МДПУ ім. Б. Хмельницького віком від 16 до 23 років (анкетування анонімне). Загальна кількість опитуваних – 107 студентів-першокурсників. З них 7 хлопців та 100 дівчат. Більшість з них складає молодь віком 17 і 18 років (32,7% і 57% відповідно). Аудиторія складається переважно з дівчат (93,5%). Единим питання, на яке потрібно було дати відповідь “З яких джерел ви отримуєте інформацію про проблему ВІЛ-інфекції”? При обробці результатів враховувалися всі обрані джерела (всього 172 відповіді). Отримали наступні результати.

Джерела ЗМІ	Кількість вибору серед опитуваних	Кількість вибору серед опитуваних у процентному відношенні
Телебачення	28	16,3%
Газети, журнали	11	6,4%
Школа, ВНЗ	61	35,5%
Реклама	14	8,14%
Від друзів	5	2,9%
Буклети, брошури	14	8,14%
Інтернет	19	11%
Від лікарів	8	4,65%
На вуличних акціях	5	2,9%
Семінари, тренінги	7	4%

Аналізуючи отримані результати можна говорити про те, що найефективнішим джерелом інформації про ВІЛ-інфекцію (для зазначеної аудиторії) є освітні заклади (школа, ВНЗ – 35,6%). Наступним, менш ефективним джерелом є телебачення (16,3%) та інтернет (11%). Слід звернути увагу на найменш ефективні джерела (вуличні акції – 2,9%; від друзів – 2,9%; семінари та тренінги – 4%).

Література:

1. Классен В.И. “Мир в объятиях СПИДа“. – Пермь, Издание ПГМА, 1994.

2. Лузин П.М., Шапиро А.Б. “Социологические аспекты профилактики ВИЧ/СПИДа”. Сборник статей. – Пермь, Издание ПГМА, 1997.