УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ТРЕНУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ З АТЛЕТИЧНОЇ ГІМНАСТИКИ
Актуальність.
В останні роки все таки більш поширеним став пауерліфтінг Пауерліфтинг (силове триборство) відноситься до
порівняно молодих видів спорту, відомий він трохи більше 30 років. Назва
походить від двох слів «power» - сила, міць і
«ліфт» - піднімати. Міжнародна федерація
пауерліфтингу домагається включення силового триборства в програму
Олімпійських Ігор. В 1998 році в Москві відбулася зустріч президента
Олімпійського комітету Хуано Антоніо Самаранча, Президента Міжнародної
Федерації пауерліфтинга Богачева В.В., де піднімалося питання про визнання цього
виду спорту.
Ми думаємо, пройде не так багато часу й пауерліфтинг, завдяки своїй
популярності, буде включений у програму Олімпійських Ігор.
Гіпотеза. Зважаючи на популярність
пауерліфтінгу серед старшокласників, що відвідують тренажерні зали,
використовуючи спеціальні методики тренування, можна значно підвищити силу
окремих груп мязів та покращити їх рівень фізичної підготовленості.
Обєкт дослідження. Удосконалення методики
підготовки в атлетичній гімнастиці
(пауерліфтінгу).
Предмет дослідження. Удосконалення методики
тренування старшокласників в атлетичній гімнастиці (пауерліфтінгу).
Завдання роботи:
1. Обстежити спортсменів 11 класу з атлетичної гімнастики.
2. В педагогічному експерименті визначити ефективність запропонованої методики
тренування у пауерліфтінгу.
Методики дослідження:
1. Аналіз літератури;
2. Педагогісний експеримент, в ході якого використовували педагогічні тести для
визначення сили (за шкільною програмою) та сумою триборства в пауерліфтінгу (за
правилами змагань з пауерліфтінгу).
Результати педагогічного
експерименту
Зміна силових показників
Педагогічний експеримент було організовано в
тренажерному залі загальноосвітньої школи. Одинадцятикласники тренувались тричі
на тиждень протягом шести місяців. Початкове обстеження юнаків проводилось у
вересні перед початком експерименту і в квітні знову обстежили всіх юнаків за
силовими вправами триборства з пауерліфтінгу: (жим лежачи на лаві, станова сила
та присідання), а також контрольними тестами шкільної програми (підтягування -
силова підготовка верхнього плечового поясу;
нахил стоячи – гнучкічть; човниковий біг – спритність). Результати експерименту приведені в таблиці 1. На початку
експерименту юнаки вагою до 48 кг набирали в сумі триборства 147±2,5 кг, а вагою до 52 кг - 165±3 кг, що відповідало початковому рівню за рівнями
навчальних досягнень контрольних нормативів одинадцятикласників. Тільки юнаки
вагою до 60 кг набирали в середньому в троєборстві 205±3,5 кг, що
відповідало середньому рівню.
Через
півроку занять в тренажерному залі по три рази на тиждень всі спортсмени значно
підвищили свої показники (Таблиця 1). Спортсмени вагою до 48 кг підвищили вагу
в сумі триборства на 18 кг і показували в середньому 165±3 кг, (Р<0,05), що відповідало
достатньому рівню за контрольними нормативами. Спортсмени вагою до 52 кг теж
досягли достатнього рівня - 183±2 к, (Р<0,05).
А спортсмени вагою до 60 кг збільшили свої
показники в середньому на 20 кг та досягли високого рівня - 225±4 кг, (Р< 0,05), (Таблиця 1, графік
1) .
Таблиця 1
Зміна показників суми
триборства (кг) за період експерименту у юнаків 11 класу
|
Власна вага (Кг) |
На початку експерименту |
В кінці експерименту |
Р |
||
|
М±m |
Рівень |
М±m |
Рівень |
||
|
До 48 |
147±2,5 |
Початковий |
165±3 |
Достатній |
< 0,05 |
|
До 52 |
165±3 |
Початковий |
183±2 |
Достатній |
< 0,05 |
|
До 60 |
205±3,5 |
Середній |
225±4 |
Високий |
< 0,05 |
Графік 1

3.2. Зміна інших моторно-функціональних показників
Крім показників силового триборства з пауерліфтінгу,
юнаки 11 класу були обстежені за іншими тестами фізичної підготовленості
навчальної програми, (Таблиця 2). Як видно з таблиці, інші показники фізичної
підготовленості теж значно підвищились. Підтягування збільшилось з 8±3 раз до 14±2 раз, (тобто з 6 до 12 балів,
гнучкість покращилась з 3 до 8 балів і спритність - з 5 до 10 балів, (Таблиця 2, графік 2).
Таблиця 2
Зміна
моторно-функціональних показників юнаків 11 класу за період експерименту
|
Підтягування |
Гнучкість |
Спритність |
|||||||||
|
До |
Після |
До |
Після |
До |
Після |
||||||
|
Раз |
Бали |
Разв |
Балів |
См |
Бали |
См |
Бали |
С |
Бали |
С |
Бали |
|
8±3 |
6 |
14±2 |
12 |
+3±1 |
3 |
9±1 |
8 |
10,5±0,3 |
5 |
9,6±0,2 |
10 |
Графік 2

Висновки:
1. На початку експерименту
юнаки вагою до 48 кг набирали в сумі триборства 147±2,5 кг, а вагою до 52 кг - 165±3 кг, що відповідало початковому рівню за рівнями навчальних досягнень
контрольних нормативів одинадцятикласників. Тільки юнаки вагою до 60 кг набирали
в середньому в троєборстві 205±3,5 кг, що відповідало середньому рівню.
2. Триразові заняття на
тиждень в тренажерному залі протягом півроку з допомогою запропонованої
методики, достовірно підвищили силу юнаків 11 класу: спортсмени вагою до 48 кг підвищили вагу в сумі триборства на 18
кг і показували в середньому 165±3 кг, (Р<0,05).
Спортсмени вагою до 52 кг - 183±2 кг, (Р<0,05). Спортсмени
вагою до 60 кг збільшили свої показники в середньому на 20 кг - 225±4 кг, (Р< 0,05) .
3. За період експерименту
юнаки вогою до 48 кг та до 52 кг, згідно нормативних вимог, підвищили свій
рівень із початкового до достатнього рівня, а юнаки вагою до 60 кг – із
середнього – до високого рівня.
4. В кінці педагогічого
ксперименту покращились також інші моторно-функціональні показники
одинадцятикласників: підтягування збільшилось за нормативними тестами в
середньому з 6 до 12 балів; гнучкість – з 3 до 8 балів і спритність з 5 до 10
балів.
5. Таким чином запропонована
методика тренування сприяла покращенню не тільки силових показників, а також
інших моторно-функціональних якостей юнаків.