Біологічні науки/2.Структурна ботаніка і біохімія
рослин
Ходаніцька О. О., Кур'ята В.Г.
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського
Вміст олії в насінні льону та її якісні характеристики за дії регуляторів росту рослин
Наявність у лляній олії двох незамінних жирних
кислот – лінолевої і ліноленової – робить її надзвичайно біологічно цінним
продуктом. Лляна олія застосовується у дієтичному харчуванні хворих з
порушенням жирового обміну, атеросклерозом, ішемічною хворобою серця, гіпертонією,
цукровим діабетом, при гепатиті, жировій дистрофії. Олія насіння льону належить
до швидковисихаючих, завдяки цьому її широко використовують у виробництві
високоякісних оліф, алкідних смол, олійних лаків, м’яких сортів мила, в
хімічній, електротехнічній, авіаційній промисловості.
Основним напрямком сучасного аграрного
виробництва є пошук ефективних шляхів покращення продуктивності
сільськогосподарських культур [1,
4]. Одним із шляхів вирішення цього завдання є використання
синтетичних регуляторів росту та розвитку рослин [3]. Інтерес до даної групи сполук зумовлений
можливістю спрямовано впливати на донорно-акцепторну систему рослин, змінюючи характер розподілу
асимілятів між органами [5]. Разом з
тим, в літературі представлені лише поодинокі роботи по вивченню впливу регуляторів росту на вміст і якість олії
сільськогосподарських культур, а
вплив ретардантів групи четвертинних амонієвих сполук та стимулятора росту
трептолем на рослини олійного льону практично не вивчався [2]. Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив
регуляторів росту з різним напрямком дії на олійність та якісні показники олії
льону-кучерявцю.
Мікропольові експериментальні
дослідження проводили з рослинами льону ранньостиглого сорту Дебют на ділянках
Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції
(с. Агрономічне, Вінницька обл.). Площа облікової ділянки – 10 м2,
міжряддя – 0,15 м, повторність п'ятикратна. Рослини одноразово (08.06.09.)
обробляли у фазу бутонізації 0,25%-м та 0,50%-м розчинами хлормекватхлориду і
0,03%-м розчином трептолему. Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого
оприскувача ОП-2. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.
Проведені нами дослідження
свідчать, що застосування сучасних регуляторів росту рослин дозволяє підвищити олійність насіння льону
(табл. 1). Зокрема, при використанні хлормекватхлориду вміст олії у стиглому
сухому насінні льону сорту Дебют зростає на 4,3% (0,25% ССС) та 4,9% (0,50%
ССС) відносно контрольних рослин. Дія трептолему на рослини льону менш
ефективна – вміст олії збільшується на 3,4%.
Таблиця 1
Вплив хлормекватхлориду і трептолему на
олійність та якісні характеристики олії льону сорту Дебют
|
Варіант |
Вміст олії у насінні, % |
Йодне число, г йоду/ 100 г олії |
Кислотне число, мг КОН/ г олії |
Число омилення, мг КОН/ г олії |
Ефірне число, мг КОН/ г олії |
|
Контроль |
34,1±0,14 |
152,1±0,85 |
1,43±0,023 |
158,9±1,62 |
157,4±1,59 |
|
0,25% ССС |
*35,6±0,21 |
157,9±4,31 |
1,38±0,007 |
*171,9±0,24 |
*170,6±0,23 |
|
0,50% ССС |
*35,8±0,13 |
*163,6±4,89 |
*1,26±0,012 |
*171,7±2,08 |
*170,4±2,07 |
|
0,03% трептолем |
*35,3±0,15 |
154,5±3,61 |
*1,17±0,032 |
*176,4±1,94 |
*175,2±1,91 |
Примітки:
1. * - різниця достовірна при
Р≤0,05;
2. ССС – хлормекватхлорид.
Майже не вивченою залишається дія сучасних препаратів на якісні
характеристики лляної олії. Отримані нами результати свідчать, що обробка рослин
льону сорту Дебют сучасними регуляторами росту змінювала якісні показники олії
у порівнянні з контролем (табл.
1). Зокрема, під впливом препаратів зростало ефірне число, число омилення і
зменшувалося кислотне число, що свідчить про збільшення вмісту зв’язаних жирних
кислот в олії. Йодне число достовірно зростало лише при використанні 0,50%
хлормекватхлориду.
Хроматографічний аналіз лляної
олії виявив сім основних вищих жирних кислот – пальмітинову, пальмітолеїнову,
стеаринову, олеїнову, лінолеву, ліноленову, гондоїнову (табл. 2).
Таблиця 2
Вміст вищих жирних
кислот в олії насіння льону
за дії хлормекватхлориду і трептолему (%)
|
Показник |
Контроль |
0,25% ССС |
0,50% ССС |
0,03%
трептолем |
|
Пальмітинова |
5,27±0,005 |
5,15±0,075 |
5,15±0,030 |
5,21±0,020 |
|
Пальмітолеїнова |
0,04±0,005 |
0,05±0,005 |
0,05±0,005 |
0,05±0,005 |
|
Стеаринова |
3,82±0,015 |
3,78±0,045 |
*3,66±0,020 |
3,63±0,040 |
|
Олеїнова |
19,49±0,055 |
19,30±0,250 |
*18,58±0,125 |
*18,05±0,180 |
|
Лінолева |
12,76±0,070 |
12,80±0,090 |
12,78±0,005 |
13,08±0,160 |
|
Ліноленова |
58,53±0,135 |
58,80±0,355 |
*59,67±0,145 |
59,81±0,385 |
|
Гондоїнова |
0,11±0,010 |
0,13±0,010 |
0,13±0,015 |
0,14±0,010 |
|
Сума насичених кислот |
9,08 |
8,92 |
8,81 |
8,88 |
|
Сума ненасичених кислот |
90,93 |
91,07 |
91,18 |
91,12 |
|
Співвідношення ненасичені/насичені кислоти |
10,01 |
10,21 |
10,35 |
10,26 |
Примітки: 1. * - різниця достовірна при Р≤0,05;
2. ССС –
хлормекватхлорид.
Результати наших досліджень
свідчать, що використання регуляторів росту впливає на жирнокислотний склад
насіння льону олійного. Так, обробка рослин хлормекватхлоридом і трептолемом
зумовлює зниження вмісту насичених жирних кислот. Водночас спостерігається
підвищення концентрації ненасичених жирних кислот, високим вмістом яких цінна
олія льону. Підвищення значення суми ненасичених кислот при застосуванні
ретарданту та стимулятора корелює із зростанням йодного числа олії льону.
Найбільш ефективним в цьому напрямку є
використання 0,50%-го хлормекватхлориду.
Таким чином,
використання ретарданту групи четвертинних амонієвих сполук хлормекватхлориду
та стимулятора на основі комплексу 2,6-диметилпіридину з бурштиновою кислотою
трептолему сприяє підвищенню вмісту ліпідів у насінні льону сорту Дебют та
покращенню їх якості.
Література:
1.
Кур'ята В. Г.
Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин:
проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і
генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.:
Логос, 2009. – С. 565-589.
2.
Локоть О.Ю.,
Гриник І.В. Позакореневе застосування біостимуляторів при вирощуванні
льону-довгунця // Вісник аграрної науки. – 2002. – №3. – С.25-28.
3.
Моргун В.В.,
Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення
в Україні // Физиология и биохимия культ. растений. –
2002. – 34, №5. – С.371-375.
4.
Рогач Т.І.
Особливості морфогенезу і продуктивність соняшнику за дії трептолему //
Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т
фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В.
В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 680-686.
5.
Шевчук
О.А., Ткачук О.О., Голунова Л.А., Кур’ята І.В., Рогальська Л.М., Рогач В.В.
Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві
// Наукові записки. Серія: Географія. – 2005. – №12. – С. 31-35.