Діхтяренко М.Г, Білан О.А.

Черкаський державний технологічний університет

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ФАРБУВАННЯ БАВОВНЯНИХ ТКАНИН АКТИВНИМИ БАРВНИКАМИ В СЕРЕДОВИЩІ КАТОЛІТУ

З огляду на ситуацію, що склалася у теперішній час на вітчизняних підприємствах текстильної промисловості та із врахуванням сучасних тенденцій світового розвитку щодо методів фарбування тканин [1, 2], необхідним є створення умов для збільшення обсягу використання ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

Активні барвники – один з важливих класів барвників, що застосовуються для опорядження текстильних матеріалів із натуральних волокон, особливо бавовни, льону, вовни та шовку, а також, поліамідних і сумішевих волокон та целюлози. Цей клас барвників займає не тільки одне з провідних місць в технології кольорування текстильних матеріалів, а й існує стійка тенденція до збільшення ролі цього класу барвників в технологіях опорядження [3].

Фарбування активними барвниками бавовняних тканин проходить за умов лужного середовища: до красильної ванни входять калгон, каустична сода, силікат натрію, що створює додаткове навантаження на якісні показники стічних вод та ускладнює їх очистку. Тому, з метою зменшення кількості електролітів в стічних водах, проводились дослідження щодо заміни частини фарбувальної ванни (води, калгону і каустичної соди) на один з рідких продуктів електроактивації води - католіт, який одержували за технологією, описаною в роботі [4].

У роботі наведено результати фарбування тканини бязь (арт. 5107 100% бавовни) активним барвником Реакол жовтий 3КВТ фірми «Хімтекс» (Україна), з використанням одного з рідких продуктів електролізу води – католіту рН=11±0,5.

Фарбування проводилось трьома методами: методом вибирання (Метод №1), плюсувально-роликовим методом фарбування з наступним проявленням при температурі 80°С (Метод №2) та плюсувально-роликовим методом з видержуванням оплюсованої тканини при кімнатній температурі (холодний метод) (Метод №3). Дослідження проводились на базі хімічної лабораторії АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат».

Інтенсивність фарбування тканини визначено у відсотковому відношенні до стандартного зразку. Стандартний зразок - це зразок тканини, пофарбованої в розчині, приготовленому за базовою рецептурою Черкаського шовкового комбінату. Дослідження параметрів інтенсивності фарбування бавовняної тканини проведено на приладі «COLOR-MAGIC», похибка складає ±5%. Результати дослідження наведені в табл.1.

Таблиця 1

Колірні показники фарбування бавовняної тканини арт. 5107

барвником активним Реакол жовтий 3КВТ з використанням католіту

Метод фарбування	Колірні характеристики
	Інтенсивність фарбування %	Світлота кольору DL	Чистота кольору DC	Відтінок кольору DH	Загальна кольорова різниця DE
Базовий метод	100	-	-	-	-
Метод №1	83,4	-0,1	-5,34	2,8	6,03
Метод №2	96,9	-0,16	-1,59	1,21	2,0
Метод №3	111,2	-0,43	2,71	3,08	4,12

За результатами дослідження (табл.1) видно, що фарбування бавовняної тканини бязь арт. 5107 методом №1, який за стандартних умов є найбільш прийнятним для активних барвників цієї групи з використанням католіту дає незадовільний результат. Інтенсивність фарбування зразка складає всього 83,41%, а показники чистоти кольору та загальної кольорової різниці значно відхиляються від показників базового зразка. Результати, одержані при фарбуванні плюсувально-роликовими методами, є близькими до стандартних зразків, а у випадку фарбування холодним методом навіть кращими (111,18%) за стандартний зразок.

На основі досліджень можна прогнозувати, що за рахунок наявності активних молекул, іонів і радикалів в католіті, підвищується інтенсивність сорбційно-дифузійних процесів при взаємодії активних барвників з волокном, в порівнянні з традиційними тепловими обробками, збільшується ступінь вибирання барвника з красильної ванни.

Результати виконаної роботи передбачають: зниження процесу гідролізу барвника, як побічного процесу фарбування при низькій температурі (холодний метод фарбування); заміну частини електроліту на католіт, а також дозволяють продовжувати дослідження в цьому напрямку з подальшим зменшенням кількості барвника у фарбувальній ванні.

Література.

1. Поліщук С.О. Прогресивні зміни у колоризації текстильних матеріалів під впливом екологічних та економічних вимог / Степан Поліщук // Легка промисловість. – 2003. - №4. –С.53.

2. Попович Т.А. Сучасні проблеми інтенсифікації процесів колорирування текстильних матеріалів / Т.А. Попович, Г.В. Міщенко, О.В. Скропишева // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2003. - №1(7). – С. 49-52.

3. Поліщук С.О. Економічні аспекти вибору барвників для кольорування целюлозних текстильних матеріалів / С.О. Поліщук, С.С. Поліщук // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. - №1(8). – С. 217-219.

4. Романенко Н.Г. Физико-химические основы применения электроактивированных водных систем в технологиях отделки текстильных материалов: Дис…докт. техн. наук: 05.19.03. – Херсон, 2003. – 374с.