Економічні науки / 10.
Економіка підприємства
К.е.н., Богацька Н.М., Марценюк Т.В., Матякубова Л.Ш.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
АНАЛІЗ ТрудовИХ ресурсІВ вінницької області
Як відомо, стан і розвиток
економіки будь-якої держави в однаковій мірі, як і в цілому всього суспільства,
визначається в значній мірі кількістю і складом його населення, його трудовими
і, у тому числі, творчими можливостями.
За визначенням американського
економіста Пауля А. Самуельсона, населення – основний фактор будь-якого
господарства. Під населенням в науковій літературі розуміється сукупність
людей, що живуть на певній території – у районі, місті, регіоні, країні [2].
Особливостями цієї сукупності є те, що вона безупинно відновляється в процесі
відтворення життя і знаходиться в стані саморозвитку, створюючи головний
матеріальний компонент людського суспільства, суб’єкт соціальних відносин.
Трудові
ресурси – це
працездатна частина населення країни, що володіє фізичним розвитком, розумовими
спроможностями і знаннями, необхідними для заняття суспільно–корисною
діяльністю [1]. Трудові ресурси акумулюються протягом поколінь і зумовлюють
економічну ситуацію в державі та рівень добробуту суспільства. Обсяг трудових
ресурсів залежить від чисельності населення, режиму його відтворення, складу
відповідно статі та віку. Основну частину трудових ресурсів країни становить її
населення в працездатному віці, а також підлітки і особи пенсійного віку, які
ще спроможні працювати.
Відповідно, зміни в складі та
чисельності населення викликають трансформацію в кількісному і якісному складі
трудових ресурсів. Кількісні показники
складаються з даних про чисельність і склад трудових ресурсів відповідно статі,
віку, місцю проживання (у містах або сільській місцевості). Якісні показники охоплюють освітній
рівень, професійно–кваліфікаційну структуру й інші характеристики трудових
ресурсів. Кількісний склад трудового потенціалу відображає його екстенсивну
складову (чисельність населення в країні помітно впливає на розвиток
продуктивних сил суспільства, втім
прямої залежності між цими двома поняттями не простежується. Держави з високим
рівнем економічного розвитку і меншою чисельністю населення виробляють у
десятки разів більше валового національного продукту, аніж держави, що
переважають їх за чисельністю населення, але які перебувають на нижчому
рівні технічної оснащеності,
продуктивності праці, кваліфікації робочої сили). Якісний склад трудового
потенціалу країни відображає його інтенсивну складову – освітній рівень,
професійно–кваліфікаційну структуру, інші характеристики трудових ресурсів.
Проблема розвитку трудових
ресурсів в Україні, незважаючи на певні позитивні соціально-економічні
перетворення останніх років, залишається актуальною. Під час вивчення
особливостей використання трудових ресурсів приділено велику увагу відмінним
рисам ринку праці України та Вінницької області, сучасна ситуація суттєво
відрізняється від тієї, що була ще кілька років тому (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка чисельність
наявного населення в Україні та у Вінницькій області
за 2000-2008рр.
|
Рік |
Україна, тис. осіб |
Вінницька область |
|
|
Тис. осіб |
Частка, % |
||
|
2000 |
48292,1 |
1811,0 |
3,8 |
|
2003 |
48003,5 |
1753,9 |
3,7 |
|
2004 |
47442,1 |
1736,2 |
3,7 |
|
2005 |
47126,0 |
1720,1 |
3,7 |
|
2006 |
46749,2 |
1701,6 |
3,6 |
|
2007 |
46646,0 |
1686,5 |
3,6 |
|
2008 |
46373,0 |
1656,2 |
3,6 |
У Вінницькій
області на 1 січня 2009 року вона становила 1656,2 тис. осіб, тобто на 154,8
тис. осіб або на 8,5% менша порівняно з 2000 роком [4].
Основною
причиною зменшення населення в регіоні є перевищення показників смертності над
показниками народжуваності. Частка населення Вінницької області у загальній
чисельності населення України останніми роками істотно не змінилася,
залишаючись на рівні 3,6-3,8%.
У сільській
місцевості Вінниччини проживає 51,8% населення області Вінниччина – один із небагатьох
регіонів України, де сільське населення переважає над міським. Проте останніми
роками спостерігається тенденція до скорочення частки сільського населення. Так
співвідношення сільського і міського населення в 2000 році становило відповідно
53,4 і 46,6%, а на початок 2009 року – 51,1 і 48,9%. Зменшення частки
сільського населення зумовлено рядом причин, зокрема: підвищення показника
смертності в сільській місцевості, оскільки велика частина населення –
пенсійного та передпенсійного віку, відплив молоді до міста через неможливість
працевлаштуватися в селі, або кращі умови праці в місті. Зниження чисельності
населення працездатного віку і збільшення його старше працездатного віку в
сільській місцевості дає змогу зробити висновок про наявність тенденцій до
старіння населення Вінницької області, а отже, трудових ресурсів [3].
Аналіз
динаміки чисельності найнятого населення свідчить, що чисельність
працевлаштованого населення у Вінницькій області зменшилася з 797,8 тис. осіб у
2001 році до 739,6 у 2008 році (табл. 2).
Таблиця
2
Населення за економічною
активністю у Вінницькій області, тис. осіб
|
Показник |
Роки |
|||||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
|
Зайняте населення |
797,8 |
798,2 |
821,0 |
720,8 |
723,0 |
722,6 |
726,8 |
739,6 |
|
Економічно активне населення |
919,1 |
865,5 |
869,2 |
783,2 |
775,4 |
773,3 |
773,9 |
х |
|
Безробітні |
79,7 |
67,3 |
48,2 |
62,4 |
52,4 |
50,7 |
47,1 |
х |
Аналіз даних
про попит і пропозицію на робочу силу (табл. 3) підтверджує висновок про
стабілізацію ситуації в сфері зайнятості у Вінницькій області в 2005-2007
роках, оскільки чисельність зареєстрованих безробітних скоротилася з 42170 до
37339 осіб, потреба підприємства у працівниках зросла з 2610 до 2736 осіб і
знизилося навантаження на вільне робоче місце з 16 до 14. у питанні
використання трудових ресурсів першочерговим завданням є забезпечення
збалансованості робочих місць з наявними трудовими ресурсами.
Таблиця
3
Попит і пропозиція на
робочу силу у Вінницькій області
|
Показники |
Роки |
|||
|
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
|
Чисельність зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю |
31811 |
42170 |
42198 |
37339 |
|
Потреба підприємств у працівниках для заміщення вільних робочих місць,
осіб |
2696 |
2610 |
3033 |
2736 |
|
Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб |
20 |
16 |
14 |
14 |
Таблиця
4
Середньорічна чисельність
найманих працівників за видами економічної діяльності у Вінницькій області,
тис. осіб
|
Галузь економічної діяльності |
Роки |
|||
|
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
|
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство |
87147 |
77676 |
66583 |
58611 |
|
Промисловість |
80878 |
81289 |
78733 |
76138 |
|
Будівництво |
11427 |
12172 |
12689 |
12891 |
|
Діяльність транспорту і зв’язку |
33777 |
32668 |
32147 |
31339 |
|
Фінансова діяльність |
4025 |
4522 |
5169 |
5912 |
|
Державне управління |
21884 |
22568 |
23630 |
23253 |
|
Освіта |
60086 |
60335 |
61185 |
62776 |
|
Охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги |
47528 |
47690 |
48448 |
48951 |
|
Інші види діяльності |
36363 |
38300 |
40996 |
39896 |
|
Усього |
383115 |
377220 |
369580 |
359767 |
На кінець
2008 року та впродовж 2009 року ситуація на ринку робочої сили носить складний
характер: значне скорочення обсягів виробництва, викликані фінансовою та
економічною кризою негативно відобразилися на рівні занятості населення. Це цей
період різко збільшився рівень безробіття, так лише по м. Вінниця цей показник
становив 2% [5].
Першочерговим
завдання для підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону
необхідно:
-
реформувати трудове законодавство з метою підвищення мобільності населення,
забезпечення стійкого балансу інтересів працівників, працедавців і держави;
-
у державних програмах сприяння зайнятості слід більшою мірою зважати на
регіональну специфіку ринку праці та сконцентрувати фінансові ресурси на
забезпечення зайнятості в регіонах із підвищеним рівнем безробіття;
-
проводити професійну підготовку і перепідготовку населення, зважаючи на
ринкову кон’юнктуру регіону;
-
держава має організувати і
контролювати впровадження нових, із науковим обґрунтуванням економічної
ефективності, технології виробництва і переробки сільськогосподарської
продукції;
-
поліпшити роботу професійних технічних училищ з підготовки фахівців за
якістю і напрямками підготовки, затребуваних у ринковій економіці.
Література:
1.
Качан Є.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. -
К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2005 - 358 с.
2.
Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. - К.:
Кондор, 2007. - 224 с.
3.
Паспорт Вінницької області // http://www.c2n.info/registration
4.
Салтан М.П. Тенденції використання трудових ресурсів у Вінницькій області
// Економіка АПК, 2009. - №8. – С.129-133
5.
Офіційний Сайт Вінницької міської ради // http://www.vmr.gov.ua