Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н. Богацька Н.М., Боровик В. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ - ОСНОВНИЙ ФАКТОР МАЙБУТНЬОЇ УСПІШНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Розвиток підприємницької діяльності в сучасних умовах супроводжується значними суперечностями, які зумовлені особливостями ринкової трансформації. Однією з найскладніших проблем, з якою стикаються вітчизняні виробники є недостатня організація виробничого процесу та відсутність довгострокової стратегії, що забезпечить економічне процвітання їх підприємства.

Для будь-якого підприємства важливе значення має певна стратегія існування, особливо в умовах перехідного періоду й економічної кризи,. Відтак кожній організації необхідна відповідна стратегія розвитку, яка стала б основою прийняття ефективних управлінських рішень.

Питання розробки стратегії підприємства досліджували такі вчені та дослідники, як Г. Мінцберг, М.-Е. Портер, І. Ансофф, Ш.-М. Остер, П. Дойль, А.-Д. Чандлер, Б. Карлоф, С. Оборська, З. Шершньова, М. Г. Саєнко, Л. С. Селіверстова, Р.А. Славюк та інші. [2].

Стратегія розвитку є однієї із найважливіших економічних стратегій, яка забезпечить ефективний розвиток не лише підприємства, а галузі, регіону, та, навіть, держави. Формування стратегії забезпечить підприємству досягнення намічених цілей за допомогою виконання послідовності дій та методів. Предметом стратегії розвитку є система взаємозв'язків та взаємовідносин між суб'єктами господарювання в процесі господарської діяльності. Об'єктом є сукупність соціально-економічних процесів між суб'єктами господарювання в процесі господарської діяльності.

Сьогодні на підприємствах України стратегічне планування майже не здійснюється, керівники не мають досвіду та не знають його переваг. Дуже часто плани діяльності підприємств розробляються на досить нетривалий період. При цьому умови нестабільності зовнішнього оточення зменшують горизонт планування діяльності підприємств. Для стратегії розвитку вітчизняних підприємств потрібен свій модифікований підхід до стратегічного планування, який би врахував вітчизняний та зарубіжний досвіди планування. До проблем стратегічного планування належить також нерозвиненість корпоративного управління, розбіжності в інтересах власників, управлінського персоналу та колективу. Це спричиняє виникнення негативних наслідків, таких як заборгованість до бюджету та інших. Також дуже часто планові рішення ухвалюються тільки з урахуванням внутрішнього середовища і майже не враховується зовнішнє. Підприємства, які в належній мірі не використовують ринкові підходи і методи стратегічного планування, не можуть не тільки впливати на ринок, але й адаптувати свої можливості до постійно змінного середовища [1].

Серед основних етапів формування стратегії на підприємстві виділяють:

1) прогнозування майбутнього розвитку середовища, виявлення можливостей і загроз, сильних і слабких сторін, оцінка конкурентоспроможності;

2) визначення місії, мети і цілей підприємства;

3) здійснення стратегічного аналізу, який полягає в порівнянні мети і цілей з результатами аналізу середовища, виявленні і усуненні розривів між ними у виробленні альтернативних стратегій - варіантів стратегічного розвитку;

4) моделювання варіативних сценаріїв розвитку подій і дослідження впливу кожного на сформульовані альтернативні стратегії;

5) вибір найбільш прийнятної стратегії з альтернативних;

6) кінцевий варіант стратегічного плану підприємства;

7) розробку тактичних середньострокових планів на базі стратегічного плану;

8) розробку оперативних планів та проектів.

Організація розробки стратегії на підприємстві передбачає відбір кадрів розробників, організацію їх роботи і контроль, зміну організаційної структури управління відповідно до потреб стратегічного менеджменту, розвитку кадрів стратегічних здібностей та інформаційно-аналітичного забезпечення [2].

Таким чином, стратегія є важливою умовою розвитку підприємства, оскільки вона передбачає управлінську діяльність, спрямовану на забезпечення розвитку та координування згідно зі змінами зовнішнього середовища і кон'юнктури ринку та підвищення конкурентоспроможності на підприємстві в цілому.

На нашу думку, залежно від роду підприємства і характеру продукції,що на ньому виробляється,розробляється своя програма дій,яка включає як визначення переліку та змісту заходів,так і терміни та черговість їх виконання,а також враховує наявність і потенційну можливість отримання ресурсів і,головне, встановлює форми контролю для здійснення успішного керівництва процесами,що відбуваються на підприємстві. Швидке реагування на зміни у зовнішньому середовищі,безумовно,необхідне,але лише для того, щоб під корегувати наявну стратегію. Здійснення професійної управлінської діяльності відіграє одну з ключових ролей у здійсненні ефективних дій і підвищенні конкурентоспроможності підприємства

Для того, щоб обрана стратегія почала функціонувати, необхідно:

1. Розробити систему цільових показників, які б орієнтували підприємство на досягнення цілей, закладених у стратегії.

2. Здійснити відповідні зміни в організаційній структурі.

3. Забезпечити виробничий комплекс необхідними ресурсами згідно із затвердженою стратегією.

Література:

1. Котляр Ю.В. Проблеми стратегічного планування на підприємствах україни та можливі шляхи їх подолання (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://intkonf.org/index.php

2. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - 390 с.