Кульчицький Мирослав, Жмурко Наталія

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічні фактори валютного курсоутворення України

Для успішного прогнозування змін валютного курсу, а також для розробки теоретичних та емпіричних моделей, за допомогою яких можливим є визначення динаміки валютного курсу, необхідно мати чітке уявлення про фактори, які впливають на поведінку даного економічного показника. Саме тому, на нашу думку, розгляд і класифікація факторів, які впливають на поведінку валютного курсу, є дуже актуальним в умовах вітчизняного макроекономічного середовища.

В зарубіжній та вітчизняній економічні літературі фактори валютного курсоутворення найчастіше поділяють на: довгострокові (структурні) та короткострокові (кон’юнктурні). Ми вирішили класифікувати курсоутворюючі чинники не за часовою ознакою, а за якісною. Так, як видно з рисунку 1 до таких факторів ми віднесли чотири основні групи, а саме: економічні, психологічні, політико-правові, а також технічні.

Рис.1. Класифікація факторів валютного курсоутворення в Україні

Розглянемо групу тих факторів, які на нашу думку здійснюють найбільший вплив, а саме – економічні фактори, які містять наступні складові: економічний розвиток держави та темпи зростання її ВВП; темпи інфляції у країні; рівень процентних ставок; діяльність валютних ринків та валютні спекуляції; стан платіжного балансу; рівень продуктивності праці; дефіцит державного бюджету; зовнішній борг держави; попит на експорт та імпорт; пропозиція грошей, тощо.

Перш за все, розглянемо як саме такий фактор як економічний розвиток держави та темпи зростання її ВВП впливають на валютний курс. У високорозвинених економіках з великим обсягом ВВП, а також із високими темпами його зростання купівельна спроможність національної валюти вища чим в інших країнах, і відповідно, вищий обмінний курс валюти.

І навпаки, у слабкій, неконкурентоспроможній економіці національна грошова одиниця не має суттєвого вартісного наповнення, що робить її значно дешевшою порівняно із валютами інших країн. В економічній літературі існує так звана теорія чистої конкуренції, відповідно до якої, збільшення ВВП у країні за рік на 1%, призводить до зміцнення національної грошової одиниці також на 1% (за інших рівних умов).

Такий курсоутворюючий чинник, як темпи інфляції у країні, на нашу думку, є найбільш впливовим з групи економічних факторів, який впливає на динаміку обмінного курсу гривні в Україні. Так, чим вищі темпи інфляції в країні, тим як правило, нижчий курс її валюти. За логікою, інфляційне знецінення національної грошової одиниці в певній країні призводить до зниження купівельної спроможності та падіння її обмінного курсу, по відношенню до валют тих країн в яких темпи інфляції є нижчими. Слід додати, що зазвичай така тенденція простежується в середньостроковому та довгостроковому періодах.

Як зазначає Л.Н. Красавіна [1]: «Залежність валютного курсу від темпів інфляції особливо виражене у країнах із великим об’ємом міжнародного обміну товарами, послугами і капіталами». Це пояснюється тим, що найбільш тісний зв'язок між динамікою валютного курсу і відносним темпами інфляції проявляється при розрахунку курсу на базі експортних цін. За логікою, ціни світового ринку являють собою грошовий вираз інтернаціональної вартості. В свою чергу те, що стосується імпортних цін, то вони є менш придатні для розрахунку паритету купівельної спроможності валют, оскільки багато в чому залежать від динаміки обмінного курсу.

Рівень процентних ставок. Цей курсоутворюючий чинник відіграє важливу роль в процесі реалізації валютно-курсової політики в кожній країні. Так, як зазначає російський економіст Н.Ф. Самсонов [2] значний вплив цього чинника пояснюється двома основними моментами: по-перше, зміна процентних ставок впливає на міжнародний рух капіталів, перш за все, короткострокових, оскільки підприємства завжди прагнуть до найбільш вигідного інвестування капіталу, і, відповідно, вкладають його туди, де вищі процентні ставки; по-друге, процентні ставки впливають на операції валютних ринків позичкових капіталів, так як при проведені фінансових операцій банки приймають до уваги різницю процентних ставок на національному та світових ринках капіталів з цілю отримати прибуток.

Важливе місце в динаміці обмінного курсу займає діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції. У випадку, коли курс будь-якої валюти має тенденцію до зменшення, то суб’єкти господарювання завчасно продають її та обмінюють на більш стійку валюту, що призводить до ще більшого ослаблення відповідної валюти. Відомо, що валютні ринки надзвичайно швидко реагують на зміни, які відбуваються в політичній та економічній сферах, а також на курсові коливання. Ми вважаємо, що цей фактор валютного курсоутворення є одним із самих впливових, оскільки така «втеча капіталу» у великих масштабах в якомусь одному напрямку може призвести не лише до різкого руху валютних курсів, але може бути причиною виникнення фінансової кризи в державі.

Багато вчених та практиків сходяться на думці, що такий фактор, як стан платіжного балансу, є визначальним в процесі курсоутворення, а також є ключовим чинником волатильності обмінного курсу держави. Розглянемо механізм впливу даного фактора валютного курсоутворення більш детально. Отже, при активному платіжному балансі в країні підвищується обмінний курс, так як збільшується попит на вітчизняну грошову одиницю зі сторони іноземних боржників. І навпаки, пасивний платіжний баланс провокує знецінення вітчизняного платіжного засобу, так як боржники обмінюють її на іноземну валюту, для того щоб погасити свої зовнішні зобов’язання. З вище сказаного випливає, що нестабільність платіжного балансу призводить до зміни співвідношення між попитом і пропозицією на певну валюту, які спричинені її припливами, або відпливами за певними статтями балансу і в кінцевому результаті спричиняє волатильність валютного курсу вітчизняної економіки.

Таблиця 1.

Економічні фактори валютного курсоутворення

Фактор		Рух обмінного курсу
		Зростання	Зниження
1. Економічний розвиток держави та темпи зростання її ВВП	Зростання	+
	Зниження		+
2. Темпи інфляції у країні	Зростання		+
	Зниження	+
3. Рівень процентних ставок	Зростання	+
	Зниження		+
4. Валютні спекуляції	Зростання		+
	Зниження	+
5. Дефіцит платіжного балансу	Зростання		+
	Зниження	+
6. Рівень продуктивності праці	Зростання	+
	Зниження		+
7. Дефіцит державного бюджету	Зростання		+
	Зниження	+
8. Зовнішній борг держави	Зростання		+
	Зниження	+
9. Обсяг експорту	Зростання	+
	Зниження		+
10. Обсяг імпорту	Зростання		+
	Зниження	+
11. Пропозиція національної валюти	Зростання		+
	Зниження	+

Розглядаючи наступний фактор валютного курсоутворення, як: рівень продуктивності праці, необхідно розглянути широко відомий в економічній теорії ефект Баласси-Самуельсона. Відповідно до цього ефекту в країнах, що розвиваються, як правило, спостерігається випереджаюче зростання рівня продуктивності у торгівельних секторах, порівняно із тими секторами, що мають неторговельний характер. Велике зростання продуктивності праці призводить до зростання рівня доходів і заробітної плати у торгівельному секторі. В умовах високої мобільності робочої сили всередині однієї країни відбувається зростання оплати праці і в неторговельних секторах.

Вплив всіх економічних показників на рух обмінного курсу ми навели в таблиці 1. Так, в даній таблиці наведені деякі економічні фактори на яких ми не зупинялись детально. Наприклад, дефіцит державного бюджету України впливає на обмінний курс наступним чином: при його зростанні відповідно знижується валютний курс гривні і навпаки, при зменшенні – зростає.

Враховуючи вище сказане, ми вважаємо, що першочергову роль динаміці обмінного курсу відіграє група економічних факторів, зокрема найбільшу роль на волатильність обмінного курсу справляє рівень інфляції у країні, дефіцит бюджету, а також зовнішня заборгованість економіки країни.

Зауважимо, що реалізація валютно-курсової політики Національним банком України передбачає необхідність урахування всіх факторів, які можуть вплинути на динаміку обмінного курсу національної валюти. Від цього залежить вибір конкретних інструментів реалізації валютно-курсової політики задля впливу на обмінний курс та встановлення режиму курсоутворення, які відповідатимуть потребам поточної економічної ситуації України.

Примітки:

1. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под. ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 588 с.

2. Финансы, денежное обращение и кредит: Учебник. Краткий курс / Под.

Ред. д.э.н., проф. Н.Ф. Самсонова. – Москва: ИНФРА-М, 2003. – 302 с.

3. Ющенко В.А. Валютне регулювання: Навчальний посібник / В.А.

Ющенко, В.І. Міщенко // – К.: Знання, 1999. – 359с.