Экономические науки/7 Учет и аудит

Науковий керівник доц. Подолянчук О.А., студенки Огороднік К.А, Костюк В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Якість аудиторських послуг в Україні

Актуальність дослідження: на сьогоднішній день, в умовах ринкових відносин кожен суб’єкт господарської діяльності прагне забезпечити себе в першу чергу якісною продукцією та якісними послугами. З економічної точки зору якість – це здатність об’єкта чи дії задовольняти вимоги особистого, виробничого чи суспільного порядку завдяки властивостям, які складають його споживну вартість. З огляду на вимоги стандартів аудиторської діяльності якість аудиторських послуг – це системне дотримання реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та стандартів аудиту, дотримання Кодексу професійної етики і професійна діяльність в сфері аудиту [3, 7].

Мета написання статі: обгрунтування необхідності вдосконалення якості аудиторських послуг.

Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми якості аудиту зробили провідні вчені-економісти, як вітчизняні – Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Грінько А.П., Кужельний М.В., Кузьмінський А.М., Огійчук Н.Ф., Редько О.Н., Сопко В.В., Янчева Л.М., Непорожня Н.П., так і зарубіжні – Палій В.Ф., Соколов Я.В., Шеремет А.Д та інші вчені [1-8].

Український ринок аудиторських послуг, а саме якість аудиторських послуг не задовольняє вимоги споживачів. Такий стан справ має ряд причин, які, в певній мірі не залежать від суб’єктів аудиторської діяльності. Це насамперед недосконала законодавча і нормативна база. Наступним чинником є низький рівень розвитку фондового ринку в Україні, що не дає можливості визначитись із фактичною вартістю капіталу підприємств та вільному його перерозподілу. Це породжує нерозуміння важливості аудиту та соціально-економічних переваг інформації підтвердженої аудитором. Адже такій інформації можна довіряти, а в разі виникнення проблем із її використанням є можливості оскарження та відшкодування збитків, що виникли внаслідок використання такої інформації. Можливість відшкодування збитків підтверджується тенденціями росту вимог до контролю якості аудиторських послуг та прикладами виплат величезних штрафів міжнародними аудиторськими компаніями за підтвердження недостовірної інформації. Так відома “велика п’ятірка” аудиторських фірм перетворилася у “велику четвірку”, після того, як аудиторська фірма Andersen практично припинила своє існування у зв’язку із звинуваченнями в приховуванні збитків збанкрутілого енергетичного гіганта Enron. Аудиторська фірма Delotte & Touche LLP заплатила $50 млн. штрафних санкцій за порушення, що допущені при перевірці фінансової звітності телекомунікаційної корпорації Adelphia Communications. Кошти штрафу від аудиторської фірми та від самої компанії Adelphia Communications були перераховані на спеціальний фонд, із якого виплачуватиметься кошти обманутим інвесторам [6].

Дуже часто трапляється так, що аудитор надає висновок, що містить неправильні відомості про компанію. Причому помилка може бути навмисною (аудитор спотворив дані на прохання зацікавлених осіб), або ненавмисною(це може бути непрофесіоналізм аудитора, помилка в розрахунках, помилка внаслідок не правильної вибірки документів). Помилки аудиторів дорого обходяться їх клієнтам. Наприклад, для власників негативний висновок може не дозволити взяти в банку кредити, для топ-менеджменту - негативний аудиторський висновок може позбавити премій, бонусів або привести до звільнення. Стягнути заподіяні збитки досить складно, адже аудитори намагаються обмежити свою відповідальність сумою отриманого гонорару. Для того щоб відшкодувати збитки завданні помилковим аудиторським висновком потрібно довести в суді, що саме він спричинив їх. А це досить і досить складно [8].

Таких прикладів можна приводити багато, вони змушують як державні структури так і громадські організації підвищити вимоги до контролю якості аудиторських послуг, а аудиторські фірми, з свого боку, намагаються налагодити систему управління якістю в середині організації, яка б виключала можливості таких випадків, що не приносять доброї слави професії та економічних вигод бізнесу.

Забезпечення якості аудиторських послуг можливе через запровадження нормативних базових вимог та внутрішніх регламентів щодо формування і запровадження системи управління якістю в аудиторських фірмах. Нормативні базові регламенти формуються на перших двох рівнях регулювання аудиторської діяльності:

1 - законодавче регулювання (державний рівень);

2 - нормативно-методичне регулювання;

3 - внутрішнє регулювання аудиторських організацій - це рівень суб’єктів аудиторської діяльності. Контроль, розробка та запровадження системи управління якістю здійснюється на третьому рівні.

Вдосконалення базових регламентів необхідно здійснювати зважуючи на вимоги міжнародних стандартів та директив Європейського союзу. Так в країнах ЄС стали більшу увагу звертати на контроль якості аудиторських послуг з боку державних органів та з боку громадськості (громадський нагляд). При цьому, громадський нагляд організовується не із представників професії, а з представників замовників аудиторських послуг та користувачів фінансової звітності. Так новою редакцією директиви ЄС №8 передбачено, що система громадського нагляду має керуватися особами, що не є практикуючими аудиторами, але мають достатній рівень обізнаності в питаннях, що стосуються аудиту. Особи, що залучаються до громадського нагляду мають пройти прозору процедуру висування. Система громадського нагляду повинна нести остаточну відповідальність за нагляд :

А) за видачею дозволів і реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм для проведення обов’язкового аудиту;

Б) за прийняттям стандартів з етики, внутрішнього контролю якості як для аудиторських фірм, так і аудиторської діяльності взагалі, а також постійним підвищенням кваліфікації, системою забезпечення якості, професійних розслідувань та дисциплінарних стягнень[5].

Відповідно, на рівні законодавчого регулювання задля забезпечення належної якості аудиторських послуг необхідно у Законі України “Про аудиторську діяльність” визначитись із базовими поняттями, зокрема: система контролю якості, мета контролю якості, принципи, яким має відповідати система контролю якості.

Освіта та вимоги до професійної компетенції є першим чинником забезпечення якості аудиторських послуг. Вимоги до професійної компетенції встановлюються законодавством, зокрема Законом України “Про аудиторську діяльність”. Також щоб підвищити якість аудиторських послуг в Україні потрібно щоб Аудиторська Палата впроваджувала суттєві програми підготовки та підвищення кваліфікації аудиторів.

Отже, найважливішим кроком у забезпеченні якості аудиту, який включається в систему контролю якості є забезпечення незалежності аудитора та дотримання усіх етичних норм професії. Незалежність аудитора забезпечується перш за все неухильним дотриманням правил професійної етики, які ґрунтуються на Кодексі професійної етики бухгалтерів. У відповідності до вимог ЄС, до правил професійної етики необхідно додати наступні положення забезпечення незалежності і підвищення

якості аудиторських послуг:

- аудитор має дотримуватись незалежності, як під час аудиту, так і під час надання інших супутніх послуг;

- аудитор повинен передбачати всі можливі загрози втрати незалежності та вживати необхідних заходів щодо зниження ризику її;

Українське законодавство не має чіткої класифікації додаткових послуг, що надаються аудиторами крім аудиту фінансової звітності. Тому якість деяких аудиторських послуг не відповідає необхідному рівню. В даній складовій доцільно перейняти європейський досвід класифікації аудиторських послуг, що ґрунтуються на розділенні замовників послуг на тих, що мають громадський інтерес і тих що не являють громадського інтересу.

Література:

1. Аудиторский словарь. С.М. Бычкова, М.В.Райхман, В.Я.Соколов и др. / Под ред. В.Я. Соколова.- М.: Финансы и статистика, 2003. - 192 с.

2. Аудит: теорія і практика: навч.посібн. / А.Г.Загородній, А.В. Єлісєєв, М.В. Корягін та ін.; Національний у-т «Львівська політехніка», Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному у-ті «Львівська політехніка». – Л.: Лівів- 2003. – 364 с.

3. Белуха М.Т. Аудит: Учебник для студ. эконом. Спец. Вузов.-К:Знання,2000.-770с.-(высшее образование ХХI века).

4. Бутинец Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладив.-2-е вид., перераб. та доп.-Житомир.:ПП “Рута”,2002.-672с.

5. Зубілевич С. Перспективи розвитку аудиту //Бухгалтерський облік і аудит.- 2007 № 8-9. – с.101-109

6. Цена ошибки // Аудит. – М. – 2008, № 6. –С.9

7. Редько. О.Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія//Аудит, ревізія, контроль.-2009.-№1.- С.46-54.

8.Непорожня Н. Аудит совісті// Контракти.- 2007.- №25.- С.48-51.

9. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 140- V від 14.09.2006р.(зі змінами та доповненнями).