Ст.гр МО-07б Калашнікова Євгенія Сергіївна

Фархшатова Ольга Василівна

Асистент кафедри «Економіка та фінанси»

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ „Дон НТУ”, Україна

АНАЛІЗ ГАЛУЗЕВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ НА ТЛІ СВІТОВОЇ КРИЗИ

Приєднання України до Світової організації торгівлі підвищило можливість підприємств формувати господарські зв’язки та призвело до характерних змін в економіці країни. Разом з тим підвищилися вимоги до якості конкурентоспроможності продукції, яка випускається, та послуг, що надаються. Особливо гостро ця проблема постає на тлі економічної кризи.

Проблеми конкурентоспроможності українських підприємств проявила себе в ході трансформації України у умовах мінливості і невизначеності світової економіки. Отже, актуальність даної статті обумовлена необхідністю вивчення особливостей сучасної конкуренції на світовому рівні і на вітчизняному ринку зокрема.

Проблеми формування конкурентоспроможності економіки розглядають як вітчизняні (Л.М. Борщ, М.Н. Бутко, Т.І. Гончар), так і іноземні науковці (І. Кірцнер, Друкер П.Ф. та інші) [5-8].

Конкурентоспроможність – це комплексна категорія, її переваги остаточно реалізуються через торгівлю, але базис конкурентних переваг створюється на всіх ланках суспільного виробництва, у тому числі значною мірою за рахунок структурної перебудови і дієвої промислової політики [1].

Свого часу конкурентоспроможність галузі і країни в цілому значною мірою залежала від наявності в ній трьох основних чинників виробництва – природних ресурсів, трудових ресурсів і капіталу. З розвитком виробництва і під впливом технічного прогресу конкурентоспроможність почали визначати чинники вищого рівня, насамперед, інфраструктура країни, її науковий потенціал, рівень освіченості населення [2].

Одним з показників, який характеризує конкурентоспроможність економіки, згідно з методологією Світового банку, є індекс інноваційної економіки. Для України цей показник складає 5,7 балів за 10-бальною шкалою, це менше не тільки за показники розвинутих країн, але й деяких країн з перехідною економікою[3].

Якщо ж проаналізувати минулий 2008 рік, то можна виокремити особливо у першому півріччі, ряд чинників, що створювали позитивні передумови для функціонування та розвитку конкуренції [4]. До них, зокрема, належали:

достатньо інтенсивний вступ на товарні ринки нових покупців та продавців: співвідношення кількості суб’єктів підприємницької діяльності, що розпочали діяльність протягом року, до загальної кількості за 2007 рік становила 4,6 %. Найбільш інтенсивними процеси вступу нових суб’єктів господарювання на ринки в цей час були у добувній промисловості (річний приріст кількості підприємств галузі – 38,9 %), у фінансовій діяльності (річний приріст 14,4 %), у сфері операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (річний приріст 13,5 %), на транспорті та зв’язку (річний приріст 8,6 %);

певне зменшення сукупного рівня концентрації виробництва у промисловості – найбільш помітним воно є для групи 50 найбільших промислових підприємств, чия частка в обсязі реалізованої продукції зменшилася на 2,3 %, а у валових капітальних інвестиціях – на 5,3 %.

Разом з тим, мали місце також несприятливі, з точки зору розвитку передумов конкуренції, тенденції та явища. Дані кон’юнктурних обстежень засвідчили, що у ІІ – ІІІ кварталах 2008 року зареєстроване особливе посилення цієї тенденції. Втім, частка підприємств, які відчувають вплив вітчизняних товаровиробників, залишається значно більшою (32 – 34 %), ніж закордонних (18 – 20 %).

Ознакою недостатньої ефективності функціонування конкурентного середовища в національній економіці є збереження міжгалузевих деформацій. За підсумками 2007 року 44,9 % фінансового результату промисловості акумулювали металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, тоді як на машинобудування – 11,7 %. У розрахунку на одного працюючого фінансовий результат у металургії та обробленні металу в 5,1 рази перевищував аналогічний показник в машинобудуванні.

Несприятливі тенденції, що негативно позначаються на розвитку конкурентного середовища, виявились у другій половині 2008 року за умов розгортання світової фінансово-економічної кризи. До  них  належать, зокрема:

істотне уповільнення темпів зростання внутрішнього валового продукту – за рік порівняно з 2007 роком у 3,8 разу (з 7,9 до 2,1 %);

скорочення зростання промислового виробництва – за рік на 3,1 %. При цьому, орієнтовані на експорт галузі, для яких характерні ринки з олігопольною структурою виявилися найбільш нестійкими: так, у металургії за рік виробництво скоротилося на 10,6 %, причому у листопаді 2008 року порівняно з листопадом 2007 року – наполовину, виробництво коксу за рік зменшилося на 15 %, у нафтопереробній галузі річний спад виробництва становить 6,2 %. На 16 % порівняно з попереднім роком скоротилися обсяги виконання будівельних робіт, а також істотне зростання темпів інфляції – індекс споживчих цін за 2008 рік становить 22,3 %, індекс цін виробників промислової продукції – 23% [4].

Таким чином, проаналізувавши стан сучасної економіки України, можна зробити висновок, що найбільш конкурентоспроможними товарами є товари чорної металургії, машинобудування. Крім того, потенційними можливостями володіє паливно-енергетичний комплекс України.

В умовах світової кризи Антимонопольнмй комітет Украйни вживає засоби, які підтримують рівень чесної конкуренції. До них належать:

забезпечення системного захисту конкуренції та інтересів споживачів на соціально важливих ринках, функціонування яких забезпечує інтереси переважної більшості громадян України;

пропорційне забезпечення інтересів як підприємців, так і споживачів, досягнення в процесі вжиття заходів з контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції належного соціально-економічного ефекту.

Дієвими б, на мою думку, були б підвищення оперативності втручання органів Антимонопольного комітету, спрямування діяльності разом із центральними органами влади та органами місцевого самоврядування на попередження суспільно-економічних кризових проявів, рішуче припинення неправомірної поведінки.

Література:

1.Україна-Росія:Проблеми економічної взаємодії:Монографія/За ред..С.І.Пирожкова, Б.В.Губського, А.І. Сухорукова.-К.:Національний інститут українсько-російських відносин, 200.-256с.

2.О.Г. Бєлєйченко .Перспективи галузевої конкурентоспроможності національного господарствав умовах глобалізації//Актуальні проблеми економіки.-2009.-№5(95).-С.63-68.

3.Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми:Монографія.-Донецьк:Янтра,2001.-352с.

4. Кабінет Міністрів України. Електронний ресурс. Режим доступу: www.kmu.gov.ua

5.Борщ Л.М. Глобалізм: інтеграція чи інтервенція? // Економіка: пробл. теорії та практики.- 2008.-Вип.31.-Т.І.-С.6-14.

6. Бутко М.Н. Інвестиційні аспекти підвищення конкурентоспроможності економіки//Економіка України.-2004.-№4.-С.40-45

7.Гончар Т.І. Конкуренція: сучасна економічна характеристика та особливості//Актуальні проблеми економіки.-2004.-№2.-С.130-145.

8. Кирцнер И. Конкуренция и предпринемательство.-М., ЮНИТИ-ДАНА, 2001.-239с.