Економічні науки / 6. Маркетинг та менеджмент

К.е.н. Михайличенко Н.М.

Донбаська державна машинобудівна академія, Україна

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В МАЛОМУ БІЗНЕСІ:

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Становлення вітчизняної економіки супроводжувалось недостатніми темпами розвитку малого бізнесу, який мав би виконувати роль стабілізуючого прошарку і забезпечувати гнучке реагування на зміни споживацького попиту. В тім, ціла низка проблем об’єктивного та суб’єктивного характеру не дозволили йому сформуватись достатньою мірою, і тепер, на тлі фінансової кризи, розвиток малого бізнесу в Україні став ще більш проблематичним. Загострилась проблема фінансування вітчизняних малих підприємств, водночас, ще більш погіршився їх фінансовий стан, що стало фатальним для значної кількості суб’єктів малого підприємництва. Тому проблема управління фінансами малих підприємств є актуальною і має не тільки локальне, але й загальноекономічне значення.

Проблематика фінансів малого бізнесу розглядається багатьма вітчизняними спеціалістами, як то В. Батковський, О. Білоус, С. Глущенко, Т. Говорушко, Ю. Долгоруков, С. Клименко, О. Кривоног, О. Мазіна, І. Падерін, О. Піскунова, О. Рудченко, Р. Теличко, О.І. Тимченко, М. Фролова тощо [1 – 5]. Втім, робіт, присвячених проблемам фінансового менеджменту малого бізнесу, досі бракує.

Мета дослідження – розробка комплексу перспективних заходів, спрямованих на розв’язання проблем розвитку малого бізнесу, на основі аналізу екзогенних та ендогенних чинників, що впливають на малі суб’єкти господарювання, а також на засадах фінансового менеджменту та контролінгу як інструментів підвищення ефективності діяльності малих підприємств.

Розвинутий сектор малого бізнесу відіграє важливу роль в ринковій економіці – забезпечує здоровий рівень конкуренції, гнучке реагування на потреби споживачів, перелив капіталу у перспективні, але не дуже привабливі для великих суб’єктів господарювання, галузі, забезпечує додаткові робочі місця тощо. Проте, в Україні становленню малого бізнесу перешкоджають численні чинники – екзогенні та ендогенні. Нівелювати негативний вплив перших на рівні суб’єкту малого бізнесу не представляється можливим, хоча вони й підлягають регулюванню на макроекономічному рівні. Вплив других усувається за допомогою управлінських дій самого підприємця. Розглянемо ці групи більш детально.

До екзогенних (об’єктивних) негативних чинників відносяться:

- практична відсутність реальної (а не задекларованої) державної підтримки малого бізнесу в Україні;

- високий рівень нестабільності вітчизняної економіки, зумовлений її політизованістю;

- протиріччя в законодавстві, необґрунтована динаміка нормативно-правових актів, що регламентують питання оподаткування;

- загальна економічна криза (втрата чи зменшення звичних ринків збуту, жорсткі умови зовнішнього фінансування, посилення конкуренції тощо).

За своєю природою малий бізнес характеризується низькою резистентністю до негативних зовнішніх впливів, тому рівень банкрутства для малих підприємств на початкових етапах їх становлення сягає 70%. В ситуації кризової економіки банкрутство загрожує також суб’єктам малого бізнесу, що вже досягли певного рівня розвитку. В таких умовах особливого значення набуває дієва державна підтримка малого бізнесу, що має наслідком протидію зростаючому в умовах економічної кризи безробіттю, пожвавлення економічних відносин, і є необхідною умовою виходу з кризи економіки в цілому.

До ендогенних (суб’єктивних) чинників негативного впливу на розвиток малого бізнесу належать:

- відсутність або недостатність економічної освіти у підприємців, що вирішили відкрити власний бізнес;

- висока схильність до ризику (це підкреслює вже самий факт бажання займатися власною справою в умовах невизначеності);

- відсутність навичок стратегічного мислення, схильність до прийняття управлінських рішень без належної аргументації, суто інтуїтивно;

- проблеми з підбором персоналу (мале підприємство не може на рівних конкурувати з великими на ринку праці, так, щоб дозволити собі висококваліфікованих, досвідчених та відповідальних працівників, в той час, як саме для малого бізнесу відбір кадрів є визначальним чинником: „слабка ланка” не стане фатальною (за звичайних умов) для великого підприємства, для малого ж – кожен „ненадійний елемент” може завдати суттєвої шкоди бізнесу;

- відсутність або недостатність обґрунтування економічних рішень, недостатня увага до комплексу функцій фінансового менеджменту.

Останній чинник часто стає вирішальним, тою „останньою краплею” що переповнює келих нестійкості фінансового стану суб’єкту малого підприємництва.

Головною особливістю фінансового менеджменту у малому бізнесі є відсутність суб’єкта з чітко окресленим колом посадових функцій. Фактично в якості фінансового менеджера виступає власник та, частково, бухгалтер. Рівень завантаженості першого зазвичай не дозволяє йому широко використовувати інструментарій фінансового менеджера, навіть базові функції прогнозування та бюджетування на малому підприємстві не виконуються або виконуються з недостатньою увагою та за необґрунтованими методиками. Особливо це стосується малого бізнесу у виробничій сфері, для якого відсутність елементарних маркетингового плану та виробничої програми призводить до зниження показників ліквідності та ділової активності, робить бізнес стихійним та нестабільним.

Вибір оптимальних джерел фінансування, маркетинговий аналіз, аналіз операційного та фінансового важеля, інвестиційний аналіз – залишаються поза зоною уваги власника малого підприємства. Аналіз фінансових показників та оцінка ймовірності банкрутства вважаються марною працею. Мова вже не йде про використання інструментів контролінгу та розробку форм звітності внутрішньогосподарського обліку в процесі прийняття управлінських рішень (що для малого бізнесу, наприклад, Німеччини, є нормою).

Власник малого підприємства зацікавлений у отриманні поточного прибутку, в аналізі руху готівки, спрямовує свої зусилля, в першу чергу, на управління оборотним капіталом. В тім, такий близький горизонт вирішуваних завдань фінансового менеджменту на малих підприємствах призводить до відсутності орієнтації на перспективу, на пошук потенціалів розвитку (коли стратегічна мета заміщається ціллю виживання), і не дозволяє помітити момент, коли навіть успішний, на перший погляд, бізнес, переживає перелом, за яким – економічний спад і банкрутство підприємства, що перестало бути об’єктивно необхідним громаді.

Тому особливо важливим є виконання не тільки поточних і тактичних завдань фінансового менеджменту, але і виконання ним стратегічних функцій, розробка, обґрунтування і вибір перспективних інвестиційних проектів, використання інноваційної складової малого бізнесу.

Слід відзначити, що власники малих підприємств та підприємці-фізичні особи зацікавлені в отриманні необхідних знань та навичок з управління фінансами, з використання інструментарію фінансового менеджменту, контролінгу, управлінського обліку тощо. Це пов’язано з відсутністю на ринку освітніх послуг доступних для підприємців бізнес-тренінгів, спрямованих саме на специфіку малого бізнесу.

Навіть за несприятливих умов господарювання частина підприємців підтверджує свою ефективність, тому підвищення якості управління малим бізнесом в цілому і, особливо, управління фінансами малих підприємств, є сферою безпосередньої зацікавленості самих підприємців. Тренінг – оптимальний шлях набуття необхідних знань в умовах, коли самоосвіта унеможливлюється внаслідок високої завантаженості керівників.

Заходи, спрямовані на підтримку малого бізнесу, мають включати не тільки захист від несприятливих впливів зовнішнього загальноекономічного середовища (створення сприятливого податкового клімату, державне кредитування малого бізнесу на пільгових умовах, тощо), але і комплекс методичної підтримки управління малим бізнесом, що дозволить актуалізувати прихований потенціал, підвищити ефективність управлінських рішень, особливо у функціональному колі фінансового менеджменту. Врахування тільки екзогенних чинників без достатньої уваги до ендогенних не дозволить розв’язати проблему розвитку сектору малого бізнесу у вітчизняній економіці.

Література:

1. Білоус О. Фінансові та грошово-кредитні чинники інвестиційно-інноваційного розвитку малого та середнього бізнесу / О. Білоус // Банківська справа. – К., 2005.- 1. – С. 74-81

2. Говорушко Т.А. Фінансові технології у сфері малого бізнесу / Т.А. Говорушко, О.І. Тимченко // Економіка. Фінанси. Право. –К., 2004. -9. – С. 15-17

3. Піскунова О.В. Аналіз та оцінка фінансових ризиків діяльності малих підприємств / О.В. Піскунова // Фінанси України. – К., 2007. – 8. – С. 119 – 129

4. Рудченко О.Ю. Формування власного капіталу як складова розвитку малого підприємництва / О.Ю. Рудченко, С.О. Клименко // Фінанси України. – К., 2008. – 6. – С. 54 – 62

5. Теличко Р.К. Фінансове планування на малих та середніх підприємствах / Р.К. Теличко // Економіка. Фінанси. Право. – К., 2007. – 8. –С. 14 – 16