Дунська А.Р.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Бенчмаркинг як метод підвищення і забезпечення конкурентоспроможності підприємств на зовнішніх ринках

Економічний розвиток країни та добробут її громадян безпосередньо залежать від ефективності функціонування сектору підприємств. Прагнення українських підприємств підвищити прибутковість своєї діяльності за рахунок розширення ринків збуту і виходу на зовнішні ринки стикається з проблемою відповідності товарів і послуг, що пропонують вітчизняні підприємці, вимогам світового ринку. В умовах міжнародної конкуренції завданням підприємств є не просто виробництво товарів та послуг, а забезпечення певного рівня конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку, що й обумовлює можливість отримання прибутку від здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Конкурентоспроможність є найважливішим критерієм доцільності діяльності підприємства, умовою ефективного здійснення торговельних операцій, основою вибору засобів і методів виробничо-господарської діяльності, запорукою успіху у ринкових відносинах.

Сьогодні українські менеджери при формування стратегії виходу підприємств на зовнішній ринок як ніколи гостро відчувають необхідність застосування інструментів порівняльного аналізу ведення бізнесу для вчасного реагування на зміни зовнішнього ринку і формування конкурентоспроможних стратегій.

Одним з найефективніших інструментів, що дає можливість підприємству постійно нарощувати продуктивність, покращувати якість своєї роботи, бути попереду конкурентів, є бенчмаркінг – технологія вивчення та впровадження кращих методів ведення бізнесу, що передбачає розробку заходів відносно поліпшення якості продукції і діяльності підприємства в цілому. Бенчмаркінг використовується як важіль, здатний вдосконалити закостенілу організаційну структуру підприємства, стиль ведення бізнесу, орієнтуючись, зокрема, на кращі результати інших підприємств.

Основними цілями застосування бенчмаркінгу на підприємстві можна визначити наступні:

· визначення конкурентоспроможності підприємства та його слабких сторін;

· усвідомлення необхідності змін;

· добір ідей щодо кардинального поліпшення бізнес-процесів;

· виявлення найкращих прийомів роботи для підприємств даного типу;

· розробка інноваційних підходів до вдосконалення бізнес-процесів;

· сприяння постановці «довгострокових» цілей по показникам якості роботи, які значно перевершують поточні;

· розробка нових заходів з метою підвищення якості послуг, які надаються, та ефективності роботи;

· переорієнтування корпоративної культури і ментальності.

Використання бенчмаркінгового підходу при налагодженні роботи на зовнішніх ринках дасть можливість підприємству запозичити кращий досвід інших компаній. Культура підприємницької діяльності в організації буде орієнтована на такі цінності, як здатність робітників до навчання, підвищення власного потенціалу, що, у свою чергу, є фундаментом розвитку підприємства. В результаті підприємство зможе зміцнити свою конкурентну позицію на зовнішньому ринку, а також досягти підвищення ступеня задоволеності покупців.

Бенчмаркинг являє собою не тільки інструмент збору інформації про конкурентів на зовнішньому ринку. Навіть в обмеженому вигляді він дає уявлення про власні можливості ефективної участі в міжнародній конкуренції. Тому при виході на зовнішній ринок досвід бенчмаркингу особливо корисний. Використання конкурентного бенчмаркингу в даному випадку дозволяє легко знайти партнерів, але складність полягає в отриманні інформації (малоймовірно, що конкуренти будуть ділитися секретними даними, особливо що стосується виходу на зарубіжні ринки). У вивченні конкурентів основна роль належить маркетологам-аналітикам, що аналізують прайс-листи, спецпропозиції конкурентів. Багато компаній опитують споживачів, з’ясовуючи їхню думку про товари і послуги конкурентів та сильні і слабкі аспекти їх діяльності. Але при виході на нові зарубіжні ринки це доволі складно. Часто конкурентний бенчмаркінг проводять власними силами, порівнюючи технічні, якісні, цінові та інші параметри власних продуктів (послуг) з аналогічними параметрами їх прямих конкурентів.

Залучення значної кількості персоналу підприємства в процес бенчмаркингу сприяє збільшенню кількості раціоналізаторських пропозицій, за допомогою яких можна змінити не тільки тактичні, але і стратегічні орієнтири діяльності підприємства на зовнішньому ринку.

Застосовуючи бенчмаркінг на стратегічному рівні забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, підприємство зосереджується на ряді питань, що дозволяють сформулювати план організації ефективної роботи на зовнішніх ринках:

· Якою є стратегічна позиція підприємства на зовнішньому ринку порівняно з основними конкурентами?

· Якими є критичні фактори успіху «кращих із кращих» у конкретному сегменті, якими з них ми володіємо?

· Чи пропонує підприємство саме ті продукти або послуги, які задовольняють потреби клієнта на зовнішньому ринку?

· Чи вірно визначена цільова аудиторія на зовнішньому ринку, наскільки оптимальним для підприємства є визначений ринок?

· Як організація діяльності на зовнішньому ринку впливає на прибутковість компанії?

Операційний бенчмаркінг передбачає пошук відповідей на запитання про ефективність основних і допоміжних (функціональних) процесів та поділяється на бенчмаркінг на процесному рівні і бенчмаркінг на рівні видів діяльності.

Застосування бенчмаркингу як метода забезпечення і підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку ґрунтується на певному стандарті, що сформувався за роки використання даного інструменту в різних сферах діяльності підприємств і передбачає реалізацію наступних кроків:

· Визначення функціональних сфер для аналізу за допомогою бенчмаркінгу.

· Визначення чинників і змінних, які піддаватимуться аналізу.

· Відбір лідерів у галузі і поза нею в розрізі перших двох пунктів.

· Збір і оцінка показників лідерів за вибраними чинниками.

· Порівняння показників лідерів із власними показниками для визначення розривів.

· Розробка програм дій для ліквідації цих розривів.

· Впровадження і моніторинг.

Отже, переваги використання даного методу забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку очевидні: опора на досвід сприяє зниженню ризику, скороченню часових і фінансових витрат, пов’язаних зі створенням власних схем через спроби експериментування. Бенчмаркинг порушує стереотипи, що існують на підприємстві, створює постійну готовність до дій і просуває модель переваги в усьому. Ця технологія відображає постійні зусилля підприємства з удосконалення виробничо-господарської діяльності і допомагає об’єднати розрізнені поліпшення в єдину систему управління змінами, а отже підвищує ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності та конкурентоспроможність підприємства на зовнішньому ринку.