А.В. ДМИТРЕНКО, канд. екон. наук, доцент, докторант кафедри обліку підприємницької діяльності

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ НА СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

На сьогодні специфіка обліку у спільних підприємствах (далі – СП), створених на території України, перш за все, проявляється при формуванні статутного фонду та змінах у його величині і структурі.

Капітал – це категорія політичної економії, у якій визначається його зміст. Це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу [1, с. 43-48].

На сучасному етапі розвитку економіки однією з найважливіших проблем є проведення системних досліджень з обліку власного капіталу СП. Вивчення літературних джерел і нормативної бази дозволяє сформувати наступну структуру власного капіталу СП, до якої повинні включатися такі елементи [2, 3, с. 142-151]:

– статутний капітал (рахунок 40), який відображає зафіксовану у контрактній угоді загальну вартість активів і фінансових інвестицій, що є внеском учасників спільної діяльності до об’єкта інвестування у вигляді СП;

– додатковий вкладений капітал (субрахунки 421-422), який відображає зміни балансової вартості фінансових інвестицій пропорційно участі інвестора в капіталі СП;

– інший додатковий капітал (субрахунки 423-425), який відображає суму дооцінки необоротних активів та зміни чистої вартості реалізації оборотних активів СП;

– резервний капітал (рахунок 43), який відображає суму резервів, створених за рахунок чистого прибутку СП відповідно до чинного законодавства на випадок непередбачених подій;

– нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (рахунок 44), який відображає суму прибутку, яка реінвестується у СП, та зміни загальної величини власного капіталу СП внаслідок зміни частки капіталу інвестора, або учасника, що має суттєвий вплив;

– неоплачений капітал (рахунок 46), який відображає суму заборгованості учасників спільної діяльності за внесками до статутного капіталу СП, а також може відображати перевищення суми зменшення частки капіталу інвестора в загальній величині власного капіталу СП над сумою власного капіталу інвестора;

– вилучений капітал (рахунок 45), який відображає зменшення частки капіталу інвестора в загальній величині власного капіталу СП.

Не мало уваги звертається у дослідженнях на формування та облік статутного капіталу СП, який є основним джерелом діяльності СП і показує суму власних основних і оборотних засобів, внесених учасниками.

Облік статутного капіталу СП повинен починатися після укладення контрактної угоди про спільну діяльність і проведення установчих зборів і реєстрації статуту. Таким чином, методика обліку формування капіталу СП починатиметься з відображення у облікових регістрах суми зареєстрованого статутного капіталу СП. При цьому потрібно додати, що якщо інвестор на правах контролюючого учасника вносить активи СП і передає значні ризики та вигоди, пов’язані з їхнім володінням, бухгалтерські проведення зі списання сум, отриманих на зменшення неоплаченого капіталу, будуть однаковими як для контролюючого, так і для інших учасників.

Оцінка внесків до статутного фонду здійснюється у грошовій одиниці України за спільним рішенням учасників відповідно до умов, передбачених установчими документами. Внесок українського учасника до статутного фонду спільного підприємства оцінюється за домовленістю з іноземним учасником в іноземній валюті та у грошовій одиниці України за цінами міжнародних ринків або ринку України. Внесок іноземного учасника оцінюється в такому ж порядку з перерахуванням сум інвестицій в іноземній валюті в грошовій одиниці України за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчого договору. За відсутності цін міжнародних ринків вартість майна, що вноситься до статутного фонду, визначають за домовленістю між учасниками. При цьому можуть виникнути курсові різниці між заборгованістю іноземних інвесторів за внесками до статутного капіталу на день підписання установчих документів і курсом валюти на день фактичного надходження внеску.

Після внесення усіма учасниками внесків повністю СП може здійснювати операції, пов’язані зі змінами його статутного фонду. Ці операції мають принципове значення як для СП в цілому, так і для його учасників, особливо іноземних. Зміни структури статутного фонду СП можуть призвести або до втрати статусу підприємства з іноземною інвестицією (коли частка іноземного учасника стане меншою за 10%), або до отримання такого статусу (коли частка іноземного учасника перевищить рівень 10%).

Автором пропонується називати «спільними підприємствами» ті підприємства, які мають у статутному капіталі тільки вітчизняний і вітчизняний та іноземний капітал. В першому випадку – це підприємства, підтвердженням участі в капіталі яких є договір про створення СП та майно належить власникам, як однієї форми власності, так і різних. В другому випадку – якщо в статутному капіталі участь іноземного засновника необмежена певним відсотком, тобто цей відсоток може бути і менше 10% та господарська діяльність такого підприємства регулюється договором про спільну діяльність.

Література:

1. Грачова Р. Власний капітал: історичні корні бухгалтерського поняття / Р. Грачова // Бухгалтерія. – 2003. - № 32 (551). – С. 43-48.

2. Сопко В.В. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів): Навч. посібник / В.В. Сопко. – К.: Цент навчальної літератури, 2006. – 312 с.

3. Лысенко Л.И. Теории капитала: учётно-экономический аспект / Л.И. Лысенко, Д.В. Арлачёв // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - № 7 (61). – С. 142 – 151.