К.е.н., доцент Міронова Л.О.

Дніпропетровська державна фінансова академія

Вдосконалення викладання дисципліни «Місцеві фінанси»

В умовах глобалізації економічних процесів та реформування освіти, входження її в Європейський освітній простір зростають потреби в удосконаленні підготовки майбутніх фахівців, які можуть швидко адаптуватися в умовах, що постійно змінюються. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться багаторівневій підготовці нинішніх студентів, майбутніх фахівців.

Формування професійних компетентностей майбутніх фахівців фінансистів має здійснюватися у ході спеціально підібраних методичних систем традиційного і тренінг-навчання з використанням інформаційних технологій. Впровадження у навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє практичній реалізації особистісно орієнтованої моделі навчання.

На наш погляд, на сучасному етапі виникає необхідність впровадження проблемних лекцій при викладанні дисципліни «Місцеві фінанси» для магістрів. Проблемна лекція відрізняється від будь–якого іншого типу лекції тим, що починається з постановки проблеми, яку у ході викладання навчального матеріалу викладач послідовно та логічно вирішує або розкриває шляхи її рішення. Постановка проблеми спонукає студента до думки, до спроби самостійно відповісти на поставлені питання, викликає інтерес до матеріалу, який вивчається.

Отже, проблемна лекція повинна відповідати таким вимогам: враховувати сучасний стан теоретичних розробок з питань дослідження місцевих фінансів, висвітлювати дискусійні питання та бути базою для поглибленого самостійного вивчення матеріалу дисципліни «Місцеві фінанси». Слід зазначити, що дискусійні лекції бажано проводити за мультимедійною технологією. Викладач одержує можливість проведення більш різноманітних та інформативних лекцій, ніж при класичному методі викладанні, та за більш короткий час викладач передає студентам максимальну кількість інформації. Мультимедійні технології дозволяють наблизити лекції до слухачів, застосування викладачами сучасних методик навчання, зорієнтовано на активізацію пізнавальної діяльності студентів. Існують багато програм для створення лекцій-презентацій – Macromedia Action, PowerPoint з MS Office-XP тощо.

Успіх засвоювання теоретичного матеріалу забезпечує проведення практичних занять, ґрунтуючись на теоретичному лекційному матеріалі та матеріалах інших дисциплін, дає можливість, узагальнювати раніше набуті студентами знання, комплексно вирішувати поставленні завдання.

Впровадження кредито-модульної системи організації навчального процесу у вітчизняних закладах зумовлює підвищення ролі і значення самостійної роботи. Це зумовлене насамперед через зменшення частки аудиторного навантаження та збільшення обсягу самостійної роботи.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів проводиться під керівництвом викладача. Вона є логічним продовженням аудиторних занять, проводиться за завданням викладача, який інструктує студентів і встановлює терміни її виконання. Студент самостійно вибирає режим і тривалість роботи над програмним матеріалом в залежності від своїх здібностей і конкретних умов. Метою самостійної роботи студента є закріпити та систематизувати знання, отримані під час аудиторних занять та самостійне оволодіння новим учбовим матеріалом, та розвиток самостійного мислення. Закріплення і систематизація знань здійснюється шляхом складання опорного конспекту лекцій, схем, таблиць, навчального кросворду, виконання контрольних завдань, підготовки рефератів та підготовки до заліку.

Використання інтерактивних технологій для організації взаємодії викладача зі студентами денної та заочної форми навчання дає можливість консультувати студентів в режимі он-лайн та забезпечує ефективний контроль за самостійною роботою студента над засвоєнням матеріалу.

На наш погляд, ефективність самостійної роботи студентів значною мірою залежить від: мотивації, розробленої структури самостійної роботи та системи контролю за нею, методичного забезпечення та видів консультаційної допомоги.

Індивідуальні завдання проводяться з окремими студентами, які виявили особливі здібності в навчанні та до науково-дослідної і творчої діяльності, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих можливостей. Результати індивідуальної роботи студентів зможуть бути перевірені та оцінені не тільки на індивідуальному занятті, але й заслухані на міжвузівських науково- практичних конференціях.

Одним із найважливіших компонентів процесу навчання є перевірка й оцінювання знань студентами навчального матеріалу. Організація контролю в процесі навчального процесу, на наш погляд, це створення системи моніторингу за ходом діяльності таким чином, щоб визначати досягнення цілей на кожному рівні та своєчасно корегувати можливі відхилення. Контроль може ефективно здійснюватися за таких умов: визначення обсягу матеріалу, що підлягає контролю, встановлення ліміту часу, систематичність здійснення контролю, розробка тестів для самоконтролю, чітка організація перевірки.

Отже, використання інформаційних технологій дозволяє: створення мультимедійних лекційних демонстрацій, розробку віртуальних дистанційних практикумів, застосування комп’ютерних технологій у курсовому проектуванні, надання консультацій студентам в режимі он-лайн, створення електронних бібліотек, що значною мірою покращить підготовку майбутніх фахівців.