Флегантова А.Л.

Полтавська державна аграрна академія

Засади ефективного розвитку інвестиційної діяльності в Україні

Постановка проблеми. Розвиток сучасної економіки важко уявити без ефективної інвестиційної діяльності [4 с. 156]. Стан інвестиційної діяльності значної частини суб’єктів господарювання внаслідок економічної кризи погіршується, що стримує структурну перебудову економіки та перешкоджає своєчасному вирішенню нагальних соціально-економічних потреб держави [5 с. 9]. В зв’язку з цим розв’язання проблем інвестування є одним із найважливіших завдань сьогодення. Активізація інвестиційного процесу є вирішальною умовою успішного продовження соціально-економічних перетворень [3 с. 64].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості, поліпшення інвестиційного клімату та активізації інвестиційного потенціалу для залучення інвестиційних ресурсів, оцінки інвестиційного середовища висвітлені у працях вітчизняних вчених О.В. Гаврилюка [1, 2], О.К. Малютіна [3], В.С. Марцина [4], К.В. Паливоди [5], Г.О. Харламової [6].

Постановка завдання. Завданням даного дослідження є аналіз стану інвестиційних процесів в Україні та розробка основних напрямків зростання інвестиційного потенціалу.

Виклад основного матеріалу. В Україні існує ряд передумов для залучення інвестицій [3 с. 65]:

-           Україна становить один із найбільших ринків в Європі з точки зору природних і людських ресурсів;

-           доступ до стратегічних ринків;

-           інтерес інвесторів до гірничодобувної промисловості, сільського господарства, хімічної промисловості та металургії.

Протягом останніх років Україна отримує чималі валютні надходження з різних джерел [5 с. 36]. Але незважаючи на значний приріст, іноземні інвестиції, як і раніше, продовжують відігравати досить незначну роль. У регіональному плані основний потік прямих іноземних інвестицій направляється в Київ і східні регіони. [1 с. 80].

Привабливим для зовнішнього інвестора є фінансовий сектор та сфера високих технологій (мобільний зв'язок) [2 с. 81 - 82].

У цілому сильні та слабкі сторони України, що впливають на процес залучення капіталів, згруповані в табл. 1

Таблиця 1

Фактори впливу на обсяги інвестицій в Україну [3 с. 66].

Сильні сторони

Можливості

1.                 Трудові ресурси.

2.                 Сировинні ресурси.

3.                 Широка промислова база.

4.                 Територіальне положення України як сполучної ланки між заходом та СНД.

5.                 Значний науковий потенціал.

6.                 Поліпшення економічних рейтингів України.

7.                 Вступ до СОТ.

8.                 Орієнтація на якість продукції та підвищення конкурентоспроможності.

1.             Світова економічна інтеграція.

2.             Формування прозорого ринку землі.

3.             Проведення ефективних приватизаційних програм.

4.             Проведення державно-адміністративної реформи.

5.             Продовження регуляторної реформи та лібералізації підприємницької діяльності.

6.             Продовження лібералізації переміщення товарів і капіталів через кордон.

7.             Великий рівень зношеності основних засобів в Україні вимагає залучення значних обсягів інвестицій.

8.             Зацікавленість у співробітництві з регіональних екологічних проблем.

Слабкі сторони

Загрози

1.                 Незавершеність процесу реформ.

2.                 Недосконалість та протиріччя законодавчої бази.

3.                 Недосконале корпоративне управління і захист прав акціонерів.

4.                 Незріле конкурентне середовище.

5.                 Відсутність прозорості в банківській системі.

6.                 Недостатній розвиток небанківських фінансових установ.

7.                 Обмеження валют, які можуть надходити у вигляді інвестицій в Україну.

8.                 Нероздроблений чіткий і сталий механізм функціонування вдосконаленого процесу імплементації спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення по відношенню до суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності.

9.                 Відсутність чітких правил, згідно з якими інвестор може безперешкодно репатріювати доходи від інвестицій та здійснити відчуження об’єкта інвестування як в Україні, так і за її межами.

10.            Недостатній рівень гармонізації національних стандартів з європейськими та міжнародними.

11.            Великі екологічні проблеми, особливо пов’язані з ЧАЕС.

1.                 Нестійка макроекономічна рівновага.

2.                 Нестійкий політичний стан у країні.

3.                 Конкуренція з боку інших великих ринків, що розвиваються.

4.                 Невирішені проблеми в системі набуття права власності на нерухоме майно.

5.                 Непередбачуваність податкової політики.

6.                 Слабка судова система.

7.                 Недоліки порядку реєстрації об’єктів прав інтелектуальної власності.

8.                 Проблеми при захисті прав кредиторів дочірнього підприємства від неправомірних дій посадових осіб контролюючого підприємства.

9.                 Неможливість застрахувати інвестиційні ризики з допомогою деривативних інструментів через неврегульованість порядку обігу похідних цінних паперів.

10.             Не розроблений порядок відшкодування боргу іноземному інвестору.

Складна процедура придбання цінних паперів або акцій у нерезидентів.

До негативних факторів розвитку інвестиційної діяльності в Україні належать:

- недостатність конкурентних переваг (величина території, наявність кваліфікованої робочої сили і якість вищої освіти) [2 с. 79];

- низький рівень прибутковості підприємств [4 с. 10];

- структура доходів, у якій найбільша частина йде на трансферні виплати несприятлива для інвестицій [4 с. 10].

Отже, для ефективного розвитку інвестиційної діяльності в Україні доцільно було б:

- регулювати інвестиційні потоки, щоб вони спрямовувалися в ті сектори економіки, які становлять найбільший інтерес для країни. Тому на перший план виходить необхідність стимулювання національних інвестицій, оскільки практика показує, що іноземні інвестиції вкладаються туди, де вже діє вітчизняний капітал [3 с. 66];

- для визначення галузевих пріоритетів у сфері залучення інвестицій необхідно було б провести ранжирування галузей виходячи з рівня їх конкурентоспроможності, потреби в інвестиціях, а також потенціалу щодо забезпечення збільшення валового внутрішнього продукту з допомогою інвестицій [3 с. 67];

- інвестиції повинні спрямовуватися в сектори, які мають гарні перспективи у плані збуту своєї продукції, але ринкова частка яких невелика через переваги імпорту;

- пріоритетними напрямами для залучення й підтримки стратегічних інвесторів можуть бути ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції: тракторо-, комбайно-, авіа- та ракетобудування, нафто газовидобування, замкнений цикл виробництва палива для атомних електростанцій, розвиток енергогенеруючих потужностей, переробка сільськогосподарської продукції, транспортна інфраструктура, виробництво легкових та вантажних автомобілів, запровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій [3 с. 67].

Базисними основами розробки інвестиційної стратегії та інвестиційної політики України на сьогодні має стати [6 с. 233 - 235]:

1)       прозорість – удосконалення системи інформаційного обслуговування потенційних інвесторів, удосконалення маркетингу просування країни;

2)       простота – розробка певних норм щодо інвестування, спрощення податкових ліцензійних, сертифікаційних, зовнішньоекономічних і митних процедур;

3)       передбачуваність – створення установи на державному рівні, яка від імені уряду країни буде гарантом інвестиційних угод.

Висновки

1. Україна отримує чималі валютні надходження з різних джерел, але іноземні інвестиції, відіграють досить незначну роль.

2. Негативні сторони розвитку інвестиційної діяльності: низький рівень прибутковості підприємств, структура доходів, у якій найбільша частина йде на трансферні виплати, недостатність конкурентних переваг (величина території, наявність кваліфікованої робочої сили і якість вищої освіти працівників).

3. Основними засадами ефективного розвитку інвестиційної діяльності в Україні є: спрямування інвестиційних потоків в ті сектори економіки, які становлять найбільшу значущість для країни та мають перспективи у плані збуту своєї продукції. Пріоритетними напрямами для залучення й підтримки стратегічних інвесторів є ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції.

Список використаних джерел:

1.       Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / Гаврилюк О.В. // Фінанси України. - №2. – 2008. – с. 68 – 81.

2.       Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / Гаврилюк О.В. // Фінанси України. - №3. – 2008. – с. 79 – 93.

3.       Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / Малютін О. К. // Фінанси України. - №11. – 2008. – с. 64 – 74.

4.       Марцин В.С. Активізація інноваційного потенціалу економіки України / Марцин В.С. // Проблеми науки. - №7. – 2009. – с. 9 – 14.

5.       Паливода К. В. Валютні резерви держави як інвестиційний ресурс / Паливода К.В. // Фінанси України. - №10. – 2009. – с. 36 – 42.

6.       Харламова Г.О. Макроеконометричні моделі інвестиційного потенціалу України / Харламова Г.О. // Актуальні проблеми економіки. - №12. – 2009. – с. 232 – 239.