Економічні науки/3.Фінансові відносини

Асистент Колісніченко К.В.

Херсонський національний технічний університет, Україна

Особливості податкових ризиків

Податкові ризики, як структурний елемент податкової безпеки, дедалі більше й частіше привертають до себе увагу як практиків, так і науковців-фінансистів. Тому податкові ризики є необхідним атрибутом, важливим елементом податкової безпеки.

Питання податкової безпеки та її структурних елементів досліджували такі вітчизняні науковці, як В.П. Вишневський, С.В. Каламбет, А.І. Крисоватий, Н.В. Новицька, Ц.Г. Огонь, С.В. Онишко [2].

Важливим і найбільш складним етапом дослідження податкових ризиків є їх якісний аналіз, призваний виявити об'єктивні й суб'єктивні чинники, котрі породжують ризик у сфері оподаткування.

Податковий ризик держави полягає в імовірності недотримання фактичних податкових надходжень порівняно з плановими (прогнозними) як в цілому з податкових доходів бюджету, так і з окремих видів і груп податків.

Найбільший ступінь ризику за сучасних умов властивий для податкових форм, безпосередньо пов'язаних з оподаткуванням прибутку юридичних осіб і доходів фізичних осіб. Тому ступінь ризику щодо виникнення недоїмок повинен враховуватись при розрахунку планових податкових надходжень, що забезпечить більш точне виконання бюджету. Метою визначення податкового ризику є підвищення ефективності управління податками в масштабі країни або окремої території [1].

На сьогоднішній день широко розповсюджуються порушення податкового законодавства, що приводить до певних втрат як з боку держави, так і з боку суб'єкта господарювання. В зв'язку з цим підвищується рівень податкових ризиків, управління якими є в одному з пріоритетних завдань податкових адміністрацій.

Поняття податкових ризиків відносно нове, не дивлячись на те, що певні спроби управління податковими ризиками були відомі ще в стародавні часи. Проте найбільш активно це явище почали вивчати лише на початку ХХ століття.

Комплексний підхід до визначення родової ознаки поняття економічних ризиків дозволяє включити в їх склад як повноцінний різновид податкові ризики, бо їм властиві як матеріальні, так і нематеріальні негативні наслідки. Інакше логічною буде згода з рядом авторів, які вважають податкові ризики складовою частиною фінансових ризиків. Такий висновок прямо або побічно можна зробити з дослідження економічної літератури, бо при характеристиці податкових ризиків найчастіше присутні фінансові втрати. Така позиція, мабуть, витікає з положення про те, що податкові платежі, а також штрафні санкції в ринкових умовах здійснюються в грошовій формі.

Проте виявляється, що обмеження тільки фінансовими втратами при визначенні податкових ризиків не зовсім вірно, враховуючи особливості податкових правовідносин. Перш за все відзначимо, що у платника податків має місце ризик втрати майна, на яке накладений арешт як забезпечувальна міра з оплати податкових платежів, переоцінки величини реалізації товарів (робіт, послуг). Крім того, мається на увазі також і вірогідність тих або інших дій податкових органів, які прямо не супроводжуються фінансовими втратами. Наприклад, ухвалення рішення про виїзну податкову перевірку платника податків, що викликав підозри в здійсненні неправомірних дій.

Значна частина авторів, в дослідженнях яких присутнє поняття податкових ризиків, найчастіше розглядають податкові ризики в діяльності платників податків. Така позиція особливо була характерна в 90-годах минулого століття, але має місце і зараз. У другій половині першого десятиліття XXI в. почало активізуватися і обговорення питання податкових ризиків держави, зокрема в результаті неправомірних дій найбільших платників податків, частка податкових надходжень яких до бюджету вельми істотна. В даний час все більше число авторів почали розглядати податкові ризики як властиві всім учасникам податкових правовідносин, тобто, принаймні, трьом суб'єктам: платникам податків, податковим агентам і державі. Причому родова ознака податкових ризиків в запропонованій редакції має місце і у випадку з державою. Негативними матеріальними, зокрема, фінансовими наслідками у держави є, перш за все, недонадходження (зниження) податкових доходів в бюджетну систему країни. Інші наслідки - це негативна оцінка податкового клімату країни (зниження податкової конкурентоспроможності), скорочення (стагнація) виробництва окремих видів товарів, робіт, послуг, що ліцензуються державою або соціально значущих та ін.

Представляється, що включення у визначення поняття податкових ризиків всіх учасників податкових правовідносин може розглядатися як ознака, що визначає його специфіку. Такий висновок корелюється з економічним змістом категорії податків і правовим аспектом її практичного втілення. Представляється, що об'єктивною причиною виникнення податкових ризиків є діалектична суперечність, внутрішньо властива фіскальній функції податків, а також взаємозв'язку її фіскальної і регулюючої функцій. Якщо для держави її успішна реалізація знаходить прояв в забезпеченні запланованих надходжень податкових доходів до бюджету, то для платника податків - це витрати, які він прагне оптимізувати (мінімізувати) через їх неминучість.

Гармонізація інтересів держави і платників податків в цих об'єктивних умовах, зокрема забезпечувана шляхом вдосконалення національного законодавства, виступає важливим чинником мінімізації податкових ризиків всіх учасників податкових правовідносин.

Таким чином, податковий ризик - це можливе настання несприятливих матеріальних (перш за все фінансових) і інших наслідків для платника податків або держави в результаті дій (бездіяльності) учасників податкових правовідносин.

Так, в результаті цього вивчення прийшли до висновку, що ризиком можна управляти, тобто використовувати різні заходи, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикової події і приймати заходи до зниження ступеня ризиків. Під податковими ризиками найчастіше розуміють невизначеності, які можуть привести до негативних наслідків. Податкові платежі - одна із значних статей витрат для більшості підприємств, а тому управління податковими ризиками та їх моніторинг необхідні як частина внутрішнього контролю за ризиками.

Цікавою в цьому контексті представляється можливість отримання платником податків інформації про те, як податкові органи розцінять ті або інші його дії, направлені на зменшення податкових зобов'язань. Подібна можливість може бути реалізована за допомогою введення в законодавство інституту "попереднього рішення". Практика так званого фіскального рескрипту (rescript fiscal) в тій чи іншій мірі існує в більшості західних країн. Суть його полягає в тому, що, висловивши свою думку відносно податкових наслідків певної операції, податкова адміністрація надалі є "зв'язаною" такою своєю позицією.

Термін «податкові ризики» кожен може розуміти по-своєму, проте якщо давати узагальнене визначення, то під податковими ризиками розуміється можливість негативних наслідків, викликана податковими чинниками.

Література:

1. Вітлінський В.В. Тимченко О. М. Джерела і види податкових ризиків їх взаємозв'язок ∕∕ Фінанси України. - 2007. №3 - с. 132- 139.

2. Вовчак О.Д. Податкові ризики у системі управління економічною безпекою ∕∕ Фінанси України. - 2008. №11 - с. 41- 47.