Топольницька Анастасія Олександрівна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Пентелейчук Олена Василівна

Особливості регулювання цін на товари та їх модифікація для підвищення конкурентоспроможності

В умовах посилення конкуренції, розвитку технологій та збільшення кількості різноманітної продукції відбувається ускладнення процесів управління як циклами так і реалізацією продукції. Виробники потрапляють у ситуацію коли придбання товару ігнорують, що пояснюється тим, що є товари і дешевше і з певними умовами та акціями, або тим що регулювання цін є незадовільним і несприятливим.

В даний час модифікація цін набуває все більшого значення та актуальності у сфері конкуренства та стимулювання збуту продукції покупцям. І від того як продукт буде користуватись попитом буде залежати і ціна товару.

Багато вчених, науковців присвятили свої роботи, праці на дослідження впливу модифікації цін на стимулювання збуту продукції та на дослідження наслідків, реагування на різні пропозиції та наслідки як з боку покупців так і ринку. Такими вченими були: Покатаєва О.В. [3], Олійник В.В. [1], Пініжко В.С. [2], Тахтай Ю. [5] та інші.

Більшість вчених вважають, що саме ціна впливає на розвиток економіки, а ціну в свою чергу встановлює товаровиробник, виходячи з величини собівартості продукції, націнки, податків тощо. Ціна є одним з найбільш важливих інструментів регулювання економіки, її регулювальний вплив на економіку охоплює багато напрямів. За допомогою цін виробництво продукції підпорядковується суспільним потребам, виражений у формі платоспроможного попиту. Ціна є складовою загальної економічної й соціальної політики держави та забезпечує рівні економічні умови і стимули для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств. У народному господарстві застосовують вільні, державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи. Найефективніше ціна здатна виконувати свої функції тільки за умов вільного ціноутворення з урахуванням потреб ринку [4].

Процес регулювання економіки є постійно діючим, але відбувається з періодичним його посиленням або послабленням залежно від періодів спаду або зростання економіки. Важливою проблемою регулювання цін постає така, що товаровиробники часто завищують ціни на свої товари, для того щоб отримати більший прибуток. Але вони ж і стикаються ще з однією проблемою, що зі збільшенням ціни на товар, а тим більше, якщо ціна на аналогічний товар значно нижча, то споживач звичайно ж надасть перевагу аналогічному товару за нижчою ціною. Але товаровиробники на власний страх і ризик збільшують ціну товару.

Використовуючи різні методи регулювання держава може встановлювати як для різних верств населення так і на різні товари різні ціни, що повинно збільшити попит на певні види товарів та послуг. Також регулювання цін спрямоване на досягнення певних цілей, серед яких основною є стримання процесу інфляції, що досягається за допомогою встановлення максимального граничного рівня націнки на товари для підприємств торгівлі [5].

Регулюванням цін досягається підтримка соціально незахищених верств населення: малозабезпечених, пенсіонерів, багатодітних сімей тощо, які найбільше потребують піклування з боку держави. Регулювання цін дає змогу захистити вітчизняного товаровиробника від негативного впливу зовнішньої конкуренції. Державному регулюванню підлягають не тільки товари першої необхідності, а й тарифи на ресурси, що мають вирішальне соціальне значення [3]. Слід зауважити, що питанням про актуальність цін переймаються як органи державної влади, так і депутати зокрема як місцевої так і державної влади зокрема. Своїми рішеннями вони, певним чином, впливають на цінову політику тих чи інших підприємств так і на ціноутворення взагалі.

Таким чином, для стимулювання збуту фірми, зростанню обсягів реалізації та кількості покупців, підприємство може модифікувати ціни на свої товари. Модифікація цін фірмою для стимулювання збуту представлена у формі цінового стимулювання, цінових знижок та диференціації цін [2]. На рахунок модифікацій цін, то за їх допомогою відбувається збільшення обсягів реалізації продукції на ринках, за рахунок чого кругообіг на ринку підтримує своє існування. Споживачі не завжди звертають увагу чому вони купують самий товар. Тобто є різні методи впливу на психіку людини, для того щоб вона придбала саме той чи інший товар, і ці методи є законними та основані на відповідних правах. Тому, якщо товаровиробник буде знижувати ціни на товар, тим більше він буде користуватися популярністю у споживачів. Від цього залежить і попит на той чи інший товар. З цього можна зробити висновок, що згідно із законом попиту: із зниженням ціни – попит зростає, і навпаки.

Також важливу роль у регулюванні політики ціноутворення відіграє і держава. Оскільки саме держава застосовує методи державного впливу на процес ціноутворення, зокрема впровадженням прямих і непрямих податків. Адже через впровадження податків, відбувається і підвищення ціни на величину встановленого податку, тому держава має встановлювати такі методи впливу, які б задовольняли б умови товаровиробників та потреби споживачів. тому за всім процесом як за встановленням регуляторної політики так і за методами впливу має здійснюватись контроль, який проводить система органів, а саме загальнодержавні, регіональні та відомчі установи [1].

Отже, у процесі здійснення господарської діяльності підприємство (фірма) зацікавлена у зростанні обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) для зміцнення своєї конкурентоспроможності. Сприяє цьому модифікація цін, що здійснюється у формі цінового стимулювання, цінових знижок та у встановленні дискримінаційних цін. Не останнє місце посідає і регулювання цін, адже саме за їх допомогою, в певній мірі, відбувається досягнення стримання процесу інфляції, а також відбувається підтримка деяких верств населення та підтримання вітчизняного товаровиробника. Таким чином, вдало продумана система заходів покращення збуту продукції є дієвим способом збільшення вхідних грошових потоків на підприємство, незважаючи на реально нижчу ціну реалізації та піднятись на вищий щабель конкуренції.

Список використаної літератури:

1. Олійник В.В. Особливості визначення конкурентноспроможності продукції // Економіка АПК. – 2009 - С.128-132.

2. Пініжко В.С. Ціни і ціноутворення: навч. посіб. / В.С. Пініжко – Львів: Інтелект Захід. - 2007 – 488 с.

3. Покатаєва О.В. Державна регуляторна політика щодо механізму ціноутворення на товари і послуги для населення // Держава і регіони. – 2009. - №3 – С. 142-150

4. Шкварчук Л.О.: Ціноутворення: Підручник. – К.: Кондор. – 2006. – 460с.

5. Тахтай Ю. Правові колізії державного регулювання ціноутворення // Юридичний журнал. Юстиніан. – 2009. - №7 (www. justinian.com.ua).

6. www. economics.unian.net.