Савка В.А.

Науковий керівник – Пентелейчук О.В.,

Буковинська державна фінансова академія,

м. Чернівці

Необхідність та шляхи державного регулювання і контролю за цінами

Дана тематика на сьогодення є особливо актуальною, оскільки саме регулювання цін сприяє подальшому розвитку економіки та держави зокрема. Дане питання та напрямки розглядали такі вчені та науковці, як Верхоглядна Н.І., Ільіна С.Б., Іваннікова Н.А., Слабко Я.Я. та багато інших [9].

Ціна є одним з найбільш важливих інструментів регулювання економіки, її регулюючий вплив на економіку охоплює багато напрямків.

Зокрема, за допомогою цін виробництво підпорядковується суспільним потребам, вираженим у формі платоспроможного попиту, ціни стимулюють зниження витрат на виробництво і реалізацію товарів, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості товарів. Усі ці регулюючі функції ціна може виконувати найбільш ефективно лише за умов вільного ціноутворення, тобто тоді, коли вона формується тільки під впливом ринкових чинників. Але досвід показує, що як ринок, так і вільна (ринкова) ціна не є універсальними засобами регулювання економіки. Вони не здатні враховувати всієї різноманітності умов і цілей соціально-економічного розвитку країни. Світова практика підтверджує, що державне регулювання цін у тій чи іншій мірі існує в усіх країнах.

Сутність і форми державного втручання в процеси ціноутворення залежать від стану економічного розвитку країни. За умов розвинутого ринку державне втручання обмежується тільки відповідним впливом на передумови та побічні наслідки вільного ціноутворення. На етапі початкового формування ринкових відносин держава мусить безпосередньо втручатися і в самий механізм ціноутворення, компенсуючи нездатність ринку утворювати рівноважні ціни. Державне цінове регулювання в Україні регламентується спеціальним законодавством: законом «Про ціни і ціноутворення», постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та іншими чинниками .

Закони в галузі ціноутворення встановлюють основні правила формування та застосування цін в країні, порядок контролю за цінами, відповідальність за його порушення, права та обов'язки окремих органів виконавчої влади у сфері ціноутворення. Для практичного виконання зазначених документів, вони доповнюються й конкретизуються спеціальними рішеннями парламенту, указами Президента, постановами уряду. З метою здійснення цінової політики держава створила загальнодержавну установу в складі  Міністерства економіки України – Державну інспекцію з контролю за цінами з територіальними інспекціями в областях, діяльність яких  у сфері ціноутворення спрямована на формування та реалізацію цінової політики в країні та регіонах, аналіз та прогнозування динаміки цін і тарифів, розробку відповідних пропозицій щодо регулювання цін та стримування інфляції, здійснення методологічного керівництва діяльністю органів управління різного рівня з питань формування цін.

Значно ширші повноваження у сфері ціноутворення надано місцевим органам виконавчої влади, що дає їм змогу оперативно, з урахуванням місцевих особливостей проводити в життя цінову політику держави, вони мають право регулювати ціни на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, газ скраплений, торф паливний та ін.), що відпускаються населенню для побутових потреб; тарифи на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення; граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування; тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні й комунальні заклади охорони здоров'я; граничні рівні торговельних надбавок на окремі вітчизняні та імпортні лікарські засоби й вироби медичного призначення.

Згідно з розпорядженням Чернівецької облдержадміністрації від 03.06.08р. №287-р запроваджено регулювання гуртово – відпускних цін на 15 видів товарів і виробів, в тому числі борошно пшеничне, яловичину, свинину і птицю, ковбасні вироби варені, цукор, олію та інше для суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності та фізичних осіб, шляхом обов’язкового декларування їх зміни в облдержадміністрації у тому разі, коли такі зміни зростають протягом місяця більше як на 1% [7].

Державне регулювання цін — це політика впливу держави за допомогою законодавчих, адміністративних та кредитно-фінансових заходів на ціни з метою сприяння стабільному розвитку економічної ситуації в країні, це засіб досягнення певних цілей державної економічної політики [9].

За даними Держкомстату України станом на 01.01.2009 року питома вага груп товарів та послуг, де запроваджене державне регулювання цін і товарів у загальному обсязі ВВП України складає 50,3% в т.ч. 29,1% на товари та 21,2% на послуги [8].

Здійснення державної цінової політики неможливе без ефективного контролю за додержанням дисципліни цін. Під дисципліною цін розуміють дотримання визначених нормативними актами й документами вимог щодо формування, установлення та використання цін за умов регульованої ринкової економіки.

Контроль за додержанням дисципліни цін здійснюється системою спеціальних органів, зокрема Державною інспекцією з контролю за цінами Міністерства економіки України і підпорядкованими їй державними інспекціями Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області за 2009 рік здійснено 522 перевірки суб’єктів підприємницької діяльності щодо додержання порядку формування, встановлення та застосування регульованих цін і тарифів, з яких в 258 господарських суб’єктах, або 49,4% виявлено порушення державної дисципліни цін. Аналогічно за січень-червень цього року в 127 із 196 перевірених суб’єктів, або у 64,8% допущено відхилення [8].

Державні інспекції цін мають право самостійно приймати рішення щодо застосування фінансових санкцій і стягнення штрафів. Контроль за цінами із застосуванням економічних санкцій за порушення дисципліни цін поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які перебувають на території України та здійснюють виробничу, торгову та іншу комерційну діяльність. 

До суб’єктів підприємницької діяльності Буковини, які допустили порушення, інспекцією за минулий рік застосовано економічні санкції більше як на 6,1 млн.грн., до 54 посадових осіб з вини яких скоєні порушення застосовані адміністративні штрафи. За результатами перевірок попереджено обрахувань майже на 7 млн.грн., повернено споживачам 8,5 млн.грн., зменшено витрат із бюджету на дотації та субсидії майже на 800 тис.грн. В першому півріччі цього року інспекцією за результатами планових і позапланових перевірок винесено 117 рішень про застосування санкцій на загальну суму 31,6 млн.грн. [8].

В той же час існує ряд проблем нормативно – правового характеру в ціноутворенні, які потребують нагального вирішення на загальнодержавному рівні. Зокрема це:

- прийняття в новій редакції закону України «Про ціни і ціноутворення», реалізація якого дозволить усунути прогалини в законодавстві про ціни і ціноутворення, сприятиме здійсненню єдиної ефективної цінової політики в державі та захисту соціально незахищених верств населення, дозволить врегулювати питання порядку формування, встановлення і застосування цін фізичними особами – підприємцями, які займають значний сегмент економіки в країні;

- потребує вдосконалення механізм декларування зміни цін виробників та постачальників продовольчих товарів, діючий на сьогоднішній день в частині переліку продовольчих товарів, зміна гуртово – відпускних цін на які підлягає обов’язковому декларуванню;

- в обов’язковому порядку необхідно передбачити відповідальність суб’єктів господарювання за ненадання або надання недостовірних даних органам державного контролю за цінами шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Задля недопущення дестабілізації цінової ситуації на регіональному продовольчому ринку та стримування інфляційних процесів, можна запропонувати вжити наступні заходи:

- проводити постійний аналіз балансу попиту та пропозиції на окремих товарних ринках та у випадках загрози виникнення дисбалансів ініціювати проведення державних інтервенцій;

- активно використовувати механізм державного замовлення на основні види сільськогосподарської продукції шляхом укладання форвардних угод;

- враховуючи те, що економіка України наближається до світових стандартів ринкового середовища, в якому ціни формуються вільно, в залежності від попиту та пропозиції на окремих ринках, а більший попит формує більше інфляційне навантаження, пропоную місцевим органам влади розробити механізм соціального захисту незахищених верств населення у періоди дестабілізації цінової ситуації н окремі продукти харчування.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про ціни і ціноутворення" від 3.12.1990р. №507-XII зі змінами і доповненнями станом на 9.07.2010р. №2479-VI.

2. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” від 15.12.2009р. №1759-VI.

3. Постанова КМУ від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення повноважень органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”.

4. Постанова КМУ від 13.12.2000р. №1819 “Питання Державної інспекції з контролю за цінами” зі змінами станом на 28.07.2010р. №667.

5. Постанова КМУ від 17.10.2007р. №1222 “Про затвердження порядку декларування зміни оптово – відпускних цін на продовольчі товари".

6. Положення про державну інспекцію по контролю за цінами в Чернівецькій області, затверджене наказом Мінекономіки від 29.07.2009р. №81.

7. Розпорядження Чернівецької облдержадміністрації від 03.06.2008р. № 287- р.

8. Звітність про роботу державної інспекції за цінами в Чернівецькій області за 2009 рік та перше півріччя 2010 року [Електронний ресурс] – Доступ з: http://www.cinova@cv.ukrtel.net.

9. Верхоглядна Н.І., Ільіна С.Б., Іваннікова Н.А., Слабко Я.Я., Лисенко Ю.В. Основи ціноутворення / Н.І. Верхоглядна // Навчальний посібник. – К.: Кондор - 2007. – С. 14-17.

10. Шкварчук Л.О. Ціноутворення/ Л.О. Шкварчук // Підручник. – К.: Кондор. – 2006. – С. 81-82, 88, 123.