М.П.Витак

Аспірант

Національний Університет ДПС України

Управлінський облік витрат виробництва продукції підприємств целюлозно-паперової галузі України

Організація ефективного процесу управління витратами підприємства будь-якої галузі промисловості України, в тому числі целюлозно-паперової являється одним із безперечних факторів підтримки конкурентоспроможності продукції. Процес обчислення собівартості виробленої продукції завжди був і на даний час залишається одним із найважливіших як для цілей прийняття управлінських рішень, так і для визначення фінансового результату діяльності підприємства.

Зокрема питання калькулювання собівартості готової продукції досліджувалися такими вітчизняними вченими як Головим С., Врублевським М., Чумаченком М., Сопко В., Задорожнім С. та зарубіжними вченими Гарісоном Р., Норіном Е., Брюєром П., Друрі К. та іншими. Проте на сьогодні окремі наукові дослідження залишаються дискусійними, а тому існують розбіжності у способах обчислення собівартості одиниці продукції.

Облік виробничих витрат значною мірою залежить від особливостей галузі промисловості, до якої належить підприємство, типу і виду виробництва, характеру його організації та технологічного процесу, асортименту продукції, що виробляється, масовості її випуску, об`єкта калькулювання, структури підприємства і центрів виникнення витрат.

Підприємства целюлозно-паперової галузі України традиційно використовують попроцесний метод обліку витрат, де об`єктом обліку витрат є окремий процес як складова частина всього процесу виробництва. Зокрема, ВАТ”Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” проводить оцінку незавершеного виробництва при використанні у подальшому виробництві готової продукції за методом FIFO, який передбачає, що з усієї кількості одиниць готової продукції, виробництво яких було завершено протягом звітного періоду, першими було завершено ті, що перебували в процесі виробництва на початок звітного періоду,а потім ті, виробництво яких було розпочато і завершено протягом цього звітного періоду. Інакше кажучи, перша одиниця продукції, що потрапила в цикл обробки, буде першою завершеною виробництвом одиницею продукції цього періоду. В силу специфіки технологічних процесів більшість виробничих процесів автоматизовано, що створює передумови для комп`ютеризації облікових процесів. Наприклад, на Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті вже тривалий час використовують автоматизовану систему управління виробництвом на базі програмного продукту R-3 відомої фірми SAP. Це дозволило значно знизити виробничу собівартість продукції та оптимізувати фінансові потоки. Запроваджена на ВАТ”Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті” система R3 щодо ведення обліку операцій із оборотними активами дає змогу отримати інформацію про наявність матеріальних цінностей та їх реалізацію у будь-якому вираженні: кількісному, вартісному, за матеріально-відповідальними особами. Використання інших програмних продуктів для ком`ютерного бухгалтерського обліку зменшеншує ймовірність помилки у прийнятті управлінських рішень.

Зокрема на іншому підприємстві целюлозно-паперової промисловості України ТзОВ”Дунапак-Україна” облік виробничого процесу , що полягає у виготовленні гофроящиків та гофрокоробок, ось уже два роки ведеться за допомогою іноземної виробничої програми WP 2000, яка дозволяє отримати детальну інформацію про якісні та кількісні показники на кожній стадії виробничого процесу. Вартісні вимірники понесених витрат генеруються у іншій комп`ютерній програмі Oracle Application. Саме за допомогою цих двох програм калькулювання витрат здійснюється з використанням методу усереднення- ще один різновид попроцесного методу обліку витрат. Калькулювання витрат методом усереднення передбачає, що запаси одиниць продукції на початок періоду були початі і закінчені в межах поточного звітного періоду. Хоча цей метод менш точний, ніж метод FIFO, він набагато простіший для розуміння і роботи, а тому дає можливість своєчасно прийняти правильне управлінське рішення. Процес розрахунку фактичної собівартості методом усереднення складається з таких етапів: 1) Складання виробничого звіту (за допомогою виробничої програми WP 2000) , 2) Визначення кількості умовно завершених одиниць продукції звітного періоду (за допомогою виробничої програми WP 2000) , 3) Розрахунок собівартості умовної одиниці продукції (за допомогою програми Oracle Application), 4) Визначення фактичної собівартості готової продукції (продукції, випущеної з виробництва та переданої до іншого процесу-збуту) та незавершеного виробництва(за допомогою програм Oracle Application та WP 2000). Саме застосовуючи калькулювання витрат методом усереднення на даному підприємстві керівництву слід здійснювати аналіз можливостей виробництва і збуту (бізнес-аналіз). Необхідно визначити ефективність і конкурентоспроможність упаковки, потреби виробництва в устаткуванні, матеріалах, технологічному оснащенні, виявити канали розподілу і реалізації нової продукції, розрахувати фінансові витрати на розробку і запровадження нової упаковки.

Ефективність розроблюваної упаковки визначають для того, щоб оцінити її конкурентоспроможність. Найбільш ефективною являється не та упаковка, яка сама дешевша в виробництві, а та, виробництво якої забезпечує найменші витрати на всіх стадіях – від виробництва до утилізації:

Zmin=( C1 + E1K1 )N + ( C2 + E2K2 )N + nyN

де Zmin – витрати на упаковку; C1, C2 – собівартість віднесена до одиниці продукції при виготовленні ( С1) і використанні ( С2) упаковки; К1, К2 – капіталовкладення на одиницю продукції при виготовленні ( К1 ) і використанні ( К2 ) упаковки; N, ny – загальна кількість упакованої продукції (N) і очікувані втрати (ny); E1, E2 – нормативні коефіцієнти окупності при виготовленні(Е1) і використанні(Е2) упаковки(зазвичай:Е1, Е2=0,2-0,35).

В процесі формування концепції і бізнес-аналізу визначають ємкість ринку, можливий об`єм продаж, витрати часу на розробку, необхідність в капіталовкладеннях, розраховують орієнтовну ціну на нову продукцію, поточні витрати на виробництво і очікуваний прибуток, оцінюють конкурентоспроможність розроблюваного виробу, виявляють потреби виробництва.