Скибінський С.В., Ланиця І.Ф.

Львівська комерційна академія

Дослідження ступеня обізнаності споживачів про харчові добавки і наповнювачі в ковбасних виробах

У поточному періоді і на перспективу проблема дефіциту продуктів харчування і питної води набуде планетарного масштабу. Одним із напрямів вирішення проблеми повноцінного харчування людей є пошук нових джерел білка та виробництво харчових продуктів з використанням додаткових джерел поживних речовин, харчових добавок.

За вимогами державних стандартів виробники продуктів харчування повинні застосовувати у своєму виробництві харчові добавки з метою:

- забезпечення збереження споживчих властивостей продуктів;

- надання виробам привабливого товарного вигляду;

- покращення умов зберігання продуктів (збільшення терміну зберігання, зміни температурного режиму зберігання і ін.);

- скорочення тривалості технологічного процесу та полегшення обробки сировини;

- зменшення витрат виробництва.

Виробник, згідно з п.5.2. Державного Стандарту України „Продукти харчові. Споживче маркування. Загальні правила”, зобов’язаний інформувати споживачів про використання харчових добавок у своїх виробах. Така інформація повинна бути подана на етикетці чи упакуванні виробу: зазначається групова назва добавки та індекс відповідно до Міжнародної цифрової системи (INS), або Європейської цифрової системи (Е). Європейським Союзом, враховуючи актуальність цієї проблеми, розроблено систему цифрової кодифікації харчових добавок. Вона включена в кодекс ФАО/ВОЗ для харчових продуктів (Codex Alimentarius, Ed.2, V.1) як міжнародна цифрова система кодифікації харчових добавок (International Numbering Sistem – INS).

Проте, як показують спостереження, задекларовану державними стандартами мету і інформацію на етикетці (упакуванні) значна кількість виробників спотворюють. У зв’язку з цим у споживачів склалася хибна думка про наявність у продуктах харчових добавок, які мають відповідне позначення - літеру “Е”.

Подібні протизаконні дії виробників, обмежена обізнаність споживачів про причини використання харчових добавок і наповнювачів, а подекуди отримання недостовірної інформації привели до негативної реакції споживачів на присутність харчових добавок у продуктах харчування, що, своєю чергою, негативно позначається на обсягах виробництва і продажу таких продуктів.

Виявлення ступеня обізнаності, поінформованості споживачів різних сегментів ринку стосовно використання харчових добавок у процесі виробництва, наприклад ковбасних виробів як найпоширенішої товарної групи серед м’ясних продуктів харчування та виявлення їх поведінки в процесі вибору цього продукту, окремих асортиментних різновидів, а також купівлі і споживання цих продуктів у поточному періоді надзвичайно актуальні.

Узагальнення матеріалів опитування респондентів – покупців і споживачів ковбасних виробів, як науковий метод дослідження дають підстави зробити висновок про підтвердження висунутої гіпотези, сутність якої у тому, що більшість споживачів взагалі не розрізняють поняття “харчова добавка” і “харчовий замінник, наповнювач”, а отже вони не здатні повною мірою осягнути ні причин застосування харчових добавок і наповнювачів, ні переваг у процесі їх споживання, ні тим більше, небезпек для споживачів, враховуючи стан їх здоров’я, систему споживання і інші чинники.

Результати дослідження обізнаності і ставлення покупців до ковбасних виробів з харчовими добавками і наповнювачами засвідчили, що їх думки розділилися і характеризуються в окремих варіантах відповідей наступними показниками (Рис. 1)

Рис. 1. Динаміка обізнаності покупців із харчовими добавками і наповнювачами у ковбасних виробах (2009-2010 рр.)

За даними рис. 1 видно, що:

- переважна більшість опитаних респондентів знають про ковбасні вироби з харчовими добавками і замінниками (у 2009 р. загальна частка знаючих становила 73,8%). Але знаючи про наявність на споживчому ринку таких ковбасних виробів, вони реагують на них по-різному (37,4% - знають, але не задумуються над цим; 21,2% - знають, але не сформулювали своєї думки щодо цього продукту і 15,2% - знають, але інколи випускають з виду;

- частка респондентів, які знають про ковбасні вироби з добавками має тенденцію до збільшення. Якщо у 2009 році таких було 73,8 %, то у 2010 році вона збільшилася на 12,1 процентних пункти. Підвищення показника обізнаності, очевидно, пов’язано із збільшенням потоку інформації щодо проблеми, яка досліджується, із різних джерел (реклама, побутові слухи, засоби масової інформації);

- важливо відзначити, що думки респондентів, які обізнані з ковбасними виробами з харчовими добавками, та їх дії щодо купівлі даного виду продукту, суттєво відрізняються. Частина споживачів, які ще досі не сформували свого ставлення до ковбас з добавками складає 21,2%, однак і в даному випадку простежується позитивна динаміка (їх частка у 2010 році зменшилася на 3,0 процентних пункти і становила 18,2 %);

- частина опитаних респондентів взагалі не задумуються над цією проблемою, або просто не беруть її до уваги. Можливо, не зіткнувшись з негативною інформацією про шкоду, яку в окремих випадках можуть заподіяти ковбасні вироби з наповнювачами, вони нехтують такою інформацією і споживають ковбасні вироби з наповнювачами як без них. Характерно, що частка споживачів, які не задумуються над цим питанням у 2010 році знизилася на 8,1 процентних пункти, а частка тих, хто деколи випускає це з виду, збільшилася більше ніж у два рази і становила 37,4 %. Можна припустити, що охарактеризовані зміни у поведінці споживачів викликані насамперед недостатньо високою культурою харчування у суспільстві, в якому харчування людей здійснюється безвідносно норм і нормативів фізіології харчування, недостатнє споживання продуктів харчування. Для значної частини споживачів погляди на харчування зводяться до підтримки життєдіяльності організму. При цьому частина респондентів все ж розпочинає задумуватися над тим, які продукти вони споживають, якими є складники цих продуктів, як вони вплинуть на здоров’я і працездатність організму у поточному періоді, і тим більше в майбутньому, і що ще важливіше – як вони відіб’ються на генофонді нації, на здоров’ї наступних поколінь.

Дослідивши ступінь обізнаності споживачів ковбасних виробів з харчовими добавками і наповнювачами можна зробити певні висновки та сформулювати пропозиції, які сприятимуть розвитку ринку ковбасних виробів з харчовими добавками і наповнювачами та поліпшать задоволення потреб споживачів.

Для збільшення прошарку лояльних споживачів до ковбасних виробів з добавками і наповнювачами, а отже активізації попиту на ці продукти харчування та збільшення об’ємів їх споживання необхідно здійснити вибір ефективних джерел інформації, активізувати роботу з її поширення. Причому, ця інформація має містити відомості, в яких будуть зацікавлені споживачі, вона зачіпатиме нові проблеми, привертатиме увагу, а також радитиме та переконуватиме споживачів не тільки про нешкідливість, але і про корисність споживання ковбасних виробів з харчовими добавками і наповнювачами. Підприємства-виробники ковбасних виробів з харчовими добавками повинні приділяти більшу увагу розповсюдженню на телебаченні, радіо, шляхом виступів лікарів-дієтологів, фахівців з інститутів гігієни та харчування, які б у простій, доступній формі змогли донести до потенційних споживачів позитивні характеристики харчових добавок та наповнювачів в продуктах харчування.

Література

1. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12. 05. 1991 № 1023-ХІІ (у редакції Закону України від 01. 12. 2005 №3161-IV).

2. Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23. 12. 1997 № 771/97-ВР (у редакції Закону України від 31.05.2007 №1104-16)

3. ДСТУ-П 4518:2006: Продукти харчові. Споживче маркування. Загальні правила. – К., Держспожив-стандарт України.