Теоретичні основи поняття « фінансові ресурси» та зв'язок його з іншими фінансовими категоріями

Ольшевська О.О., аспірант, Зюкіна Г.В.

Криворізький технічний університет

В ході розвитку кожна країна визначається своїм ресурсним потенціалом та вмінням ефективно ним розпоряджатися. Задля забезпечення сталого розвитку держави, насамперед, потрібно мобілізувати , оптимально розмістити та ефективно використати фінансові ресурси суб’єктів господарювання.

У сучасних умовах механізм управління фінансовими ресурсами підприємств тільки на стадії формування . Тому проблема дослідження питань щодо управління, форм його взаємодії з державною фінансовою системою є дуже актуальною на даний період розвитку.

Дослідження даного питання є досить актуальним також тому, що від величини фінансових ресурсів та ритмічної фінансової політики залежить нормальне функціонування підприємства. Адже саме за допомогою використання фінансових ресурсів підприємство розширює свої позиції на світових ринках, функціонує беззбитково та отримує економічний ефект, тобто прибуток.

Дане питання розглядалося у працях таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як: А.І. Балабанов, І.Т.Балабанов, В.Г.Бєлоліпецький, А.М.Бірман, О.Д. Василик, І.В.Зятковський, В.М. Опарін, К.В. Павлюк, А.М. Поддєрьогін, В.К. Сенчагов та ін.

При радянському періоді поняття „фінансові ресурси” вперше було

використано при складанні першого п’ятирічного плану розвитку народного

господарства СРСР. До його складу було включено баланс фінансових ресурсів (баланс доходів і видатків) – бюджету [1, с. 29].

За тлумаченням В.І. Терьохіна, відбувається розмежування фінансових ресурсів і джерел їхнього формування, хоча не враховано використання підприємством грошових коштів для виконання фінансових зобов’язань у нефондовій формі .

А.М. Бірман звертав увагу на відсутність чіткого розмежування між

поняттями доходи, грошові кошти, грошові фонди (фонди грошових коштів),

фінансові ресурси. Хоча і він трактував фінансові ресурси досить широко

– як „виражену у грошах частину національного доходу, сконцентровану

безпосередньо в держави чи в соціалістичних підприємств для використання

на цілі розширеного відтворення та на загальні державні видатки” [7, с.31].

Василик О.Д. намагається пояснити відмінність між фінансовими ресурсами та грошовими коштами в момент їхнього перебування на рахунках або в касі підприємства, зазначаючи, що поняття „грошові засоби” значно ширше, але фінансові ресурси виступають завжди у грошовій формі. Грошові засоби стають фінансовими ресурсами тоді, коли вони концентруються у відповідні фонди, для яких встановлено порядок створення й використання” [9, с.84].

Поддєрьогіним А.М. [12,с.133] приділено особливу увагу визначенню належності до фінансових ресурсів грошових фондів і частини грошових коштів, що використовується у нефондовій формі. Згідно з його міркувань можна зробити висновок, що фінансові ресурси та грошові кошти повністю ототожнюються.

На основі вище розглянутих точок зору щодо трактування поняття «фінансові ресурси» можна виділити одне : фінансові ресурси – це вся сума коштів, що має цільове призначення з метою забезпечення нормального функціонування підприємства та виконання ним своїх функцій.

На сьогоднішній день дуже загострилась проблема нестачі фінансових ресурсів на підприємстві. Все більше підприємств потерпають від бездіяльності, викликаною недостатньою кількістю коштів для його функціонування. Нестача фінансових ресурсів спричиняє виникнення, формування та зростання заборгованостей перед фінансовими інституціями, партнерами, інвесторами, працівниками, що, в свою чергу, негативно впливає на функціонування та можливості розширення подальшого економічного горизонту підприємств, оскільки при цьому скорочуються обсяги та ускладнюються умови їх фінансування.

Для розв’язання проблем формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова політика держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб’єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні соціально-економічних проблем у країні.

Фінансові ресурси досить ємна категорія, яка несе в собі глибокий зміст. За допомогою фінансових ресурсів підприємства можуть повністю покрити свої витрати, розрахуватися по своїм зобов’язанням та забезпечити собі в майбутньому стійку позицію на ринку. Ефективне використання власних фінансових ресурсів підприємств сприяє забезпеченню процесу виробництва оптимальним їх розміром. Важливим напрямком вдосконалення процесу використання фінансових ресурсів є подальша оптимізація їхнього формування.

Список використаних джерел

1. И.Т. Балабанов «Электронная коммерция» : учебник, Киев 2001г.

2. А.М.Бірман «Финансы отраслей народного хозяйства СССР», части 1,2. Москва, 1953-57 гг.

3. А.М.Бірман «Экономические рычаги повышения эффективности производства. Размышления экономиста» 1980 г.

4. А.М.Бірман «Очерки теории советских финансов», 3 выпуска Москва, 1968—1975 гг.

5. О.Д.Василик « Державні фінанси україни» , Київ, 2007 р.

6. І.В.Зятковський «Фінанси підприємств [Текст] : навч. посіб. /2004

7. І.В.Зятковський – 2-ге вид., перероб. – К. : Кондор, 2003. – 364с.

8. А. М. Поддерьогін, Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам, А. М. Павліковський, О. В. Павловська, В. 3. Потій, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Н. П. Шульга, С. А. Булгакова «Фінанси підприємств», Київ, 2006р.

9. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.