Лобода А.О.
Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара,
Україна
Регіональна економічна
політика сьогодні потребує докорінної зміни. Сучасний
стан державного управління регіонами в Україні можна охарактеризувати як передкризовий, тому існує невідкладна потреба в розробці та реалізації нової регіональної
політики, яку було б зорієнтовано не на зовнішні, а на ендогенні
фактори, яка б передбачила нову ефективну
систему управління ресурсним потенціалом регіону, могла б забезпечити
баланс загальнодержавних інтересів з регіональними
та місцевими інтересами, ґрунтувалась на засадах єдності та цілісності
державної території, поєднанні централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням
їхніх економічних, екологічних і
демографічних особливостей [2].
Для докорінних змін в
регіональній політиці необхідно звернути увагу на реалізацію критеріїв оцінки
регіонального соціально-економічного розвитку з позицій ефективного управління
саме ресурсним потенціалом регіону. Також важливого значення набуває не лише
виділення таких критеріїв в ефективному розвитку регіонів, а й розробка
методики їх оцінки.
Отже, на наш погляд,
можливе виділення наступних критеріїв оцінки соціально-економічного розвитку
регіону.
По-перше, це критерій
оцінки територіальності, який має універсальне методологічне значення та дає змогу об’єктивно оцінити відносну цілісність, завершеність того чи іншого етапу економічного і
соціального розвитку регіонів країни.
Адже кожен регіон має свою окреслену територію та характеризується певними
показниками розвитку, що ми можемо спостерігати з основ економічного
районування країни.
Критерій оцінки єдності регіональної політики
орієнтує на комплексний підхід до врахування
природно-господарських особливостей кожного регіону, завдань його економічного
та соціального розвитку; передбачає поєднання економічних методів управління та місцевої ініціативи, відповідальність місцевих органів управління за комплексний
розвиток відповідних територій. Критерій єдності має вагоме значення,
так як в обґрунтуванні рішень соціально-економічного розвитку регіону мають враховуватися всі чинники
економічного, соціального, екологічного, організаційного та технічного характеру.
Наступний, критерій
оцінки комплексності відображує об’єктивні процеси суспільного поділу праці та
регіональної інтеграції виробництва, орієнтує на
забезпечення комплексно-пропорційного розвитку господарства регіонів. Комплексність спрямована на піднесення
суспільного виробництва на якісно
новий ступінь, посилення соціальної спрямованості його розвитку,
забезпечення повної збалансованості виробничих ресурсів з потребами
господарського комплексу, істотне підвищення продуктивності
праці, задоволення на цій основі потреб виробництва і населення.
Критерій оцінки оптимальності, перш за все, означає дотримання обґрунтованої економічної відповідності між нарощуванням виробничого потенціалу галузей господарства країни та
розробкою і реалізацією заходів щодо охорони навколишнього середовища, а також орієнтує на забезпечення найбільш раціонального
регіонального розвитку з використанням прогресивних норм і нормативів,
диференційованих за районами.
Наступний, критерій
оцінки пріоритетності розвитку регіону, на наш погляд, є основним серед
виділених критеріїв оцінки. Він сприяє ранжуванню цілей і завдань соціально-економічного розвитку регіону відповідно до просторової стратегії його комплексного розвитку та допомагає оцінити реальні виробничо-економічні і ресурсні можливості, орієнтує на дотримання соціальної спрямованості використання рекреаційних, матеріальних та фінансових ресурсів, а також засобів подальшого розвитку соціальної інфраструктури.
На нашу думку, критерій
оцінки пріоритетності регіонального розвитку - основний шлях інтенсифікації економіки регіону,
що допоможе оцінити пріоритетне використання ресурсного
потенціалу регіону на його вирішальних напрямах.
Критерій оцінки
варіантності передбачає необхідність аналізу вибору шляхів досягнення
цілей і розв’язання
завдань управління регіональним розвитком,
певні зрушення у галузевій і територіальній структурах господарства регіону, використання його переробних та
економічних ресурсів.
Даний критерій, на наш
погляд, є дуже об’ємним та передбачає розробку різноманітних методик та варіантів оцінки регіонального розвитку, що складаються на основі альтернативності проектованих темпів і пропорцій розвитку галузей, гіпотез інвестиційної політики, технічних і технологічних рішень в організації
виробничих процесів, змін у забезпеченні сировиною, матеріалами, комплектуючими
виробами, паливно-енергетичними і трудовими ресурсами.
Наступний, критерій
оцінки узгодження інтересів місцевих органів управління і
комплексного розвитку регіону з госпрозрахунковими
інтересами підприємств на основі єдиної відомчо-територіальної
системи стимулювання і відповідальності. Даний
критерій передбачає взаємну економічну оцінку відповідальність
і взаємні зобов’язання щодо комплексного розвитку та функціонування
адміністративно-територіальної одиниці.
Один з найважливіших критеріїв є критерій
оцінки пропорційності забезпечення
фінансовими ресурсами за рівнями адміністративно-територіальної ієрархії та
розширення фінансово-економічної
самостійності територіальних одиниць нижнього рівня. Фінансові ресурси є одним з основних критеріїв ефективного
соціально-економічного розвитку регіону [4].
На наш
погляд, перш за все, необхідно докорінно змінити діючу в країні систему
визначення соціально-економічних пріоритетів розвитку регіону, а також
розробити нові методи реалізації найважливіших першочергових завдань. Визначення пріоритетів - необхідна
умова підвищення ефективності
суспільного виробництва, наближення його територіально-галузевої структури до структури
суспільних потреб, прискорення науково-технічного
прогресу, удосконалення суспільно-господарських, міжрегіональних, міжгалузевих, галузевих і внутрішньогалузевих
пропорцій [3].
Як вже зазначалося,
критерій оцінки пріоритетності регіонального розвитку є основним для оцінки пріоритетного використання ресурсного потенціалу регіону на його вирішальних напрямах. Визначення пріоритетності тієї чи іншої галузі або сфери
діяльності є вирішальним критерієм в ефективному управлінні фінансами регіону. Потреба у коштах – основне завдання при вирішенні
питання розвитку економіки регіону. Тому швидкість обігу капіталу і обсяги
коштів, що виділяються на формування фінансових ресурсів регіону, у більшості
випадків має бути критерієм пріоритетності. Інакше кажучи, витрачення коштів,
призначених на розвиток регіону, повинно бути сконцентровано на тих об’єктах,
які мають найвищий потенціал майбутнього економічного зростання.
Література:
1. Долішній
М., Мошенець О. Ринкові механізми регіонального управління // Регіональна
економіка, 2001. - №1. – С. 7.
2. Лебединська О. Стратегічне планування й визначення
пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів // Управління сучасним
містом. – 2003. - №10-12. – С. 102.
3. Хвесик М.
А., Горбач Л. М., Вишневська Н. В., Хвесик Ю. М. Стратегія соціально-економічного
розвитку регіону: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 376 с.