Особливості діяльності підприємств споживчої кооперації України, які відіграють важливу роль у соціально-економічній розбудові держави, здійснюючи торгівельне і інші види обслуговування сільського населення, полягають у тому, що вони:
- виступають водночас як замовники багатьох послуг на ринку (страхових, банківських, будівельно-ремонтних, рекламних, консультаційних і ін.), тобто виступають як об’єкти маркетингового впливу різних підприємств і як виконавці багатьох послуг для населення (торгівельних, заготівельних, побутових, ресторанних, виробничих і ін.) і вони є суб’єктами ринку, а отже і маркетингу. За цих умов, наприклад, 1880 споживчих товариства, 11340 торгівельних підприємств, 3700 закладів ресторанного господарства, 460 ринків, 6500 підприємств із надання послуг населенню, а також 144 заготівельних і 469 виробничих підприємства для одержання конкурентних переваг виконують певні маркетингові функції. Їх діяльність знаходиться також під впливом маркетингу, здійснюваного іншими підприємствами-конкурентами;
- розсереджені по території України, а тому більшість із тих маркетингових робіт, у яких зацікавлені підприємства споживчої кооперації не можуть бути централізованими. Це передусім банківські, транспортні, рекламні, дослідницькі і інші роботи. Як показують дослідження, навіть ті централізовані структури, як все ж в межах Укоопспілки утворені, не завжди здатні надавати ефективні послуги підприємствам, пропонувати вигідніші умови їх здійснення, ніж конкуренти;
- мають незначні за обсягом програми, показники торгівельної, виробничої, заготівельної діяльності аби утримувати в апаратах управління власні маркетингові структури, підрозділи. Виконання ними робіт мали б велику собівартість, негативно впливали на результати фінансово-господарської діяльності.
Означені особливості спонукають вищі ланки управління до пошуку таких варіантів здійснення маркетингових функцій, які б забезпечили результативність роботи.
У намаганні полегшити, в тому числі і маркетингову роботу підприємств, у складі Української спілки споживчих товариств було утворено ВАТ АБ “Укоопспілка”, серед основних функцій якого - кредитна, розрахунково-касова, маркетингова, а також страхову компанію ТзОВ “Укоопгарант” із надання низки страхових послуг. Функціонування цих підприємств сприяло стійкій тенденції збільшення обсягів кредитування і страхування серед підприємств, облспоживспілок.
Що стосується
використання банківських послуг, то в цілому в Укоопспілці цей показник
описується моделлю експоненційного виду y = ax (a – стале числа, але не дорівнює 1),
зображену на рис. 1.
Не дивлячись на виявлену тенденцію руху банківських кредитів та позичкових коштів за 1999-2009 рр, в окремих облспоживспілках проявляються інші, протилежні тенденції. Зокрема, за зростання обсягу кредитів і позичкових коштів за 1999-2009 рр. в цілому по Укоопспілці майже в чотири рази, цей показник між окремими облспоживспілками значно варіює. Наприклад, у Вінницькій ОСС обсяг кредитів збільшено у 16,1 раза, Рівненській – 13,4, Чернівецькій – 8,3, Кіровоградській – 7,7 раза. Разом з тим є низка облспоживспілок, у яких показник зростання обсягу кредитів значно нижчий від наведених споживспілок і від середнього по Укоопспілці ( у Херсонській облспоживспілці – 67,1 %, тобто навіть зменшено на 33,9 %, а в Тернопільській – 16,0% (-84,0 %)).
Важливо підкреслити, що
основні види діяльності облспоживспілок забезпечувані кредитами мали позитивну
тенденцію показників. Наприклад, за аналізований період (1999-2009 рр.)
роздрібний товарооборот в цілому по Укоопспілці зріс у 3,1 раза (314,2 %). Тоді
як обсяг кредитів за цей же період зріс у 3,7 раза, тобто з деяким
випередженням. Динаміка розвитку товарообороту описується такою ж як динаміка
обсягу кредитування трендовою моделлю експоненційного виду.
При порівнянні часток товарообороту кожної облспоживспілки у 1999 р. і 2009 р. певної залежності не виявлено. В одинадцяти облспоживспілках частку товарообороту за цей період збільшено, а в одинадцяти – зменшено. Причому як збільшення, так і зменшення часток товарообороту відбувалося в облспоживспілках як різних, так і однакових економічних і природнокліматичних зон і це явище вимагає додаткових маркетингових досліджень.
Позитивна тенденція використання кредитних коштів
спостерігається також у будівельній галузі:
-
значне зростання показника вводу в дію основних
фондів (в цілому в Укоопспілці у 2009 р порівняно з 1999 р у 3,9 рази).
Зростання має місце навіть якщо врахувати вартісний вимір цього показника і
певний вплив збільшення цін на будівельні матеріали, тарифів на оплату праці, а
також показник інфляції;
-
динаміка введення в дію основних фондів описується
трендовою моделлю такого ж експоненціального виду.
Тенденція ефективного використання кредитів позначається також на результатах фінансової діяльності, зростанні прибутків. Вона описується трендовою моделлю логарифмічного виду у=lognX, яка відображена на рис. 2.

У продовження дослідження впливу фактора кредитування на показники розвитку окремих галузей діяльності Укоопспілки нами розраховані парні коефіцієнти кореляції. Отриманий результат rx/y1 = 0,92 впливу фактора кредитування (х) на розвиток товарообороту (y1); rx/y2 = 0,91 впливу фактора кредитування на фінансовий результат “Прибуток” (y2) і rx/y3 = 0,97 впливу фактора кредитування (х) на введення в дію основних фондів за шкалою Чеддока дуже високий.
За виявлених позитивних тенденцій у використанні кредитів можна простежити:
- збільшення обсягів кредитування не однозначно приводить до поліпшення показників фінансово-господарської діяльності у всіх облспоживспілках, що свідчить про нижчий рівень менеджменту кредитними ресурсами в них;
- Львівська філія АБ “Укоопспілка” не виступає основним позичальником коштів підприємствам і організаціям Львівської ОСС, хоча лінія цієї установи, утвореної ще 25.03.1994 р. полягала в обслуговуванні саме кооперативних підприємств. Частка наданих кредитів кооперативним підприємствам складає всього 12,3%. Тоді як комерційним структурам – 75,6 %;
- монопольне становище Львівська філія АБ “Укоопспілка” на ринку банківських послуг підприємств і організацій Львівської ОСС в якості позичальника кооперативним підприємствам за 2005-2009 рр. втратила. Якщо частка Львівської філії АБ “Укоопспілка” станом на 01.01.2005 р. сягала 94,06%, то на 01.01.2008 р. вона знизилася до 63,44%. Крім як у Львівської філії АБ “Укоопспілка” підприємства і організації Львівської ОСС позичають у багатьох інших банках, передусім із-за вигідніших умов.
У зв’язку з цим можна зробити висновок про необхідність активізування маркетингової діяльності на підприємствах, розробок методичної літератури, інструктивних матеріалів, здійснення досліджень, навчання працівників підприємств, які приймають комерційні, управлінські, маркетингові, планові і контрольні рішення і функції.